Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №4 (76)
Рубрика:
УДК:334.012.64
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/76.190
Мова статті:Англійська
Сторінки:190-199
Заголовок:Стан та перспективи розвитку малого підприємництва в галузі будівництва
Автори:Тимошенко Л. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Літвінов Ю. І., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримано за рахунок застосування методів: теоретичного узагальнення – при встановленні теоретичного підґрунтя діяльності суб’єктів бізнесу будівельної галузі в сучасних умовах господарювання; логічного аналізу – при визначенні перспектив розвитку ринку будівельних робіт і послуг та будівельної продукції; класифікаційно-аналітичного методу – при дослідженні бізнес-середи функціонування суб’єктів малого підприємництва будівельної галузі, графічного аналізу – для наочного відображення отриманих результатів дослідження. Результати. Встановлено, що будівельна галузь має істотне значення та забезпечує мультиплікаційний ефект для економіки країни при ефективній взаємодії різних галузей промисловості. Визначено позитивні тенденції щодо зростання індексів будівельної продукції та збільшення частки будівельної галузі у структурі ВВП України. Стан будівельної галузі формується під впливом кризових умов, що спричинені пандемією короновірусу. Встановлено, що глибина негативного впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності цієї галузі визначається комплексом взаємопов’язаних факторів. Будівельна галузь вимагає суттєвих капітальних інвестицій та характеризується високою витратомісткістю. Однак, враховуючи роль будівельної галузі для відновлення економіки та її соціальне значення, державна підтримка повинна сприяти зростанню обсягів будівництва за рахунок залучення до співпраці не тільки великого та середнього бізнесу, а і малих будівельних підприємств, як гнучких та адаптивних структур. Розвиток діалогової взаємодії буде сприяти забезпеченню партнерських відносин між органами державної влади та суб’єктами підприємницької діяльності. Новизна. Узагальнено особливості формування з врахуванням умов сучасного бізнессередовища співпраці органів публічної влади і суб’єктів малого підприємництва будівельної галузі на засадах державно-приватного партнерства з метою більш повного задоволення потреб суспільства та підвищення ефективності підприємницької діяльності. Практична значущість. Запропоновано орієнтири щодо формування діалогової взаємодії та співпраці органів державної влади і суб’єктів малого бізнесу будівельної галузі на засадах державно-приватного партнерства. 
Ключові слова:Мале підприємництво, Тенденції розвитку, Бізнес-середовище, Будівельна галузь, Державно-приватне партнерство
Файл статті:EV20214_190-199.pdf
Література:
  • 1. Dmytrenko, V. (2020). Problemy ta perspektyvy rozvytku pidpryiemstv budivelnoi haluzi. Vcheni zapysky Universytetu «KROK», 2(58), 120-127. doi:10.31732/2663-2209-2020-58-120-127
  • 2. Ivakhnenko, І.C. (2021). Perspektyvy vykorystannia suchasnykh mekhanizmiv finansuvannia budivnytstva. Ekonomika ta suspilstvo, (25). doi:10.32782/2524-0072/2021-25-26
  • 3. Verhohlyadova, N.I., & Barinov, D.Yu. (2017). Tendentsii rozvytku subiektiv maloho pidpryiemnytstva u budivnytstvi. Ekonomichyy visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, (5), 108-117.
  • 4. Ivanov, S.V. (2020). Budivelna haluz yak odyn z vektoriv rozvytku Ukrainy: stan, praktyka ta perspektyvy. Kyiv: NAN Ukrainy, Instytut ekonomiky promyslovosti. Retrieved from https://iie.org.ua/wp- content/uploads/2020/06/ivanov-monohrafiia-2020_compressed.pdf
  • 5. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (2021). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua
  • 6. Kulikova, L.V. (2018). Suchasni tendentsii rozvytku budivelnykh pidpryiemstv. Investytsii: praktyka ta dosvid, (8), 52-55.
  • 7. BІM-tekhnolohii u budivnytstvi otrymaly zakonodavchu perspektyvu Retrieved from http://budpalata.com.ua/news/nnn/
  • 8. Tymoshenko, L.V., & Krylova, O.V. (2020). Institutional levers for financing small and medium-sized businesses as a component of development of depressed regions. Ekonomichnyy visnyk NHU, 1(69), 46-57. doi:10.33271/ev/69.046
  • 9. Komelina, O.V., Chaikina, A.O., & Korabelnikova, T.A. (2016). Suchasni aspekty rozvytku innovatsiynykh tekhnolohiy na malykh budivelnykh pidpryiemstvakh. Ekonomika ta suspilstvo, (6), 173-177.
  • 10. Ivanov, S.V. (2021). Statystyka yak chynnyk otsinky koniunktury budivelnoho rynku. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t ekonomiky promyslovosti. Retrieved from https://cutt.ly/xRZMsTv
  • 11. Bezena, I.M. (2020). Vzaiemodiia orhaniv publichnoi vlady ta subiektiv pidpryiemnytskoi diialnosti v umovakh detsentralizatsii. Aspekty publichnoho upravlinnia, 8(1), 99-105.
  • 12. Tymoshenko, L.V., & Krylova, O.V. (2018). Institutional basis of financial support of small and medium entrepreneurship development in Ukraine. Ekonomichnyy visnyk NHU, 3(63), 79-88.
  • 13. Pro derzhavno-privatne partnerstvo: Zakon Ukraїny vіd 01.07.2010 r. № 2404-VI. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
  • 14. Churylov, V.V. (2021). Osoblyvosti derzhavnoho renuliuvannia realizatsii publichno- pryvatnoho partnerstva u budivnytstvi. Investytsii: praktyka ta dosvid, (20), 130-133. DOI: 10.32702/2306-
  • 6814.2021.20.130
  • 15. Nekhaychuk, D. (2015). Vykorystannia instrumentiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva zadlia finansovoho zabezpechennia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku derzhavy. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, (8), 118-123.
  • 16. Babaiev, V.M., Novikova, M.M., Chernov, S.I. (et al.). (2019). Praktychni aspekty publichnoho upravlinnia v konteksti staloho rozvytku. Kharkiv:. Natsionalnyy universytet miskoho hospodarstva imeni O.M. Beketova. Kharkiv: Drukarnia Madryd.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.