Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №4 (72)
Рубрика:Підприємництво та економіка підприємства
УДК:338.12:658
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/72.133
Мова статті:Українська
Сторінки:133-145
Заголовок:До питання про циклічність ділової активності промислових підприємств
Автори:Трифонова О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Баранець Г. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: аналізу і синтезу – при формулюванні завдання дослідження; статистичного аналізу, економікоматематичного моделювання – для оцінки змін ділової активності, аналізу щільності зв’язку між діловою впевненістю у промисловості та обсягом виробництва лакофарбової продукції; формалізації – при побудові графіка бізнес-циклу, визначенні його фаз, поворотних точок; абстракції – для виявлення факторів впливу на зміну ділової активності підприємств. Результати. Проаналізовано динаміку індикаторів ділових очікувань у промисловості. На основі скоригованого за допомогою фільтра Ходріка-Прескота індикатора ділової впевненості побудовано графік «Дослідження бізнес-циклу». Встановлено, що впродовж 2012–2020 рр. економіка промисловості перебувала у квадрантах «Депресія» та «Пожвавлення». Визначена послідовність зміни фаз падіння, відновлення та подальшого «просідання» економіки промислових підприємств України. Доведено, що економічні процеси в лакофарбовій галузі проходили ті ж фази циклу, що й у промисловості за аналізований період. Систематизовано фактори впливу на ділову активність лакофарбових підприємств. Встановлено, що протягом 2015–2020 рр. домінували фактори, які знижують ділову активність виробників лакофарбової продукції. Розраховано показники ділової активності лакофарбових підприємств, виявлено, що їхня динаміка відповідає зміні фаз економічного циклу промисловості. Новизна. Запропоновано науково-методичний підхід до вивчення ендогенних елементів механізму економічної циклічності, що дозволив встановити відповідність зміни показників ділової активності лакофарбових підприємств зміні стадій економічного циклу в промисловості. Практична значущість. Графік бізнес-циклу створює базис для побудови сценаріїв відновлення (розвитку) економіки. Систематизація факторів, які визначають періоди піднесень і спадів ділової активності у лакофарбовій промисловості, дає можливість сформувати комплексне бачення проблем та окреслити перспективи розвитку галузі. 
Ключові слова:Ділова активність, Ділова впевненість, Діловий клімат, Бізнес-цикл, Економічний цикл, Лакофарбові матеріали, Десезоналізація, Оборотність
Файл статті:EV20204_133-145.pdf
Література:
  • 1. Metodolohichni polozhennia z orhanizatsii derzhavnoho statystychnoho sposterezhennia «Stan dilovoi aktyvnosti pidpryiemstv», zatverdzheni nakazom Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy vid 06.07.2015 № 155 : iz zminamy ta dopov. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2017 /318/m_sdap .zip.
  • 2. Kremerov, A.M. (2011). Delovaya aktivnost kompanii v ekonomicheskoy srede. Organizator proizvodstva, (3), 51-55.
  • 3. Aniskin, Yu.P. (2013). Upravlenie sostavlyayushchimi elementami delovoy aktivnosti. Organizator proizvodstva, (1), 37-40.
  • 4. Levchenko, A.S., Rudychev, A.A., Kuznetsova, I.A., & Lychev, A.Yu. (2015). Razrabotka sistemy upravleniya delovoy aktivnostiu predpriyatiya. Vestnik BGTU imeni V.G. Shuhova, (1). Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/razrabotka-sistemy- ,upravleniya-delovoy-aktivnostyu-predpriyatiya.
  • 5. Puhachova, M.V. (2012). Vysoki statystychni tekhnolohii: ukrainskyi dosvid vykorystannia koniunkturnykh obstezhen. Statystyka Ukrainy, (2), 27-33.
  • 6. Puhachova, M.V. (2018). Vykorystannia mizhnarodnykh reitynhiv ta indykatoriv dilovoi aktyvnosti dlia prohnozuvannia rozvytku ekonomiky. Statystyka Ukrainy, (4), 34-43.
  • 7. Shtofer, G.A. (2008). Fondovyy rynok kak indikator delovoy aktivnosti. Ekonomika i upravlenie, (4), 44-49.
  • 8. Shtofer, G.A., & Vorobets, T.I. (2012). Ekonomicheskoe znachenie vnedreniya i ispolzovaniya otraslevykh indeksov na fondovom rynke Ukrainy. Ekonomika i upravlenie, (6), 84-89.
  • 9. Yashchenko, L.O., & Motuzka, O.M. (2015). Algorytm pobudovy ta interpretatsiya grafika «Doslidzhennia biznes-tsyklu». Naukovyy visnyk Natsionalnoyi akademiyi statystyky, obliku ta audytu, (3),
  • 26-34.
  • 10. Zikunova, I.V. (2009). Genezis i razvitie teoriy delovogo tsikla v ekonomicheskoy nauke. Vestnik LGU im. A.S. Pushkina, Ekonomika, (3). Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/genezis-i-razvitie- teoriy-delovogo-tsikla-v-ekonomicheskoy-nauke.
  • 11. Inventory Fluctuations and Economic Stabilization. (1961). Joint Economic Committee. Congress of the United States. U.S. Government Printing Office/ Washington. Retrieved from https://books.google.com.ua/books?id=uG0jaMdy_AUC &pg=PA111&lpg=PA111&dq=lloyd+metzler+inventory &source=bl&ots=tfdUKNpU74&sig=ACfU3U1TyJkRF BRM94ZAMuK7cCQKryvMag&hl=ru&sa=X&ved=2ah UKEwjchPWO3cXsAhWxw4sKHeHjBKI4HhDoATAIe gQICBAC#v=onepage&q=lloyd%20metzler%20inventor y&f=false
  • 12. Makarevich, A., & Malyuga, V. (2018). Sravnitelnyy analiz filtrov Hodrika-Preskotta i Hamiltona pri otsenivanii povorotnykh tochek belorusskoy ekonomiki. Bankovskiy vestnik, 8(661), 49-56.
  • 13. Kushch, A. (2020). Modern Monetary Theory. Kak novyie guru pridumali spasat kapitalizm ot koronakrizisa. Vlast deneg, 7(492), 8-11.
  • 14. Him-Ekspert. Ukrainskiy rynok LKM. Retrieved from https://chem- courier.com/page/paints_and_coatings/he_lkmukraine/ab out.
  • 15. Eddous, M., & Stensfild, R. (1997). Metody prinyatiya resheniy. (Trans.). I.I. Eliseeva (Ed.).. Moskva: Audit, YuNITI

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.