Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №1 (69)
Рубрика:Економіка підприємства
УДК:657.47
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/69.137
Мова статті:Українська
Сторінки:137-144
Заголовок:Методи оцінювання фінансової ефективності бізнес-моделі промислового підприємства
Автор:Гавриленко М. М., генеральний директор АТ «Укртранснафта» групи компаній «Нафтогаз України»
Анотація:Методологія дослідження. Формування методологічних засад оцінювання фінансової ефективності бізнес-моделі промислового підприємства здійснювалось на основі методології та математичного апарату теорії нечітких множин, а також таксономічного аналізу. Результати. У статті визначено етапи формування системи оцінювання фінансової ефективності бізнес-моделі промислового підприємства, а також запропоновано два підходи оцінювання ефективності бізнес-моделі промислових підприємств. Для оцінювання фінансової ефективності бізнес-моделі промислового підприємства сформовано систему одиничних показників оцінки фінансового стану підприємства за такими компонентами, як фінансова стійкість, ліквідність та платоспроможності, ділової активності та рентабельності. За допомогою правила Фішборна запропоновано здійснювати вагове ранжування основних компонент інтегрального показника фінансової ефективності бізнес-моделі підприємства. Новизна. Зважаючи на неоднозначні висновки про фінансову ефективність бізнес-моделі промислового підприємства, які здійснюються на основі розрахунку одиничних показників запропоновано застосування методології та математичного апарату теорії нечітких множин. Окрім того для визначення напряму розвитку досліджуваної проблеми запропоновано використати два методи побудови інтегральних показників. Моделювання інтегральних показників фінансової ефективності бізнес-моделі запропоновано здійснювати з допомогою методу нечітких множин та таксономічного аналізу, що допоможе об’єктивніше оцінити рівень фінансової ефективності бізнес-моделі. При побудові інтегральних показників запропоновано нормалізувати показники із використанням способу агрегування ознак, що ґрунтується на теорії «адитивної цінності», згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі цінностей його складових для побудови функції бажаності. При побудові таксономічних показників кожної із категорій, що характеризують фінансову ефективність бізнес-моделі промислового підприємства запропоновано при нормалізації одиничних показників використовувати метод визначення стимуляторів та дестимуляторів ознак. Практична значущість. Використання методу побудови інтегрального показника з використанням функції бажаності Харрингтона дозволяє визначити рівень досягнення бажаного показника фінансової ефективності бізнес-моделі промислового підприємства, а таксономічний метод побудови інтегрального показника дозволить визначити та оцінити рівень розвитку фінансової ефективності бізнес-моделі промислового підприємства та обгрунтувати резерви його підвищення. 
Ключові слова:Ефективність, Інтегральні показники, Бізнес-модель, Функція Харрингтона, Таксономічний метод, Промислове підприємство
Файл статті:EV20201_137-144.pdf
Література:
  • 1. Nuri Kayaoglu, M.A. aus Gumushane, ‘A Generic Approach for Dynamic Business Model Evaluation’, genehmigte Dissertation, Berlin (2014). Retrieved from https://depositonce.tu- berlin.de/handle/11303/4036?mode=full M. Ben Rabha, M.F. Boujmil, M. Saadoun, B. Bessaïs, Eur. Phys. J. Appl. Phys. (to be published)
  • 2. Tesch, J.F., & Brillinger, A.S. (2019). The Evaluation Aspect of Digital Business Model Innovation. In: Tesch J. (eds) Business Model Innovation in the Era of the Internet of Things. Progress in IS. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-98723-1_4.
  • 3. Batocchio, A., Ghezzi, A., & Rangone, A. (2016). A method for evaluating business models implementation process. Business Process Management Journal, 22(4), 712-735. doi:10.1108/bpmj-08-2015-0117
  • 4. Marius ALEXA. (December 2014), «Business Model Evaluation - A Conceptual Approach,» Review of Economic and Business Studies, Alexandru Ioan Cuza University, Faculty of Economics and Business Administration, issue 14, pp. 245-260.
  • 5. Horal, L., Shyiko, V., & Yaroshenko, O. (2019). Modeling Break-even Zone Using the Integral Methods. Proceedings of the 6th International Conference on Strategies, Models and Technologies of Economic Systems Management (SMTESM 2019). doi:10.2991/smtesm-19.2019.34
  • 6. Bakhrushyn, V.Ie. (2011). Metody analizu danykh. Zaporizhzhia: KPU.
  • 7. Pliuta, V. (1989). Sravnitelnyy mnogomernyy analiz v ekonomicheskikh issledovaniiakh. Moskva: Finansy i statistika.
  • 8. Ofitsiynyy sayt PAT «Ukrtransnafta». Retrieved from www.ukrtransnafta.com
  • 9. Byrd, R., Calzolari, N., Chodorow, M., Neff, M., & Risk, O. (1987). «Tools and Methods for Computational Lexicography» Computational Linguistics, vol. 13, n. 3-4.
  • 10. Maedche, A., Pekar, V., & Staab, S. (2003). Ontology Learning Part One - on Discovering Taxonomic Relations from the Web. Web Intelligence,
  • 301-319. doi:10.1007/978-3-662-05320-1_14
  • 11. D. Zhang, D., & Lee, W.S. (2004). «Web Taxonomy Integration through CoBootstrapping», SIGIR-04, July 25-29, Sheffield UK.
  • 12. Cimiano, P., Hotho, A., & Staab, S. (2004). «Comparing Conceptual, Divisive and Agglomerative Clustering for learning Taxonomies from Text», in 16th ECAI 2004, Valencia, Spain.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.