Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №1 (65)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.341:316.334
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/65.061
Мова статті:Українська
Сторінки:61-72
Заголовок:Інституційні зміни у соціальному секторі національної економіки: зовнішні тенденції та внутрішні суперечності
Автор:Багмет К. В., Сумський державний університет
Анотація:У статті автор пропонує концептуальний підхід, який пояснює інституційні зміни соціальної сфери національної економіки в якості результату впливу процесів глобалізації та розвитку людського капіталу, що виступає визначальним фактором соціально-економічного прогресу держав на сучасному етапі. На основі аналізу літератури, що висвітлює вплив глобалізації на національні економіки, виокремлено напрями, через які глобалізація впливає на інституційні зміни соціального сектора: зростання ролі людського капіталу в умовах формування економіки знань, зміна структури зайнятості населення, зміна інститутів освіти та конвергенція вищої освіти. Проведено комплексне дослідження зростання ролі людського капіталу для групи країн на основі аналізу співвідношення індексу людського капіталу та ВВП на душу населення, а також аналізу динаміки темпів зростання продукції на одного працівника, в тому числі й її волатильності. Результати аналізу структури зайнятості на основі показника частки зайнятих у матеріальному виробництві як для високорозвинених країн, так і для країн з перехідною економікою, засвідчили різні тенденції для країн різних груп. Розвинені країни демонструють стабільне поступове зниження цього показника, а країни з економікою, що розвивається, з 2008 року демонструють його зростання. Для багатьох країн характерна зміна інститутів ринку праці, що відбувається на тлі погіршення бюджетної стійкості. Зміну інститутів освіти та конвергенцію вищої освіти досліджено на основі аналізу стратегічних документів розвитку окремих країн Європейського Союзу. Підвищення ефективності системи освіти та сприяння вступу молоді на ринок є можливим лише за умови формування нових інститутів у системі освіти. Розглядаючи освіту найбільш вагомий фактор впливу на швидкість змін економічних інститутів, виділено два канали впливу інституційних змін в освіті на інтенсивність інституційних змін у національній економіці, а саме: рівень освіченості особи впливає на рівень її раціональності; розвиток суспільних наук потенційно збільшує пропозицію нових інститутів, які необхідні для розвитку сучасного суспільства. 
Ключові слова:Інститути, Інституційні зміни, Соціальний сектор, Людський капітал, Глобалізація, Економіка знань, Структура зайнятості, Освіта, Конвергенція
Файл статті:EV20191_061-072.pdf
Література:
  • 1. Silander, D. (2019). The European Commission and Europe 2020: smart, sustainable and inclusive growth. Smart, Sustainable and Inclusive Growth, 2-35. doi:10.4337/9781788974097.0000
  • 2. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2017-2018. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/GCR2017- 2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport201 7%E2%80%932018.pdf
  • 3. Baranov, V. V., Zaytsev, A. V., Karpova, V. B., & Muradov, A. A. (2015). Formation of dynamic assessment mechanism for innovation strategies of economic structures when implementing public-private partnerships. Creative Economy, 9(1), 87. doi:10.18334/ce.9.1.76
  • 4. Dluhopolskyi, A.V. (2013). Obrazovanie kak faktor formirovaniya chelovecheskogo kapitala i ekonomicheskogo rosta (na primere Ukrainy). Teoreticheskaya ekonomika, 3, 32-39.
  • 5. Katulskiy E.D. (2013). Razvitie chelovecheskogo kapitala v usloviyakh ekonomiki znaniy. Modernizatsiya. Innovatsii. Razvitie.July- September, 74-78.
  • 6. Kraievska, O. (2011). Osvitnia polityka europeiskoho soiuzu: stanovlennia ta mekhanizmy realizatsii. Visnyk Lvivskoho universytetu, 28, 53-65.
  • 7. Kraft, Y. (2015). Globalyzatsyia i razvitie innovatsyonnoi systemy natsyonalnoi ekonomiky. Voprosy innovatsyonnoi ekonomiky, 3, 79-94.
  • 8. Human capital as a factor of socio-economic development. Short version of the report Kuzmynov, Ya.I., Ovcharova, L.N., & Yakobson L.Y. (2016). Chelovecheskyi kapytal kak faktor sotsyalno- ekonomycheskoho razvytyia. Kratkaia versyia doklada. Proceedings from XVII Apr. mezhdunar. nauch. konf. po problemam razvytyia ekonomyky y obshchestva. Moscow: High School of Econmics.
  • 9. North, D. C. (2005). Understanding the Process of Economic Change. doi:10.1515/9781400829484
  • 10. Veblen, T., & Mills, C. W. (2017). The Theory of the Leisure Class. doi:10.4324/9781315135373
  • 11. Ruttan, V. W. (2006). Social science knowledge and induced institutional innovation: an institutional design perspective. Journal of Institutional Economics, 2(3), 249-272. doi:10.1017/s1744137406000403
  • 12. Pagano, U. (n.d.). Bounded Rationality and Institutionalism. The Evolution of Economic Institutions. doi:10.4337/9781847207036.00010
  • 13. Tamilina, L., & Tamilina, N. (2014) Heterogeneity in Institutional Effects on Economic Growth: Theory and Empirical Evidence. European Journal of Comparative Economics, 11(2), 205-249.
  • 14. Tamilina, L., & Tamilina, N. (2017). Post- communist Transition as a Path Break: Comparing Legal Institutional Effects on Economic Growth between Path- breaking and Path-drifting Institutional Reforms. Margin: The Journal of Applied Economic Research, 11(3), 315- 347. doi:10.1177/0973801017703513
  • 15. Pylypenko, G.M. (2012). Institutsionalni chinniki spivvidnoshennya derzhavnoi i rinkovoi koordi- natsii ekonomichnoi diyalnosti. Dnipropetrovsk: Natsionalnyy hirnychyy universytet.
  • 16. Lytvynenko, N. I. (2015). Instytutsionalni skladovi sotsialno-ekonomichnoho rozvytku krainy. Dnipropetrovsk: Natsionalnyy hirnychyy universytet.
  • 17. Pylypenko G. M., Lytvynenko N. I. (2015). Іnstytutsіonalnі chynnyky rzvytku sotsіalno- ekonomіchnykh system. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 4(51), 21-32.
  • 18. Osvita u konteksti globalnykh transformatsiy. Tsentr innovatsiynoi osvity PROSVIT. Retrieved from http://www.prosvitcenter.org/uk/osvita-u-konteksti- globalnyh-transformatsij/
  • 19. Human Capital Report (2016). World Eco- nomic Forum. reports. weforum.org. Retrieved from http://reports.weforum.org/human-capital-report-2016/
  • 20. World economic outlook update (2017). Inter- national Monetary Fund. imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/update/0 1/
  • 21. Analytycheskoe reziume. Biudzhetnyi vestnyk (2016). Mezhdunarodnyi valutnyi fond. imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/fm/2016/01/ pdf/fmexsr.pdf.
  • 22. International Monetary Fund. Research Dept. (2016). World Economic Outlook, April 2016: Too Slow for Too Long. World Economic Outlook. doi:10.5089/9781475544565.081
  • 23. Statistics and databases. International Labour Organization. ilo.org. Retrieved from http://www.ilo.org/global/statistics-and-databases/lang- en/index.htm
  • 24. Pilipenko, A.N. (2009). Faktory dostizheniya institutsionalnogo ravnovesiya. Naukovі pratsі Donetskogo natsіonalnogo tekhnіchnogo unіversitetu. Ser: Ekonomіchna, 37-3, 5-11.
  • 25. Pylypenko, H.M. (2008). Katehorіalne oformlennia poniattia іnstutut: problemy і perspek- tyvy іnstytutsіonalnoi teorіi. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 4, 12 -18.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.