Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №3 (75)
Рубрика:Облік і оподаткування
УДК:657.424
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/75.095
Мова статті:Англійська
Сторінки:95-104
Заголовок:Інноваційно-когнітивні компетентності бухгалтера з обліку запасів
Автори:Пашкевич М. С., НТУ «Дніпровська політехніка,
Шишкова Н. Л., НТУ «Дніпровська політехніка
Анотація:Методологія дослідження. У процесі розгляду сучасної системи бухгалтерського обліку використовуються методи аналізу та синтезу (для оцінки поточних умов обліку та контролю бази запасів підприємства, узагальнення проблеми, розробки заходів щодо вдосконалення облікових процедур), порівняння (для виявлення та вибору критеріїв оцінки компетенцій бухгалтерського персоналу), індукції та дедукції (для узагальнення підходів до модернізації бухгалтерських компетенцій у цифрових реаліях), формалізації (для постановки завдання математичного моделювання) та системного підходу (для окреслення групи інноваційно-когнітивних компетенцій відповідно до сучасних вимог). Результати. Узагальнено шляхи вдосконалення обліку та аудиту запасів у ПАТ «Підшипник Груп». Структуровано вимоги до сучасних компетенцій бухгалтера. Відібрано та систематизовано відповідні компетенції бухгалтера, що відповідають сучасним вимогам системи ефективного управління запасами підприємства. Запропоновано використання математичного моделювання для обґрунтування відбору претендентів на посаду бухгалтера фондового обліку та оцінки роботи вже працюючих працівників. Запропоновано групи інноваційнокогнітивних компетенцій бухгалтера з обліку запасів у відповідь на сучасні запити, що може стати основою для реалізації математичного моделювання задля обґрунтованого HR-рішення або адекватної оцінки роботи вже працюючих бухгалтерів. Заходи, що пропонуються в дослідженні, спрямовані на підвищення якості та формалізацію облікових та контрольно-управлінських процедур щодо стратегії та тактики підвищення кваліфікації бухгалтерського персоналу підприємства. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає в окресленні стратегічних перспектив модернізації професійних компетенцій бухгалтера, застосуванні інформаційно-аналітичного та математичного інструментарію для підвищення якості бухгалтерського обліку та контролю в умовах ефективного управління запасами підприємства. Практична значущість. Виявлені прогалини в системі обліку запасів та аудиту на еталонному підприємстві стали основою для того, щоб запропонувати напрямки оновлення професійних компетенцій бухгалтера – розширення наявних та доповнення їх сучасними цифровими та soft skills. 
Ключові слова:Облік запасів, Підходи до модернізації, Інноваційні рекомендації, Інноваційно-когнітивні компетенції, Аналітичні компетенції, Професійні цифрові компетенції, Sоfт sкіlls
Файл статті:EV20213_095-104.pdf
Література:
  • 1. Butynets, F.F. (2009). Bukhhalterskyy finansovyy oblik. Zhytomyr: «Ruta».
  • 2. Sadovska, I.B., Bozhidarnik, T.V., & Nagirskaya, K.E. (2013). Bukhhalterskyy oblik. Kyiv: «Tsentr uchbovoi literatury».
  • 3. Bezrukikh, P.S. (2002). Bukhhalterskyy finansovyy oblik. (4th ed., rev.). M. : Bukhhalterskyy oblik.
  • 4. Skotnikova, L.P., Milanych, T.A., & Solodovnik, O.O. (2003). Bukhhalterskyy oblik i finansova zvitnist na pidpryiemstvi. Kharkiv: INZhEK.
  • 5. Ivakhnenkov, S.V. (2008). Informatsiyni tekhnolohii v orhanizatsii bukhhalterskoho obliku ta audytu. (4th ed., rev.). - Kyiv, Znannia.
  • 6. Kvach, Ya.P., & Drozdova, O.H. (2015). Oblik rukhu tovariv: normatyvno-pravovi aspekty. M.I. Zveryakova (Ed.) «et. al.». Visnyk sotsialno- ekonomichnykh doslidzhen, Issue 2, (57), 135-143. Odesa: Natsionalnyy Ekonomichnyy Universytet.
  • 7. Lavrova, Yu.V. (2012). Marketinh. Kharkiv: Vydavnytstvo KhNADU.
  • 8. Internet-bloh kompanii «CaseWare». Stattia: 5 sposobiv pidvyshchennia efektyvnosti roboty systemy audytu. (2018). Retrieved from https://www.caseware.com.au/2018/01/5-ways-to-im- prove-your-efficiency-with-audit-system/
  • 9. Farr, L. (2017). Yak pidvyshchyty efektyvnist ta efektyvnist planuvannia audytu. Retrieved from https://www.journalofaccount- ancy.com/news/2017/jun/improve-audit-planning-effec- tiveness-efficiency-201716722.html
  • 10. Internet blog kompanii «Deloitte: Kuwait»: Po- sylennia vplyvu vnytrishnioho audytu: 9 sposobiv reahu- vannia na potreby zatsikavlenykh storin (2016). Retrieved from https://www2.deloitte.com/kw/en/pages/audit/arti- cles/gx-nine-ways-to-strengthen-internal-audit-impact- influence-in-organization.html
  • 11. Fossum, Cl. (2018). 6 shliakhiv vdoskonalen- nia upravlinnia vnutrishnioho audytu. Retrieved from https://blog.embarkwithus.com/6-ways-to-improve-the- internal-audit-department
  • 12. Zakon Ukrainy «Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii». 1998. № 27-28, Page 181. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98.
  • 13. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky. (2018). Zatverdzhena rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 sichnia 2018 roku. № 67-p. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018.
  • 14. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020. Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proiekty «tsyfrovizatsii» Ukrainy do 2020 roku. Hruden, 2016. Re- trieved from https://ucci.org.ua/up- loads/files/58e78ee3c3922.pdf.
  • 15. Shishkova, N.L. (2019). Perspektyvy It- modernizatsii bukhhalterskoho obliku: aktualizatsiia teorii I praktyky. Ekonomichnyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, (3), 146-159. doi.org/10.33271/ev/67.146
  • 16. Maryuta, A.N., & Novitskiy, I.V. (2005). Effektivnost mnogokriterialnykh zadach ekonomiki: Dnepropetrovsk: Nauka i obrazovanie.
  • 17. Eytingon, V.N., Kravets, M.A., Pankratova, N.P., & Davnis, V.V. (2004). Metody organizatsii ekspertizy i obrabotki ekspertnykh otsenok v menedzhmente. Voronezh: Izdatelstvo VGU.
  • 18. Mosov, S.P., & Prymak, P.T. (2008). Metodyka otsinky i vidboru komandnoho ta upravlinskoho skladu. Trudy akademii (NAOU), (2), 31-37.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.