Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №2 (70)
Рубрика:
УДК:331.25
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/70.088
Мова статті:Українська
Сторінки:88-96
Заголовок:Система пенсійного забезпечення та методи її оцінки
Автор:Приходченко О. Ю., Національна металургійна академія України
Анотація:Методологія дослідження. Для отримання результатів були застосовані наступні методи: абстрагування – при визначенні сутності поняття «система пенсійного забезпечення»; аналізу та синтезу – при визначенні завдань та принципів побудови системи пенсійного забезпечення, дослідженні методів її оцінки, розробці схеми системи пенсійного забезпечення; стандартні методи статистичних досліджень – при здійсненні аналізу стану пенсійного забезпечення в Україні. Результати. На основі аналізу існуючих методологічних підходів до дослідження пенсійних систем визначено систему пенсійного забезпечення, з одного боку, як систему суб’єктів пенсійного забезпечення країни, які визначаються нормативними актами держави, а з іншого – як систему правових та організаційно-управлінських норм, принципів та методів, які регулюють діяльність цих суб’єктів з метою забезпечення певного рівня добробуту населення. Сформульовано основні завдання та принципи системи пенсійного забезпечення. Досліджено інформаційне забезпечення, яке необхідне для моделювання та оцінки пенсійної системи. На основі даних звітності пенсійного фонду проаналізовано розмір, структуру пенсійних виплат та коефіцієнт заміщення заробітної плати пенсією. Аналіз показав, що найбільший відсоток пенсійних виплат обіймають пенсії за віком, переважна більшість пенсійних виплат (69%) в діапазоні від 1500 до 2000 грн, що є трохи вищим за прожитковий мінімум для працездатних. Коефіцієнт заміщення заробітної плати пенсією з 2009 р. до 2017 р. мав тенденцію до зниження, що є негативним явищем, але в останні роки він продемонстрував певне зростання. Новизна. Розроблена схема системи пенсійного забезпечення України, на якій представлено всі три її рівні та для кожного з них виокремлено індивідуальні та загальні чинники, що впливають на пенсійні виплати. Практична значущість. Запропоновано основні демографічні та економічні показники, які лежать в основі оцінки системи пенсійного забезпечення та критерії, на які повинні орієнтуватися при дослідженні та розробці систем пенсійного забезпечення. 
Ключові слова:Система пенсійного забезпечення, Солідарний рівень, Накопичувальний рівень, Принципи пенсійного забезпечення, Коефіцієнт демографічної залежності, Коефіцієнт заміщення
Файл статті:EV20202_088-096.pdf
Література:
  • 1. Buriachenko, O.Ye. (2015). Sutnist poniattia pensiynoho zabezpechennia v naukovomu dyskursi. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia: zb. nauk. prats. Kharkiv: KharRIDU NADU, Vyp. 2(49), 90-98.
  • 2. Buriachenko, O.Ye. (2017). Pensiina systema v Ukraini: istoriia stanovlennia i teoretychni zasady rozvytku na suchasnomu etapi natsionalnoho derzhavotvorennia. Candidate’s thesis. Kyiv.
  • 3. Shaliievska, L.I. (2019). Pensiine zabezpechennia: zarubizhnyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy. Investytsii: praktyka ta dosvid, (4), 96-101.
  • 4. Shumylo, M.M. (2017). Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku systemy pensiinoho zabezpechennia v Ukraini (za materialamy naukovoho povidomlennia na zasidanni Prezydii NAN Ukrainy 21 hrudnia 2016 roku). Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, (2), 76-87.
  • 5. Mozhechuk, L.V. (2018). Pensiyna systema Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, (4), 102-106.
  • 6. Future of the Ukrainian pension system: adequacy, coverage and sustainability (2019). International Labour Organization; ILO Decent Work Technical Support Team and Country Office for Central and Eastern Europe,-Budapest, ILO. Retrieved from https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---europe/--- ro-geneva/---sro- budapest/documents/publication/wcms_735152.pdf
  • 7. Melbourne Mercer Global Pension Index. Retrieved from https://info.mercer.com/rs/521-DEV-513/images/MMGPI%202019%20Full%20Report.pdf
  • 8. Zakon Ukrainy «Pro zahalnooboviazkove derzhavne pensiine strakhuvannia» Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua
  • 9. Zakon Ukrainy «Pro nederzhavne pensiine zabezpechennia» Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua
  • 10. Plamondon, P. (2002). Actuarial practice in social security. Geneva: International Labour Office, 514 p.
  • 11. Zvit pro robotu ta vykonannia biudzhetu Pensiinoho fondu Ukrainy u 2018 rotsi. Retrieved from https://www.pfu.gov.ua/1534465-zvit-pro-robotu-ta- vykonannya-byudzhetu-pensijnogo-fondu-ukrayiny-u-2018-rotsi/
  • 12. Zvit pro robotu ta vykonannia biudzhetu Pensiinoho fondu Ukrainy u 2019 rotsi. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit_2019/zvit-2019-pfu.pdf

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.