Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

• мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
• перекладу текстів;
• підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
• технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

• Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
• Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
• Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
• Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
• Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
• Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

• відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
• відкликати вже опубліковану статтю;
• повідомити установу, яку представляє автор;
• тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

• забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
• систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
• надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

• Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
• Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
• Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
• Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
• Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
• Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
• Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.

ПРОЦЕДУРА РЕЦЕНЗУВАННЯ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

1. Тип рецензування У журналі застосовується подвійне «сліпе» рецензування (double-blind peer review):

• автор(и) не знають, хто є рецензент(и);
• рецензент(и) не отримують інформації, що ідентифікує авторів, їхню установу чи джерела фінансування (за можливості — на етапі рецензування).

2. Етапи розгляду рукопису

• 1. Первинна технічна перевірка редакцією (комплектність, відповідність вимогам, оформлення, наявність метаданих, ORCID, анотацій, ключових слів, списку джерел).
• 2. Перевірка на оригінальність (антиплагіат).
• 3. Редакційний скринінг (відповідність тематичному профілю, наукова новизна, логіка, структура, потенційні конфлікти інтересів).
• 4. Призначення рецензентів та проведення рецензування.
• 5. Прийняття рішення редакцією на підставі рецензій.
• 6. Авторське доопрацювання (за потреби) та повторна оцінка.
• 7. Фінальне редагування і підготовка до публікації.

3. Критерії відбору рецензентів. Рецензент(и) призначаються редакцією за такими критеріями:

• фахова компетентність у тематиці рукопису (публікації за напрямом за останні роки, досвід досліджень);
• наявність наукового ступеня/вченого звання або підтверджений науковий доробок у відповідній галузі;
• дотримання принципів публікаційної етики, готовність до конфіденційності;
• відсутність конфлікту інтересів (співавторство з автором за останні 2 роки, спільні проєкти/гранти, належність до однієї кафедри/установи, особисті/службові взаємини тощо);
• незалежність: за можливості рецензенти залучаються з різних установ; допускається залучення іноземних експертів.

4. Термін рецензування.

• Стандартний строк підготовки рецензії: до 14 календарних днів з моменту отримання рукопису.
• У разі потреби додаткової експертизи строк може бути продовжений до 21 дня.
• Строк доопрацювання рукопису автором: 7–14 днів (залежно від обсягу зауважень).
• Повторна перевірка після доопрацювання: до 7–14 днів.

5. Форма рецензування та документування. Рецензування здійснюється за стандартизованою формою рецензії, яка включає:

5.1. Обов’язкові блоки оцінювання

• актуальність теми та відповідність профілю журналу;
• наукова новизна та практична/теоретична значущість;
• коректність методології, даних, інструментарію аналізу;
• логіка побудови, структура, якість викладу;
• обґрунтованість висновків і рекомендацій;
• адекватність бібліографії та коректність посилань;
• дотримання академічної доброчесності та етичних вимог.

5.2. Формат документування

• рецензія зберігається в редакції в електронному вигляді (у системі журналу або у файлі, підписаному рецензентом/ідентифікованому кодом рецензента);
• у журналі ведеться реєстр рецензувань (дата надходження, дата направлення на рецензію, дата отримання висновку, рішення, етапи доопрацювання);
• рецензії зберігаються не менше 1 року.

6. Рішення за результатами рецензування На підставі рецензій редакція ухвалює одне з таких рішень:

• 1. Прийняти до публікації без змін.
• 2. Прийняти після незначного доопрацювання (minor revisions).
• 3. Повернути на суттєве доопрацювання з повторним рецензуванням (major revisions / revise & resubmit).
• 4. Відхилити (reject) — із зазначенням причин.

7. Прийняття остаточного рішення та врегулювання розбіжностей

• Остаточне рішення ухвалює головний редактор / редакційна колегія з урахуванням рецензій і відповідності рукопису політиці журналу.
• Якщо рецензії суттєво суперечливі, редакція призначає третього незалежного рецензента або проводить додаткову експертну оцінку членом редколегії, який не має конфлікту інтересів.

8. Конфіденційність та етика

• Усі матеріали рукопису та рецензії є конфіденційними.
• Рецензенти не мають права використовувати ідеї/дані рукопису до його опублікування.
• Будь-які порушення етики (плагіат, фабрикація даних, маніпуляції з посиланнями тощо) передаються на розгляд за процедурою розгляду скарг та порушень академічної доброчесності.

ПОРЯДОК ВІДКЛИКАННЯ ОПУБЛІКОВАНИХ СТАТЕЙ

Загальні положення. Відкликання (retraction) опублікованої статті застосовується з метою виправлення наукового запису та інформування наукової спільноти про суттєві порушення академічної доброчесності або помилки, що унеможливлюють подальше використання результатів дослідження. Редакція журналу керується рекомендаціями Committee on Publication Ethics (COPE).

1. Підстави для відкликання статті. Стаття може бути відкликана у разі виявлення:

• плагіату або самоплагіату;
• фабрикації чи фальсифікації даних;
• суттєвих методологічних або фактичних помилок, що впливають на достовірність результатів;
• дублюючої публікації;
• порушення авторських прав;
• прихованого конфлікту інтересів;
• неетичного використання штучного інтелекту;
• інших грубих порушень публікаційної етики.

1. Ініціювання процедури відкликання. Процедура відкликання може бути ініційована:

• редакційною колегією;
• автором (авторами) статті;
• рецензентом;
• третьою стороною (читачі, наукові установи, редакції інших журналів).

Звернення подається до редакції у письмовій формі з обґрунтуванням причин.

Розгляд та прийняття рішення:

• 1. Головний редактор здійснює попередню перевірку отриманої інформації.
• 2. За необхідності залучаються незалежні експерти або члени редакційної колегії.
• 3. Автору (авторам) надається можливість подати письмові пояснення.
• 4. Остаточне рішення про відкликання ухвалюється редакційною колегією більшістю голосів.

Порядок оприлюднення відкликання. У разі прийняття рішення про відкликання:

• стаття зберігається в архіві журналу з чітким позначенням «ВІДКЛИКАНО / RETRACTED»;
• публікується офіційне повідомлення про відкликання із зазначенням причин;
• інформація передається до відповідних наукометричних баз та репозитаріїв;
• DOI статті зберігається з відповідною приміткою.

Виправлення та застереження. У випадках, коли порушення не є критичними, редакція може застосувати:

• публікацію виправлення (Correction);
• публікацію застереження (Expression of Concern).

Наслідки для авторів. Редакція залишає за собою право:

• тимчасово або постійно обмежити можливість публікацій авторів;
• повідомити наукову установу автора;
• відмовити у подальшій співпраці з журналом.

Процедура відкликання здійснюється з дотриманням принципів об’єктивності, неупередженості та конфіденційності та може бути переглянута відповідно до оновлення міжнародних стандартів публікаційної етики.

ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ СКАРГ ЩОДО ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Редакція журналу забезпечує прозору та справедливу процедуру розгляду скарг, пов’язаних із можливими порушеннями академічної доброчесності.

• 1. Подання скарги. Скарги щодо можливих порушень (плагіат, фабрикація або фальсифікація даних, дублювання публікацій, порушення авторських прав, конфлікт інтересів) подаються до редакції у письмовій формі із зазначенням суті порушення та, за можливості, відповідних доказів.
• 2. Попередній розгляд. Головний редактор або уповноважений член редакційної колегії здійснює первинну оцінку обґрунтованості скарги та приймає рішення щодо її подальшого розгляду.
• 3. Експертна перевірка. У разі необхідності редакція залучає незалежних експертів або рецензентів для додаткової перевірки матеріалів та фактів, викладених у скарзі.
• 4. Інформування сторін. Автор (автори) рукопису інформуються про суть скарги та мають право надати письмові пояснення або аргументовані заперечення.
• 5. Прийняття рішення. За результатами розгляду редакційна колегія ухвалює рішення, яке може включати:

o відмову в публікації або відкликання вже опублікованої статті;

o публікацію виправлень або пояснень;

o тимчасове або постійне обмеження можливості публікації матеріалів автора у журналі.

• 6. Дотримання конфіденційності. Усі етапи розгляду скарг здійснюються з дотриманням принципів конфіденційності та неупередженості.

Публікаційна етика та редакційна політика видання

1. Загальні положення. Редакційна колегія фахового наукового журналу здійснює свою діяльність відповідно до рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE) та дотримується принципів академічної доброчесності, відкритості, прозорості та відповідальності всіх учасників публікаційного процесу. Метою публікаційної етики є забезпечення високої якості наукових публікацій, захист прав інтелектуальної власності та підтримка довіри наукової спільноти до результатів опублікованих досліджень.

2. Основні принципи публікаційної етики:

• 2.1. Оригінальність та новизна. До публікації приймаються виключно оригінальні наукові роботи, які не були опубліковані раніше та не перебувають на розгляді в інших виданнях.
• 2.2. Недопущення плагіату. Усі рукописи проходять перевірку на плагіат. Виявлення плагіату, самоплагіату, фабрикації або фальсифікації даних є підставою для відмови в публікації або відкликання статті.
• 2.3. Об’єктивність та неупередженість. Редакційні рішення ухвалюються виключно на основі наукової цінності матеріалів незалежно від особистих характеристик авторів.
• 2.4. Конфіденційність. Усі матеріали, подані до журналу, а також процес рецензування є конфіденційними.
• 2.5. Запобігання конфлікту інтересів. Автори, рецензенти та члени редакційної колегії зобов’язані повідомляти про наявність потенційного конфлікту інтересів.

3. Обов’язки та відповідальність сторін:

• 3.1. Автори зобов’язані:

• забезпечувати достовірність і точність наведених даних;

• коректно оформлювати посилання та бібліографію;

• зазначати всі джерела фінансування та використання інструментів ШІ;

• своєчасно вносити правки за результатами рецензування.

• 3.2. Рецензенти зобов’язані:

• здійснювати об’єктивне та аргументоване рецензування;

• дотримуватися конфіденційності;

• повідомляти редакцію про конфлікт інтересів;

• не використовувати матеріали рукопису у власних цілях.

• 3.3. Редакція зобов’язана:

• забезпечувати справедливий і прозорий розгляд рукописів;

• не допускати дискримінації;

• запобігати порушенням академічної доброчесності;

• реагувати на скарги та етичні порушення відповідно до процедур COPE.

4. Редакційна політика

• 4.1. Рецензування. Журнал застосовує подвійне сліпе рецензування (double-blind peer review) з залученням щонайменше двох незалежних рецензентів.
• 4.2. Відкритий доступ. Журнал дотримується принципів Budapest Open Access Initiative та надає безкоштовний доступ до всіх матеріалів.
• 4.3. Політика щодо ШІ. Використання ШІ допускається лише як допоміжний інструмент із обов’язковим розкриттям інформації про його застосування. ШІ не може бути автором наукової публікації.
• 4.4. Виправлення та відкликання. Редакція застосовує процедури Correction, Expression of Concern та Retraction відповідно до рекомендацій COPE.

5. Розгляд скарг та апеляцій. Редакція розглядає скарги на можливі порушення публікаційної етики неупереджено та конфіденційно, із наданням авторам права на пояснення та апеляцію.

Редакційна колегія залишає за собою право вносити зміни до цієї політики з урахуванням оновлень рекомендацій COPE та міжнародних стандартів наукових публікацій.

Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA

Редакція журналу у своїй діяльності керується принципами академічної доброчесності, етичної відповідальності та прозорості публікаційних процесів, відповідно до рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE), World Association of Medical Editors (WAME) та положень San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA).

Автори, які подають матеріали до журналу, зобов’язані забезпечити оригінальність поданих рукописів, достовірність наведених результатів дослідження та коректне використання наукових джерел. Подані матеріали не повинні містити ознак плагіату, самоплагіату, фабрикації або фальсифікації даних, а також дублювання публікацій. Автори зобов’язані чітко визначати особистий внесок кожного співавтора та декларувати наявність або відсутність конфлікту інтересів. Усі запозичення мають бути оформлені відповідно до чинних стандартів бібліографічного опису.

Редакція журналу забезпечує об’єктивний і неупереджений розгляд поданих матеріалів шляхом незалежного рецензування. Рецензування здійснюється з дотриманням принципів конфіденційності, академічної неупередженості та професійної відповідальності. Рецензенти зобов’язані оцінювати рукописи виключно за науковими критеріями, утримуватися від використання отриманої інформації у власних дослідженнях та повідомляти редакцію про можливий конфлікт інтересів.

Редакційні рішення щодо прийняття або відхилення статей ухвалюються на підставі наукової якості, новизни, обґрунтованості результатів і відповідності тематичному спрямуванню журналу. Редакція гарантує незалежність редакційної політики від комерційного, інституційного або особистого впливу. У разі виявлення порушень публікаційної етики редакція залишає за собою право ініціювати процедури виправлення, відкликання статті або інформування відповідних інституцій згідно з рекомендаціями COPE.

Оцінювання наукових матеріалів у журналі здійснюється з урахуванням принципів декларації DORA, що передбачає відмову від використання формальних кількісних показників (зокрема імпакт-факторів журналів) як основного критерію якості наукової роботи. Основна увага приділяється змістовній цінності дослідження, науковій новизні, методологічній коректності, практичній значущості та внеску у розвиток відповідної галузі знань. Журнал визнає цінність різних форм наукових результатів, зокрема теоретичних досліджень, прикладних розробок, аналітичних оглядів, методичних матеріалів та результатів міждисциплінарних досліджень. Такий підхід спрямований на формування відкритого, відповідального та якісного наукового середовища, що відповідає вимогам національних і міжнародних стандартів.

Дотримання цієї Інструкції є обов’язковою умовою для авторів, рецензентів і членів редакційної колегії журналу та спрямоване на забезпечення високої якості публікацій, академічної доброчесності та довіри до наукових результатів.