Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №4 (72)
Рубрика:
УДК:658.012.32 : 62 (477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/72.146
Мова статті:Українська
Сторінки:146-154
Заголовок:Кросс-функціональні бізнес процеси підприємства як основа системи управлінських інновацій в ракурсі стратегічного розвитку
Автори:Прохорова В. В., Українська інженерно-педагогічна академія,
Залуцька Х. Я., Національний університет «Львівська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. При написанні статті використовувались наступні методи: теоретичного узагальнення – при дослідженні існуючих підходів до визначення сутності, структури і різновидів управлінських інновацій; наукового узагальнення, систематизації, аналізу й синтезу – при окресленні можливостей та шляхів застосування управлінських інновацій в управлінні диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємств в умовах неотехнологічного відтворення; декомпозиції та структурно-логічного аналізу – при розробленні підходу щодо формування й поширення управлінських інновацій на основі крос-функціональних бізнес-процесів. Результати. Розглянуто сутність, види та структуру управлінських інновацій. Досліджено умови, передумови, переваги та труднощі при розробленні й впровадженні управлінських інновацій на сучасних підприємствах. Визначено місце управлінських інновацій в управлінні розвитком підприємства. Обґрунтовано доцільність та необхідність використання управлінських інновацій при управлінні диверсифікаційно-інтеграційним розвитком підприємств як одного із основних стимулів його забезпечення. Визначено, що управлінські інновації забезпечують процес безперервних новацій, які за рахунок створення довгострокових конкурентних переваг підприємств сприяють ефективності їх диверсифікаційно-інтеграційного розвитку в умовах неотехнологічного відтворення. Новизна. Запропоновано підхід щодо формування й поширення управлінських інновацій на основі крос-функціональних бізнес-процесів, спрямованих на створення ефекту необхідного для забезпечення диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємств в умовах неотехнологічного відтворення на основі генерування знань з різних наук. Практична значущість. Результати дослідження будуть корисними для підприємств при формуванні відповідних управлінських впливів та управлінських ефектів, які набувають особливого значення для оперативного прийняття результативних управлінських рішень забезпечення ефективності диверсифікаційно-інтеграційного розвитку підприємств в умовах неотехнологічного відтворення. 
Ключові слова:Управлінська інновація, Диверсифікаційно-інтеграційний розвиток, Неотехнологічне відтворення, Вимушені управлінські інновації, Ініціативні управлінські інновації, Управлінський вплив, Управлінські ефекти, Комуляція, Генерування знань, Креатив-комплекс ініціативних ідей, Крос-функціональні бізнес процеси
Файл статті:EV20204_146-154.pdf
Література:
  • 1. Bystrov, A.H. (2011). Osoblyvosti ta zmist orhanizatsiyno-upravlinskykh innovatsiy. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 2(38), 49-53.
  • 2. Davlietbaieva, N. (2015). Uprovadzhennia up- ravlinskykh innovatsiy na pidpryiemstvakh kharchovoi promyslovosti yak zaporuka pidvyshchennia yikh konku- rentospromozhnosti. Halytskyy ekonomichnyy visnyk, T. 48, (1), 48-54. Ternopol: TNTU.
  • 3. Diachenko, M.I. (2011). Vnutrishnioorhani- zatsiyni aspekty vprovadzhennia upravlinskykh inno- vatsiy Retrieved from http://economica.org.ua/2011/dyachenkoui/.
  • 4. Zalutska, Kh.Ya. (2020). Upravlinski innovatsii: Neobkhidnist ta osoblyvosti zastosuvannia suchasnymy pidpryiemstvamy v umovakh neotekhnolohichnoho vidtvorennia. Proceedings from MIIM ‘20 XI International scientific and practical conference «Academic research in multidisciplinary innovation». (pp. 178-180). Amsterdam, Netherlands.
  • 5. Levitskaya, A.P. (2013). Sushchnost i metody sovershenstvovaniya organizatsionno-upravlencheskikh innovatsiy na predpriyatiyakh. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecvu_2013_21(1)__7.pdf.
  • 6. Metodychni osnovy rozrobky i vprovadzhennia upravlinskykh innovatsiy. (n.d.). Retrieved from https://pidru4niki.com/17261002/ekonomika/metodichniosnovi_rozrobki_vprovadzhennya_upravlinskih_innova tsiy.
  • 7. Myslyakova, Yu.G. (2008). Triada sovremen- nykh podkhodov k realizatsii upravlencheskikh innovatsiy na otechestvennykh predpriyatiyakh. Kreativnaya ekonomika, 2(14), 4-13.
  • 8. Mushnikova, S.A. (2011). Efektyvnist vprova- dzhennia upravlinskykh innovatsiy v systemu funktsionuvannia pidpryiemstv na synerhetychnykh zasa- dakh. Ekonomika i upravlenie, (6), 135-140.
  • 9. Prokopishin, L.P. (2008). Upravlinski inno- vatsiiї ta osoblyvosti yikh vykorystannia na mashyno- budivnykh pidpryiemstvakh v suchasnykh umovakh. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», (628), 628-633.
  • 10. Pukharskiy, A.N. (2014). Sostav i svoystva up- ravlencheskikh innovatsiy: platforma dlya strate- gicheeskogo razvitiya organizatsii. Retrieved from http://uecs.ru/uecs64- 642014/item/2862-2014-04-16-11-01-21
  • 11. Solovian, I.O. (n.d.). Upravlinski innovatsii na pidpryiemstvakh v umovakh siohodennia. Retrieved from www.rusnauka.com.
  • 12. Fedorko, S.I. (2014). Upravlinski minnovatsii v systemi intehrovanoho upravlinnia rozvytkom transportnolohistychnykh posluh Retrieved from http://oaji.net/articles/2014/797-1420813078.pdf.
  • 13. Chechurina, M.N. (2010). Upravlenie inno- vatsionnym protsessom v mnogourovnevoy ekonomich- eskoy sisteme. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo Sankt-Peter- burgskoy akademii upravleniya i ekonomiki.
  • 14. Shatska, Z.Ya. (2012). Upravlinski innovatsii v systemi pidpryiemstva. Aktualni problem ekonomiky, 1(127), 176-182.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.