Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №3 (79)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.003
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/79.139
Мова статті:Українська
Сторінки:139-147
Заголовок:Еволюція концепцій проєктного менеджменту в контексті гнучкого управління в ІТ-організаціях
Автор:Руденко Д. О., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Наукові результати отримані завдяки використанню таких методів: структурно-логічного – при виявленні взаємозв’язків між визначеннями поняття «проєктна діяльність» у працях українських та іноземних авторів; метод загального й особливого – при співвіднесенні в існуючих концепціях проєктного менеджменту спільного та специфічного (одиничного) з розкриттям умов та факторів, що впливали на їхнє формування; графічного методу – при представленні співвідношення кількості наукових публікацій з проєктного менеджменту у різні періоди часу. Для пошуку публікацій було використано пошукові алгоритми Google Академія та Scopus, пошук здійснювався за ключовими словами, які найчастіше використовувалися у публікаціях за визначеною у дослідженні тематикою. Результати. Виявлено тенденції до збільшення числа публікацій з проєктного менеджменту протягом досліджуваного періоду. Підтверджено припущення про збільшення кількості публікацій, присвячених організації роботи на прикладі компаній ІТ-сектору, зокрема, на основі застосування гнучких методів управління («еджайлу»). Новизна. Дослідження продемонструвало збільшення кількості наукових публікацій, присвячених досвіду застосування гнучких методів управління на прикладі організацій ІТ-сектору. Практична значущість. Дане дослідження демонструє суттєву зміну проєктного ме- неджменту як області знань у контексті розгляду теоретичних підходів та найбільш успішних практик застосування гнучких методів управління проєктами (еджайлу) в ІТ-організаціях. 
Ключові слова:Менеджмент, Управління проєктами, Проєкт, Наукові публікації, Організація, Еджайл
Файл статті:EV20223_139-147.pdf
Література:
  • 1. A Guide to the Project Management Body of Knowledge/ 7th Edition And The Standard for Project Management. (2021). Project Management Institute.
  • 2. Abbasi, A., & Jaafari, A. (2018). Evolution of project management as a scientific discipline. Data and Information Management, 2(2), 91-102.
  • 3. Atkinson, R. (1999). Project management: cost, time and quality, two best guesses and a phenomenon, it’s time to accept other success criteria. International Journal of Project Management, 17(6), 337-342. doi.org/10.1016/s0263-7863(98)00069-6
  • 4. Zotov, O.V. (2010). Proiekt, upravlinnia proiektom: osnovni poniattia, subiekty derzhavnoho upravlinnia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (8). Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=171/
  • 5. Moskvin, S.O., Bevz, S.M., Didyk, V.H., & Verba, V.A. (1998). Proiektnyi analiz. Kyiv: Vydavnytstvo «Libra».
  • 6. Danchenko, O.B. (2015). Metodolohiya intehrovanoho upravlinnia vidkhylenniamy v proiektakh. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv, Kyiv. nats. un- t bud-va i arkhitektury.
  • 7. Ishchenko, I.S. (2021). Upravlinnya ryzykamy investytsiinykh proiektiv torhovelʹnykh pidpryyemstv. Candidate’s thesis. Poltava: Vyshchyy navchalnyy zaklad Ukoopspilky «Poltavskyy universytet ekonomiky i torhivli».
  • 8. Hrabyna, K., & Shendryk, V. (2020). Ohliad protsesiv upravlinnia ryzykamy v IT-proiektakh u konteksti standartiv proiektnoho menedzhmentu. Upravlinnya rozvytkom skladnykh system, (43), 26-32. https://doi.org/10.32347/2412-9933.2020.43.26-32
  • 9. Nos, M. (2022). Ohliad suchasnykh metodolohiy upravlinnia vartistiu IT-proiektiv. Informatsiini tekhnologii ta suspilstvo, 1 (3), 54-60.
  • 10. Poremskyi, Yu.V., & Yarovenko, A.O. (2012). Ohliad problem planuvannia rozrobky prohramnykh zasobiv. Sbornik nauchnykh trudov SWorld, 7(2), 79-81.
  • 11. Rychkina, L.V. (2015). Tendentsii ta perspektyvy zastosuvannia proiektnoho menedzhmentu dlia rozvytku terytorialnykh hromad. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, 44 (1): 178-184.
  • 12. Kerzner, H. (2006). Project management: A systems approach to planning, scheduling, and controlling. 9th Edition. Wiley, Hoboken. New Jersey.
  • 13. Van Notten Ph. (2006). Scenario development: a typology of approaches. Think Scenario. Rethink Education. OECD. 69-84. doi.org/10.1787/9789264023642-6-en
  • 14. Butko, M.P., Murashko, M.І., & Oliinychenko, І.M. (2016). Proiektnyi menedzhment: rehionalʹnyi zriz: Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury.
  • 15. IPMA. International Project Management Association. Retrieved from https://www.ipma.world/.
  • 16. Gido, J., & Clements, J. (2014). Successful project management. Cengage Learning.
  • 17. Soanes, C., & Stevenson, A. (Eds.). (2004). The Concise Oxford Dictionary (11th ed.). Oxford: Oxford University Press.
  • 18. Ballard G., Zabelle T. (2000). Project definition. White paper #9, Lean Construction Institute, USA
  • 19. Schwalbe, K. (2011). Information Technology Project Management (6th Ed). UK: Course Technology
  • 20. Jha, K.N., & Iyer, K.C. (2007). Commitment, coordination, competence and the iron triangle. International Journal of Project Management, 25(5), 527-540.
  • 21. Kloppenborg, T. J., Opfer, W., & Petrick, J. A. (2003). Forty Years of Project Management Research: Trends, Interpretations, and Predictions. The Frontiers of Project Management Research, 3-31.
  • 22. Tian, R.B., Kholod, B.І., & Tkachenko, V.A. (2003). Upravlenie proektami. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.