Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №3 (71)
Рубрика:Менеджмент
УДК:330:658.51
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/71.109
Мова статті:Українська
Сторінки:109-117
Заголовок:Управління організаційною культурою та розвитком як основа стабільної діяльності підприємства
Автори:Ареф’єва О. В., Національний авіаційний університет,
Ареф’єв С. О., Київський національний університет технологій та дизайну
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: діалектичного пізнання, аналізу й синтезу, теоретичного узагальнення – для дослідження процесу управління організаційною культурою на підприємстві; групування та системного аналізу – для виокремлення сфер, які формують організаційну складову розвитку підприємства; абстрактно-логічного аналізу – для визначення взаємної підпорядкованості процесів розвитку організації та організаційного розвитку; порівняльного аналізу – для встановлення особливостей організаційної культури на підприємстві; економіко-статистичного аналізу – для проведення аналізу результатів управління організаційною культурою та формування стабільного розвитку підприємства. Результати. Проаналізовано фактори впливу на організаційну культуру підприємства та визначено, що його розвиток безпосередньо пов’язаний з процесом систематичного та цілеспрямованого удосконалення організаційної культури шляхом побудови більш раціональних управлінських структур, регламентування функцій підрозділів, упорядкування у часі та просторі виробничих процесів, створення умов безперебійного функціонування. Сформульовано основні напрями впливу організаційної культури на зовнішнє та внутрішнє середовище функціонування підприємства. Новизна. Встановлено напрями впливу організаційної культури на діяльність сучасного підприємства. Проведено аналіз впливу факторів внутрішнього середовища на організаційну культуру підприємства та визначено основні методичні підходи щодо управління ними. Сформовано основні методи адаптації організаційної культури підприємства та забезпечення його сталого розвитку. Визначено особливості організаційної культури на підприємстві та виділено головні напрями прийняття рішень по ефективному управлінню цією сферою. Практична значущість. Полягає у можливості застосування розроблених та наданих пропозицій щодо управління організаційною культурою на підприємстві з метою підвищення ефективності його господарювання, зростання рівня прибутковості та забезпечення конкурентоспроможності як складової стабільного розвитку. Отримані висновки та результати дослідження, надані методичні рекомендації сприятимуть ефективному функціонуванню підприємства на світових ринках. 
Ключові слова:Управління, Організаційний розвиток, Організаційна культура, Стабільність діяльності, Підприємство, Організаційна адаптація, Фактори впливу на організаційну культуру, Зміни
Файл статті:EV20203_109-117.pdf
Література:
  • 1. Dubinskyy, S.V. (2014). Suchasni pidkhody do vdoskonalennia organizatsiyno- ekonomichnoho mekhanizmu. Yevropeyskyy vektor ekonomichnoho rozvytku, 1(16), 66-72.
  • 2. Kondratieva, T.V. (2012). Suchasna kontseptsia rozvyytku firmy. Visnyk NTU «KhPI», 58(964), 83-87.
  • 3. Kralia, V.H. (2014). Osnovni etapy proektnykh proroblen shchodo pobudovy orhanizatsiynoi struktury upravlinnia orhanizatsiy ahrarnoho profiliu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva im. P. Vasylenka, 150, 174-178.
  • 4. Arefieva, O.V., & Polous, O.V. (2019). Intensyfikatsiia upravlinnia orhanizatsiynoiu kulturoiu pidpryiemstva v umovakh neindustrialnoi modernizatsii. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, 6(74), 7-15.
  • 5. Lepeyko, T.I., & Barkova, K.O. (2019). Obhruntuvannia teoretychnykh zasad zviazku orhanizatsiynoi kultury ta stratehii pidpryiemstva. Intelekt XXI, (3), 66-73.
  • 6. Novakivskyy, I.I. (2008). Lohistychni zasady peretvorennia orhanizatsiynykh struktur upravlinnia. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 633, 521-531.
  • 7. Petrenko, S.A. (2010). Porivnialnyy analiz modeley orhanizatsiynykh struktur pidpryiemstva. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonomichnoho forumu, 1(3), T.2, 245-254.
  • 8. Sapitska, I.K. Formuvannia orhanizatsiynykh struktur: teoriia ta praktyka URL: http://www.sworld.com.ua/ simpoz4/100.pdf.
  • 9. Tarasiuk, M.V. (2009). Obhruntuvannia orhanizatsiynoi struktury torhovelnoi merezhi v umovakh kontrolinhu. Ekonomichnyy visnyk Donbasu, 4(18), 152-157.
  • 10. Shumeyko, V. (20090. Orhanizatsiyni struktury upravlinnia marketynhom na vyrobnychykh pidpryiemstvakh. Marketynh v Ukraini, (1), 46-48.
  • 11. Shcherbyna, O.V. (2008). Evoliutsiia orhanizatsiynykh struktur: sutnist, etapy, pryntsypy. Vcheni zapysky KNEU, (10), 30-38.
  • 12. Fishchuk, N.Yu. (2012). Korporatyvna kultura orhanizatsii: Sutnist, vydy, pryntsypy ta vplyv na rozvytok orhanizatsii. Ekonomichni nauky, 1(56), 81-85.
  • 13. Bashuk, T.O. (2011). Dotsilnist formuvannia korporatyvnoi kultury na pidpryiemstvi. Marketynh i menedzhment innovatsiy, (2), 179-184.
  • 14. Pashchenko, O.P. (2011). Stratehichne upravlinnia rozvytkom pidpryiemstva. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, T. 2, (2). 99-103.
  • 15. Olimskikh, N.N. (2006). Organizatsionnnoe razvitie predpriyatiya i formirovanie sistemy upravleniya im. Vestnik Udmurtskogo universiteta, (2), 141-150.
  • 16. Kibanov, A.Ya. (2000). Upravlenie personalom organizatsii. (3-d ed., rev.). Moskva: INFRA-M.
  • 17. Balabanova, L.V. (2011). Upravlinnia personalom. L.V. Balabanova, O.V. Sardak (Ed.). Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.
  • 18. Korsunov, V.V. (2015). Ekonomika orhanizatsii (pidpryiemstva). Moskva: Vydavnytstvo Yurayt.
  • 19. Wu Z., & Ming X. (2014). Technology solutions for product lifecycle knowledge management: Framework and a case study. International Journal of Production Research, Vol. 52, Issue 21. - P. 6314-6334.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.