Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №2 (66)
Рубрика:
УДК:330.841:339[93:2]
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/66.132
Мова статті:Українська
Сторінки:132-143
Заголовок:Еколого-економічні чинники транскордонного співробітництва у контексті єврорегіону «БУГ»
Автори:Дребот О. І., Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України,
Гадзало А. Я., Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України
Анотація:У статті розкрита необхідність розвитку транскордонного співробітництва єврорегіону «Буг». Визначено соціально-економічні та екологічні показники єврорегіону «Буг», а також проаналізовано тенденцію видів природокористування Волинської області за 2017 р., оскільки сільськогосподарське природокористування області становить 1079,8 тис. га і вона має специфічне геополітичне розташування та значний природно-ресурсний потенціал. Для розрахунку соціально-економічних та екологічних показників єврорегіону «Буг» було сформовано різний набір факторних величин та визначено проміжок часу для виявлення значень найбільш вагомих чинників впливу на екологічний стан регіону, а також запропоновано розрахувати еколого-економічну та соціальну прогнозну модель розвитку даного регіону, яка передбачає взаємозв’язок між економічним, екологічним та соціальним індексом збалансованого природокористування. Проведено оцінку подальшого стану розвитку даного регіону, а також встановлено кореляційні зв’язки між економічною, екологічною та соціальною складовою рівня розвитку. Аналіз показав, що взаємозв’язок між даними складовими існує, що свідчить про позитивну тенденцію розвитку, адже дає змогу зробити узагальнення для по-дальшого дослідження із використанням інституціональних аспектів щодо розвитку збалансованого природокористування. Доведено, що загалом у Волинській області не має збалансованого природокористування, що свідчить про відсутність у державі дієвої природоохоронної політики. На основі статистичних даних розраховано ефект декаплінгу в єврорегіоні «Буг», зокрема, у таких областях, як: Волинська область (Україна), Брестська область (Білорусь), Люблінське воєводство (Польща) за період 2008−2016 рр., в яких проаналізовано динаміку екологічних та економічних показників щодо розвитку прикордонних регіонів Єврорегіону «Буг». Здійснені розрахунки свідчать про посилення негативних впливів економічного розвитку єврорегоіну «Буг» на його екологічну сферу. Протягом досліджених дев’яти років нарощування темпів зростання економіки було зумовлено переважно використанням екстенсивних факторів розвитку. Таким чином стає зрозумілим, що скорочення витрат ресурсів на одиницю економічного результату та зниження негативного впливу на довкілля стає можливим через активізацію державних програм транскордонного співробітництва. З цих позицій досягнення ефекту декаплінгу має стати одним із головних пріоритетів розвитку транскордонного співробітництва єврорегіону «Буг». 
Ключові слова:Транскордонне співробітництво, Прикордонні регіони, Єврорегіон, Еколого-економічна безпека, Збалансоване природокористування, Охорона навколишнього природного середовища, Валовий регіональний продукт, Капітальні інвестиції
Файл статті:EV20192_132-143.pdf
Література:
  • 1. Gadzalo, A.Ya. (2017). Teoretychni aspekty transkordonnogo spivrobitnyctva u sferi pryrodokorystuvannja. Tavrijskyj naukovyj visnyk: naukovyj zhurnal. (Ekonomichni nauky), Issue 97, 3-10.
  • 2. Drebot, O.I., & Gadzalo, A.Ya. (2017). Vdoskonalennja metodologichno-instytutsionalnykh pidhodiv do transkordonnogo spivrobitnytstva z pytan pryrodokorystuvannia. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnogo periodu Ukrainy: zb. nauk. pr., Issue 6 (128), 67−72.
  • 3. Dolishniy, M.I. (2006). Regionalna polityka na rubezhi XX-XXI st. : novi priorytety. 433-472. Kyiv.
  • 4. Kish, E.B. (2008). Systema mizhregionalnoho spivrobitnytstva Ukrainy z krainamy Tsentralnoi Yevropy. Istoriya nauky i biografistyka, Issue 1. Retrieved from http://archive.nbuv.gov.ua/ejournals/INB/2008- 1/08kebkce.pdf.
  • 5. Mikula, N.A., & Pasternak, O.I. (2009). Transkordonni klastery. Regionalna ekonomika, Issue 2, 228-229.
  • 6. Miklovda, V.P., & Lizanets, O.V. (2009). Ekologo-ekonomichni zasady rozvytku girs'kyh terytorij regionu v umovah transkordonnogo spivrobitnyctva. Ekonomika promyslovosti, Issue 3, 201-206. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2009_3_31
  • 7. Mikula, N.M. (2003). Jevroregiony: dosvid ta perspektyvy. Lviv: IRD NAN Ukraine.
  • 8. Mikula, N.M. (2004). Mizhterytorialne ta transkordonne spivrobitnytstvo. Lviv: IRD NAN Ukraine.
  • 9. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Re- trieved from https://ukrstat.org
  • 10. Mayboroda, R.Ye. (2007). Regression: linear models . Kyiv: VPC Kyivskyj universytet.
  • 11. Natsionalnyi statisticheskyi komitet Respubliki Belarus. Retrieved from http://www.belstat.gov.by/kscms/uploads/file/lesa.pdf
  • 12. Statystyka regionalna Poland. Retrieved from https://stat.gov.pl/statystyka-regionalna/
  • 13. Lukash, O.A., & Derevianko, Yu.M. (2009). Socio-ekologo-ekonomichni aspekty pryrodo- korystuvannja na prykordonnykh terytoriyakh. Mehanizm reguljuvannja ekonomiky, Vol. 2, 38-44.
  • 14. Zulkovsky, M. (2008). Polsko-ukrainski vzaiemyny jak skladova arhitektury suchasnoi Jevropy. Viche, 6, 72-74.
  • 15. Krajowy program ochrony powietrza do roku 2020 (z perspektywą do 2030). Ministerstwo Środowiska. Departament Ochrony Powietrza, Warszawa, 2015. Retrieved from http://www.mos.gov.pl/g2/big/2015_09/4c 1484d505772a0dafd8405f0bd8d2d0.pdf.
  • 16. Homonay, V.I., Khodakovsky, V.S., & Lobko, V.Y. (2005). Doslidzhennja vmistu harakternykh komponentiv vyhlopnykh gaziv avtomobiliv, shho pratsiuiut na riznykh typakh palyva. Naukovyj visnyk UZhNU. Serija: himija, Issue 13-14, 152-155.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.