Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №1 (69)
Рубрика:
УДК:338:005.94+658.15
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/69.197
Мова статті:Українська
Сторінки:197-209
Заголовок:Моделювання показників оцінки нематеріальних активів промислових підприємств
Автор:Козенкова В. Д., Національна металургійна академія України
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: системного аналізу – для вивчення конкретних методів оцінювання нематеріальних активів; експертні методи – для регулювання елементів нематеріальних активів; методи математичної статистики і нечіткої логіки – для визначення залежностей між значеннями елементів нематеріальних активів та їх інтегральної оцінкою; методи економетричного моделювання – для побудови економіко-математичної моделі оцінки нематеріальних активів. Результати. Проаналізовано підходи до структурування складу нематеріальних активів. Розроблено групи показників (пакетів), які характеризують нематеріальні активи, представлена їх характеристика та розрахункові формули. Обґрунтовано підхід до визначення показників на основі теорії корисності для індивідуальних і групових оцінок. Представлено модель оцінювання якісних показників нематеріальних активів на основі використання лінгвістичних оцінок з їх подальшим нечітким шкалюванням, яка базується на формуванні індикаторних змінних, вибір і аналіз яких заснований на експертному оцінюванні з подальшим усередненням оцінок і визначенням інтервальних шкал за допомогою методів нечіткої логіки. Новизна. Розроблена модель оцінювання нематеріальних активів підприємства, яка базується на структуруванні пакетів нематеріальних активів, виборі методів оцінювання та їх модифікації з використанням механізмів нечіткої логіки для забезпечення оцінювання якісних характеристик цих пактів. Практична значущість. Запропонований підхід вносить певний внесок у розвиток методики проведення оцінки нематеріальних активів і сприяє її ефективному проведенню на практиці, що дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на забезпечення зростання ефективності діяльності підприємств на основі активного використання нематеріальних активів.Методология исследования. Результаты получены за счет применения методов: системного анализа – для изучения конкретных методов оценивания нематериальных активов; экспертные методы – для регулирования элементов нематериальных активов; методы математической статистики и нечеткой логики – для определения зависимостей между значениями элементов нематериальных активов и их интегральной оценкой; методы эконометрического моделирования – для построения экономико-математической модели оценки нематериальных активов. Результаты. Проанализированы подходы к структурированию состава нематериальных активов. Разработаны группы показателей (пакетов), характеризующих нематериальные активы, представлена их характеристика и расчетные формулы. Обоснован подход к определению показателей на основе теории полезности для индивидуальных и групповых оценок. Представлена модель оценивания качественных показателей на основе использования лингвистических оценок с их последующим нечетким шкалированием, базирующаяся на формировании индикаторных переменных, выбор и анализ которых основан на экспертном оценивании с последующим усреднением оценок и определением интервальных шкал. Новизна. Разработана модель оценивания нематериальных активов предприятия, которая базируются на структурировании пакетов нематериальных активов, выборе методов оценивания и их модификации с использованием механизмов нечеткой логики для обеспечения оценивания качественных характеристик этих пактов. Практическая значимость. Предложенный подход вносит определенный вклад в развитие методики проведения оценки нематериальных активов и способствует ее эффективному проведению на практике, что позволит принимать обоснованные управленческие решения, направленные на обеспечение роста эффективности деятельности организации на основе активного использования нематериальных активовМетодологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: системного аналізу – для вивчення конкретних методів оцінювання нематеріальних активів; експертні методи – для регулювання елементів нематеріальних активів; методи математичної статистики і нечіткої логіки – для визначення залежностей між значеннями елементів нематеріальних активів та їх інтегральної оцінкою; методи економетричного моделювання – для побудови економіко-математичної моделі оцінки нематеріальних активів. Результати. Проаналізовано підходи до структурування складу нематеріальних активів. Розроблено групи показників (пакетів), які характеризують нематеріальні активи, представлена їх характеристика та розрахункові формули. Обґрунтовано підхід до визначення показників на основі теорії корисності для індивідуальних і групових оцінок. Представлено модель оцінювання якісних показників нематеріальних активів на основі використання лінгвістичних оцінок з їх подальшим нечітким шкалюванням, яка базується на формуванні індикаторних змінних, вибір і аналіз яких заснований на експертному оцінюванні з подальшим усередненням оцінок і визначенням інтервальних шкал за допомогою методів нечіткої логіки. Новизна. Розроблена модель оцінювання нематеріальних активів підприємства, яка базується на структуруванні пакетів нематеріальних активів, виборі методів оцінювання та їх модифікації з використанням механізмів нечіткої логіки для забезпечення оцінювання якісних характеристик цих пактів. Практична значущість. Запропонований підхід вносить певний внесок у розвиток методики проведення оцінки нематеріальних активів і сприяє її ефективному проведенню на практиці, що дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на забезпечення зростання ефективності діяльності підприємств на основі активного використання нематеріальних активів. 
Ключові слова:Нематеріальні активи, Показники оцінки, Експертна оцінка, Кількісні оціночні судження, Якісні оціночні судження, Теорія корисності, Метод аналізу ієрархій, Нечітка логіка, Лінгвістичні змінні, Функція приналежності
Файл статті:EV20201_197-209.pdf
Література:
  • 1. Corrado, C., Haskel, J., Jona-Lasinio, C., & Iommi, M. (2018). Intangible investment in the EU and US be- fore and since the Great Recession and its contribution to productivity growth. Journal of Infrastructure, Policy and Development, 2(1), 11. doi:10.24294/jipd.v2i1.205
  • 2. Hitchner, J.R. (2001). Financial Valuation: Ap- plications and Models, 3-rd Edition, N.Y. : John Wiley & Sons.
  • 3. Edvinsson, L., & Malone, M. (1997). Intellec- tual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Roots, N. Y. : Harper Business.
  • 4. Sveiby, K.E. Measuring Intangibles and Intel- lectual Capital - An Emerging First Standard. Received from: http://www.sweiby.com/articles/ EmergingStand- ard.html.
  • 5. Saint-Onge, H. Strategic Capabilities: Shaping Knowledge Management within the Knowledge-Driven Enterprise. Received from: http://www.knowinc.com/ saintonge/library/strategic.htm.
  • 6. Armstrong, M. (2005). Praktika upravleniya chelovecheskimi resursami, per. s angl., 8-e izd. Sankt Peterburg: Piter.
  • 7. Daum, J.H. (2002). Werttreiber Intangible As- sets: Brauchen wir ein neues Rechnungswesen und Con- trolling? Controlling, 14(1), 15-24. doi:10.15358/0935-
  • 0381-2002-1-15
  • 8. Kolot, A.M. (2007). Іnnovacіjna pracya ta іntelektual'nij kapіtal u sistemі faktorіv formuvannya ekonomіki znan, Ekonomіchna teorіya, (2), 3-13.
  • 9. Vakulchik, O.M. & Stupnіker, G.L. (2001). Ekonomіchna dіagnostika іntelektual'nogo kapіtalu v umovah іnnovacіjnogo rozvitku pіdpriєmstva, Dnіprope- trovsk: ІMA-pres.
  • 10. Sytnyk, Y.S. (2012). Іntelektualіzatsіya kapіtalu organіzatsії ta jogo strukturuvannya, Formu- vannya rinkovoi ekonomіki, Spets. vyp., (Ch.1), Strate- gіchnі іmperatyvy suchasnoho menedzhmentu. 332-342.
  • 11. Sveiby, K. -E. Methods for Measuring Intangi- bles Assets. Received from http://www.sveiby.com/articles/IntangibleMethods.htm
  • 12. Dushkin, R.V. (2011). Metody polucheniya, predstavleniya i obrabotki znanij s NE-faktorami, Mos- kva: DMK press.
  • 13. Doklad o rabote shestdesyat tretey plenarnoy sessii Konferentsii evropeyskikh statistikov (2015), Zheneva. Received from https://www.unece.org/fileadmin/ DAM/ stats/documents/ece/ces/2015/Report_1512361Rus.pdf.
  • 14. Yarushkina, N.G. (2004). Osnovy teorii nechetkikh i gibridnykh system, Moskva: Finansy i statistika.
  • 15. Podinovskiy, V.V., & Nogin, V.D. (1982). Pa- reto-optimalnye resheniya mnogokriterialnykh zadach, Moskva: Nauka.
  • 16. Saati, T. (1993). Prinyatie reshenij. Metod an- aliza ierarhii. Moskva: Radio i svyaz.
  • 17. Rotshtejn, O.P., Laryashkin, Ye.P., & Mityu- kov, Yu.I. (2008). Soft Computing v biotehnologiyi: bagatofaktorniy analiz i diagnostyka, Vinnytsia: UNI- VERSUM-Vinnytsia.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.