Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №3 (71)
Рубрика:Облік і оподаткування
УДК:657.6
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/71.084
Мова статті:Українська
Сторінки:84-97
Заголовок:Аналітичне обґрунтування визначення загроз порушення етичних принципів аудиту
Автори:Терещенко М. К., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Шишкова Н. Л., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. У процесі пошуку аналітичного інструментарію визначення та виміру загроз порушення етичних принципів в аудиторській діяльності використано методи аналізу й синтезу – для окреслення кола якісних і кількісних показників, в т. ч. синтетично створених; прийоми індукції та дедукції – для виокремлення потенційних користувачів, на кого орієнтований аналітичний інструментарій, методи порівняння та аналогії – для ґрунтовного опрацювання етичних вимог та систематизації загроз їх порушення. Методологічною основою дослідження стали методи спостереження, що надали можливість актуалізувати основні проблеми підвищення якості аудиторської діяльності в частині додержання етичних вимог. Метод аналогії був використаний при генеруванні та систематизації кількісних індикаторів додержання якісних етичних принципів аудиту. При розробці алгоритму визначення ваги окремих індикаторів у синтетичних компонентах та результуючому показнику додержання етичних принципів застосовано метод нейропрограмування. Результати. Окреслено коло потенційних користувачів аналітичних інструментів кількісного виміру дотримання етичних вимог в аудиторській діяльності, які потребують підвищення якості аудиту, та їх інформаційні запити – від загального вдосконалення контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності до конкретних дій по уніфікації поведінки фахівців на основі поставлених до них етичних вимог. Сформовано деталізований перелік загроз та порушень фундаментальних етичних принципів на основі існуючих теоретико-методологічних підходів. Запропоновано базовий перелік індикаторів додержання етичних принципів аудиту, який може стати основою для уніфікації контролю на всіх рівнях управління аудиторською діяльністю. Представлено алгоритм визначення ваги індикаторів у синтетичних компонентах та результуючому показнику додержання етичних принципів на основі використання особливостей зв’язку показників та переваг нейронних мереж. Новизна. Виявлено інформаційні запити користувачів різних рівнів щодо конкретних методик виміру дотримання або порушень етичних принципів аудиту з визначеним переліком показників. Для підвищення якості аудиторської діяльності запропоновано кількісно вимірювати додержання етичних норм аудиту через інструментарій нейромереж. Практична значущість. Узагальнені загрози й порушення фундаментальних етичних принципів аудиту, а також запропоновані способи подолання складності ідентифікації та вимірювання загроз з дотримання принципів професійної етики аудитора є важливими складовими системи контролю якості аудиту. Алгоритм створення синтетичних індикаторів може слугувати основою для формування регулятивних документів в частині здійснення зовнішнього і внутрішнього контролю якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності. 
Ключові слова:Принципи професійної етики аудитора, Міжнародні стандарти аудиту, Загрози й порушення, Якість аудиту, Політика та процедури, Суттєві порушення, Нейронні мережі
Файл статті:EV20203_084-097.pdf
Література:
  • 1. Verkhovna Rada Ukrainy (2017). Pro audyt finansovoi zvitnosti ta audytorsku diialnist. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2258-19.
  • 2. Butynets, F.F., Malyuha, N.M., & Petrenko, N.I. (2004). Audyt: stan i tendentsii rozvytku v Ukraini. Zhytomyr: ZHDTU.
  • 3. Chyzhevska, L.V. (2003). Metodyka vykladannia oblikovykh dystsyplin. Zhytomyr: PP «Ruta».
  • 4. Bondar, V.P. (2008). Pryntsypy profesiynoi etyky audytora Ukrainy ta problemy yikh realizatsii. Visnyk ZhDTU, (2), 13-21.
  • 5. Bondar, V.P. (2017). Problemy zastosuvannia norm profesiynoi etyky u diyalnosti audytoriv Ukrayiny. Visnyk ZhDTU, (1), 3-10.
  • 6. Salova, N.A. (2015). Profesiyna etyka audytora: fundamentalni pryntsypy. Audytor Ukrainy, (6), 14-19.
  • 7. Pro prytiahnennia do profesiynoi vidpovidalnosti ta zastosuvannia dystsyplinarnoho stiahnennia. Audytorska palata Ukrainy. Retrieved from https://www.apu.com.ua/2019/12/23/%d1%96%d0%bd% d1%84%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%b0%d1%86%d1 %96%d1%8f-%d0%bf%d1%80%d0%be- %d0%bf%d1%80%d0%b8%d1%82%d1%8f%d0%b3%d
  • 0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f- %d0%b4%d0%be- %d0%bf%d1%80%d0%be%d1%84%d0%b5%d1%81-2/
  • 8. Zadorozhnyy, M.V. Kodeks etyky profesiynoho bukhhaltera ta audytora. Retrieved from http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream/316497/27748/1/%D
  • 0%97%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE %D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%9C. %D0%92.%2C%20OMOm-21..pdf
  • 9. Blind spots & Ethical dilemmas (2019). Retrieved from https://www.uaeiaa.org/writereaddata/images/pdf/Ethics Training-May2019.pdf
  • 10. Balaziuk, O.Yu. (2017). Profesiyna etyka bukhhaltera v konteksti reformuvannia bukhhalterskoho obliku v Ukraini. Ekonomika i suspilstvo, (10), 710-714.
  • 11. Fedorov, E.E. (2016). Shtuchni neyronni merezhi. Krasnoarmeysk: DonNTU.
  • 12. Shyshkov, S., Shyshkova, N. (2020). Perspektyvy audytorskoi diialjnosti na rynku kapitalu Ukrainy. Ekonomichnyy visnyk NHU, (2), 75-87.
  • 13. Shyshkova, N.L. (2018). Perspektyvy vprovadzhennia blokcheinu v bukhhalterskomu obliku. Oblik i Finansy, (2), 61-68.
  • 14. Pro zatverdzhennia Kontseptualnoyi osnovy kontroliu audytorskoi diialnosti v Ukraini. Audytorska palata Ukrainy. Retrieved from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN32612.ht ml

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.