Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №1 (73)
Рубрика:
УДК:339.13
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/73.186
Мова статті:Українська
Сторінки:186-197
Заголовок:Підвищення конкурентоспроможності туристичних підприємств на основі бенчмаркінгу
Автори:Юрчишина Л. І., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Тарасенко В. А., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Теоретико-методологічною базою дослідження стали фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних науковців з питань підвищення конкурентоздатності туристичних підприємств на засадах бенчмаркінгу. З метою досягнення поставленої мети у статті використано загальнонаукові та спеціальні методи: абстракції – при визначенні сутності категорії «бенчмаркінг»; наукового узагальнення, порівняння – при встановленні єдності сучасних концепцій бенчмаркінгу; логічного аналізу – при формуванні конкурентих переваг туристичного підприємства. Результати. Виявлено, що стратегічні зміни, які виступають запорукою створення майбутніх конкурентних переваг, є результатом забезпечення тривалого розвитку туристиного підприємства у відповідних конкурентних умовах господарювання. Показано дієвість та актуальність застосування бенчмаркінгу туристичними підприємствами на сучасному етапі їх розвитку, розроблено основні критерії оцінки конкурентоспроможності туристичних підприємств. Встановлено, що використання та особливості застосування бенчмаркингу як методу управління конкурентоспроможністю туристичного підприємства є необхідною умовою реалізації стратегії його розвитку. На основі аналізу концепцій бенчмаркінгу при формуванні конкурентих переваг виявлено, що бенчмаркінг зарекомендував себе як один із найбільш ефективних сучасних інструментів управління і став невід’ємною частиною підвищення рівня конкурентоспроможності туристичних підприємтв. Новизна. Враховуючи специфіку сфери діяльності туристичних підприємств, узагальнюючи сильні й слабкі сторони та особливості застосування бенчмаркингу, встановлено, що він дозволяє досліджувати не тільки і не стільки прямих конкурентів, скільки спрямований на вирішення конкретної проблеми будь-якими суб’єктами господарювання, на взаємодію з конкурентами, тобто на побудову відносини на засадах відкритості й обміну інформацією. Практична значущість. Запропоновано керівникам туристичних фірм вивчати й аналiзувати бенчмаркинг як інструмент формування конкурентоспроможностi, суть якого зводиться до вивчення кращої практики вирішення проблеми, що існує на підприємстві і використання такого або схожого способу її подолання, щоб упевнено управляти економічними процесами на фірмі. 
Ключові слова:Туристичне підприємство, Бенчмаркінг, Конкурентоспроможність, Стратегія розвитку, Конкурентні переваги, Туристичні послуги, Ринок
Файл статті:EV20211_186-197.pdf
Література:
  • 1. Arenkov, I.A., & Bagiev, E.G. (n.d.) Benchmarking i marketyngovye issledovaniya v razrabotke strategiy marketinga. Retrieved from http://www.marketing.spb.ru/read/m12/5.htm.
  • 2. Balabanets, A.V. (2012). Kliuchova marketynhova kompetentsia pidpryiemstv yak obiekt benchmarkinhovoho doslidzhennia. Retrieved from http://ecrimea.crimea.edu/ arhiv/2012/econ_4_2012/083 balab.pdf.
  • 3. Bykhova, O.M. (2014). Klasyfikatsiia vydiv benchmarkinhu v systemi upravlinnia bankamy. Ekonomika rozvytku, 3(71), 15-18.
  • 4. Hontarzhevska, L.I. (2008). Rynok turystychnykh posluh v Ukraini. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim.
  • 5. Hlushko, O.V., & Hryshova, I.Yu. (2017). Efektyvnyi metodychnyi instrumentariy prohnozuvannia finansovo-ekonomichnoi stiykosti. Aktualni problemy ekonomiky, (1), 359-366.
  • 6. Heraskina, I.N. (2008). Benchmarking v sisteme sovremennogo menedzhmenta. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A.I. Gertsena. Ekonomika i ekonomicheskie nauki, 324-327.
  • 7. Honcharuk, A.H. (2007). Benchmarketynh yak metod upravlinnia efektyvnistiu pidpryiemstva. Trudy Odesskogo politekhnicheskogo universiteta, Vyp. 1(27), 253-257.
  • 8. Kostiuk, M.K. (2016). Aktualnist vprovadzhennia kontseptsii benchmarkinhu na rynku osvitnikh posluh Ukrainy. Traektoriya nauky. Ekonomycheskie nauki, 6(11), 1-10.
  • 9. Kurdiumova, I.M. (2011). Rol otsenki (banchmarkiynga) v orhanizatsii vzaimodeystviya potrebitelya i proizvoditelya novshestv v obrazovanii. Problemy sovremennogo obrazovaniya, (5), 79-88.
  • 10. Levandovska, Yu.O., & Afanasieva, O.K. (2014). Benchmarkinh yak zasib pidvyshchennia konkurentospromozhnosti morskykh terminaliv Ukrainy. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti, 3(48), 39-46.
  • 11. Morshchenok, T.S. (2017). Benchmarkinh yak instrument pidvyshchennia konkurentospromozhnosti pidpryiemnytskykh struktur. Ekonomika i suspilstvo, Vyp. 9, 533-540.
  • 12. Nalyvayko, A.P. (2001). Teoriya strategii predpriyatiya.. Sovremennoe sostoyanie i napravleniya razvytiya. Kyiv: KNEU.
  • 13. Panchyshyn, T.V. (2017). Rehionalnyi benchmarkinh yak instrument munitsypalnoho ta derzhavnoho upravlinnia. Naukovi zapysky, 2 (55), 84-92.
  • 14. Pedak, I.S. (2017). Benchmarkinh yak mekhanizm porivnialnoho analizu ta zaporuka maybutnioho rehioniv. Ucheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho, Seriia: Derzhavne upravlinnia, (1), Tom
  • 28(67), 52-56.
  • 15. Khrystenko, O.V., & Manzhos, S.A. (2018). Zastosuvannia benchmarkinhu v systemi upravlinnia pidpryiemstvom. Finansovyi prostir, 1(29), 153-158.
  • 16. Kharrynhton, Kh.Dzh., Kharrynhton Dzh.S. (2004). Benchmarkynh v luchshem vide. 20 shagov k uspekhu. Sankt-Peterburg: Piter.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.