Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №3 (75)
Рубрика:Підприємництво та економіка підприємства
УДК:658:330.341.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/75.145
Мова статті:Українська
Сторінки:145-154
Заголовок:Концептуальний підхід до управління випереджаючим розвитком інноваційного потенціалу підприємств
Автори:Ареф’єва О. В., Національний авіаційний університет,
Титикало В. С., Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Анотація:Методологія дослідження. Теоретико-методологічною базою проведення дослідження є напрацювання вітчизняних та закордонних вчених. У статті було використано наступні методи: порівняння та систематизації – для виявлення основних сучасних тенденцій управління випереджуючим розвитком інноваційного потенціалу підприємств; дедукції – для виокремлення окремих факторів, що впливають на управління інноваційним потенціалом; узагальнення та синтезу – для формування наукового підходу щодо управління випереджуючим розвитком інноваційного потенціалу підприємств. Результати. Вітчизняні підприємства потребують формування підходів щодо управління інноваційним потенціалом, яке буде мати випереджуючий характер, що дозволить забезпечити їм належний розвиток та конкурентоспроможність. У статті представлено основи концептуального підходу до управління випереджуючим розвитком інноваційного потенціалу підприємств. Виявлені та описані основні його елементи: економічні інтереси, знання, інтелектуальний капітал, інноваційний потенціал та управління інноваційним потенціалом. Визначені основні аспекти впливу середовища, ризиків, факторів та інноваційних трансформацій на управління інноваційним потенціалом. Обґрунтовані та структуровані фактори, які впливають на управління випереджуючим розвитком інноваційного потенціалу підприємств. Запропоновані стратегічні напрями управління випереджаючим розвитком інноваційного потенціалу підприємства у контексті динамічного середовища. Новизна. Вперше представлені та обґрунтовані елементи концептуального підходу до управління випереджуючим розвитком інноваційного потенціалу підприємств у формі надбудови, виявлені зв’язки між запропонованими елементами. Практична значущість. Отримані результати дозволяють включитися вітчизняним підприємствам у процеси управління інноваційного потенціалу з врахуванням випереджаючого розвитку і при цьому забезпечити собі конкурентні переваги на відповідних ринках, що сприятиме покращенню інвестиційно-інноваційного клімату країни. 
Ключові слова:Розвиток, Потенціал, Випереджаючий розвиток, Інноваційний потенціал, Економіка знань, Управління знаннями, Економічні інтереси, Інноваційні трансформації
Файл статті:EV20213_145-154.pdf
Література:
  • 1. Illyashenko, S.M. (2016). Innovatsiynyy rozvytok: marketynh i menedzhment znan. Sumy: TOV «Disa Plus».
  • 2. Shypulina, Yu.S., & Illyashenko, N.S. (2018). Upravlinnya znannyamy v systemi vyperedzhaiuchoho innovatsiynoho rozvytku pidpryyemstva. Proceedings from MIIM ’18: Aktualni problemy ekonomiky ta up- ravlinnia v epokhu hlobalnykh vyklykiv i zahroz. Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. (Vols. 1-2). T.2. Dnipro, 26-27 kvitnia.
  • 2018 r. Dnipro: Natsionalna metalurhiyna akademiia Ukrainy. 3. Ptashchenko, L.O. (2009). Zbalansovanist ekonomichnykh interesiv: innovatsiyni napryamy derzhavnoho i korporatyvnoho stratehichnoho upravlinnya. Kyiv: Tsul.
  • 4. Makarevych, O., & Nilova, Ye. (2020). Intelectualnyy kapital yak osnova venchurnoho investu- vannia. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (13-14), 60-63. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.13-14.60
  • 5. Syrtseva, S.V. (2008). Innovatsiynyy potentsial yak skladova ekonomichnoho potentsialu silskohospodarskoho pidpryyemstva. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, 4(47), 115-121/
  • 6. Arefieva, O.V., & Arefiev, S.O. (2017). Metodolohichni pidkhody realizatsiyi innovatsiynoho upravlinnya rozvytkom pidpryyemstv. Adaptyvne up- ravlinnia: teoriia i praktyka. Ser. «Ekonomika», Issue
  • 3(6). Retrieved from http://am.eor.by/index.php/gallery/125-vipusk-3-6-2017
  • 7. Illiashenko, N. (2020). Mekhanizm upravlinnia stratehiiamy vyperedzhaiuchoho naukovo- tekhnolohichnoho innovatsiynoho rozvytku promys- lovoho pidpryiemstva. Efektyvna ekonomika, (2), Re- trieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7636 DOI: 10.32702/2307-2105-2020.2.57
  • 8. Tytykalo, V.S. (2018). Kontseptualnyy pidkhid do otsiniuvannia peredumov vprovadzhennia innovatsiynykh transformatsiy na pidpryyemstvi. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu. Ser. : Ekonomichni nauky, 5(127), 120-129.
  • 9. Nifatova, O.M., & Svyatetskyy, V.V. (2021). Analiz mizhnarodnoho dosvidu peredachi innovatsiynykh tekhnolohiy vid universytetiv do pidpryyemnytskoho seredovyshcha. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu. Ser. : Ekonomichni nauky, 1(155), 67-77.
  • 10. Hanushchak-Yefimenko L.M. (2013). Upravlinnia rozvytkom innovatsiynoho potentsialu pidpryyemstv maloho i serednioho biznesu na osnovi ekonomichnoyi intehratsiyi, Aktualni problemy ekonomiky, 6(144), 72-79.
  • 11. Illyashenko, N.S. (2019). Metodychni zasady vyboru stratehiy vyperedzhayuchoho innovatsiynoho rozvytku promyslovoho pidpryiemstva. Naukovyy visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, Issue 33, 108-112.
  • 12. Kwilinski, A., & Kuzior, A. (2020). Cognitive technologies in the management and formation of directions of the priority development of industrial enterprises. Management Systems in Production Engineering, 28(2), 133-138. https://doi.org/10.2478/mspe-2020-0020
  • 13. Vovk, O.M., Kovalchuk, A.M., & Honcharova, N.V. (2020). Adaptyvni tekhnolohiyi resursnoho zabezpechennya innovatsiynoyi diyalʹnosti pidpryyemstva. Infrastruktura rynku, Issue 42, 151-155. https://doi.org/10.32843/infrastruct42-26
  • 14. S. Tulchynska, O. Vovk, O. Popelo, S. Saloid, & O. Kostiunik. (2021). Innovation and investment strategies to intensify the potential modernization and to increase the competitiveness of microeconomic systems. International Journal of Computer Science and Network Security, Vol.21, (6), June 2021, pp. 161-168. Retrieved from http://paper.ijcsns.org/07_book/202106/20210622.pdf, https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2021.21.6.22

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.