Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №4 (80)
Рубрика:
УДК:330.341.1:65
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/80.137
Мова статті:Українська
Сторінки:137-145
Заголовок:Механізм управління інноваціями на транспортних підприємствах
Автор:Белянська Ю. В., Державний університет інфраструктури та технологій
Анотація:Методологія дослідження. Основними методами, які були використані в даному дослідженні, є аналіз і синтез. За їх допомогою були визначені основні складові механізму управління інноваціями на транспортних підприємствах (загальнотеоретичні засади, детермінанти формування механізму і його практична реалізація). Методи узагальнення та системного аналізу дозволили визначити систему принципів, на якій має ґрунтуватися механізм. Використання методу сценарного моделювання дозволило сформувати систему сценаріїв реалізації інновацій з урахуванням можливості появи різних альтернатив детермінант ефективності впровадження інновацій (ефект від інновації та ступінь затребуваності інноваційної продукції). Результати. Сформовано принципи розробки механізму управління інноваціями на підприємстві, а саме побудова механізму як відкритої системи, врахування особливостей діяльності підприємства, його схильності до інноваційної активності та базування на визначеній системі принципів. Акцентовано увагу на тому, що основним критерієм відбору інновацій має бути підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. Запропоновано систему принципів управління інноваціями, яка включає три групи, а саме: технологічні (комплексність, систематичність, обмеженість); управлінські (керованість, цілеспрямованість, послідовність); оціночні (альтернативність, ефективність, збалансованість ризикованості і очікуваної ефективності). Обґрунтовано доцільність використання сценарного моделювання для оцінки доцільності впровадження інновацій в умовах нестабільного зовнішнього середовища і побудована система сценаріїв, яка сформована шляхом комбінації альтернатив двох детермінант ефективності інновацій, а саме: ефекту від інновації і ступеня затребуваності споживачами інноваційної продукції («Стрімке зростання», «Втрата ресурсів», «Втрата можливостей», «Збереження можливостей розвитку»). Показано, що для транспортних підприємств в умовах дефіциту фінансових ресурсів і низької інвестиційної привабливості галузі дієвим інструментом залучення коштів є державно-приватне партнерство. Новизна. Розроблено механізм управління інноваціями на транспортному підприємстві. Запропонована система принципів управління інноваціями, яка враховує різні аспекти їхнього впровадження (технологічні, управлінські, оціночні). Розроблено систему сценаріїв реалізації інновацій, яка базується на детермінантах ефективності інновацій (ефект від інновації і ступінь затребуваності споживачами інноваційної продукції). Практична значущість. Обґрунтовано, що впровадження розробленого механізму управління інноваціями дозволить збільшити передбачуваність їхньої реалізації в умовах середовища, яке характеризується високою нестабільністю і, як наслідок, підвищити ефективність інноваційної діяльності і раціональність використання обмежених фінансових і нефінансових ресурсів. 
Ключові слова:Механізм, Інновації, Впровадження, Управління, Сценарне моделювання, Сценарії, Державно-приватне партнерство, Ефективність, Транспортне підприємство
Файл статті:EV20224_137-145.pdf
Література:
  • 1. Drucker, P. (1985). Innovation and entrepreneurship: practice and principles. New York: Harper and Row. 277 p.
  • 2. Schumpeter, J. (2008). Theory of economic development: An inquiry into profits, capital, credit, interest, and the business cycle. New Brunswick (USA) and London (UK): Transaction Publishers. 255 p.
  • 3. Ansoff, I., Kipley, D., Lewis, A., Helm-Stevens R. & Ansoff R. (2019). Implanting strategic management. New York: Palgrave Macmillan. 611 p. doi.org/10.1007/978-3-319-99599-1
  • 4. Heyets, V.M. (2014). Instytutsiyna obumovlenist innovatsiynykh protsesiv u promyslovomu rozvytku Ukrayiny. Ekonomika Ukrayiny, (12), 4-19.
  • 5. Voronkova, V.H. (2008). Teoretychni zasady upravlinnia innovatsiynym protsesom v Ukrayini. Problemy ekonomiky ta upravlinnia, (628), 417-423.
  • 6. Amosha, O.I., & Salomatina, L.M. (2017). Innovatsiynyy rozvytok promyslovykh pidpryiemstv u rehionakh: problemy ta perspektyvy. Ekonomika Ukrayiny, 3(664), 20-34.
  • 7. Maslak, O.I,, Hryshko, N.Ye., Hlazunova, O.O., & Hryshko, B.V. (2020). Promyslovi innovatsiyi: mekhanizm upravlinnia z urakhuvanniam stadiy yikh zhyttievoho tsyklu. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Ekonomichni nauky, 5(7), 68-71. doi.org/10.20998/2519-4461.2020.5.68
  • 8. Illiashenko, N.S. (2020). Mekhanizm upravlinnia stratehiyamy vyperedzhayuchoho naukovo- tekhnolohichnoho innovatsiynoho rozvytku promyslovoho pidpryiemstva. Efektyvna ekonomika, (2). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2020/59.pdf. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.2.57
  • 9. Twiss, B. (1992). Managing Technological Innovation. London: Pitman Publishing. 758 p.
  • 10. Hidalgo, A. & Albors, J. (2008). Innovation management techniques and tools: A review from theory and practice. R&D Management, № 38. Pp. 113-127. doi.org/10.1111/j.1467-9310.2008.00503.x
  • 11. Musaiev, E.K. (2017). Formuvannia innovatsiynoho mekhanizmu upravlinnya rozvytkom APK rehionu. Ekonomichna nauka, (5), 93-97.
  • 12. Dunska, A.R. (2018). Innovatsiynyy mekhanizm rozvytku pidpryiemstv tseliulozno- paperovoyi promyslovosti. Doctor’s thesis. Kyiv: Natsionalnyy tekhnichnyy universytet Ukrayiny «Kyyivskyy politekhnichnyy instytut im. I. Sikorskoho».
  • 13. Shypulina, Yu.S. (2017). Upravlinnia formuvanniam innovatsiynoyi kultury promyslovykh pidpryiemstv. Sumy: TOV «Trytoriya».
  • 14. Dykan, V.L. (2015). Kontseptsiya innovatsiynoho rozvytku ekonomiky Ukrayiny. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, (51), 9-20.
  • 15. Denysenko, M.P., & Breus, S.V. (2022). Innovatsiyi - osnova rozvytku ekonomiky Ukrayiny. Kreatyvnyy prostir Ukrayiny ta svitu. Kharkiv: SH NTM «Novyy kurs».
  • 16. Hurwicz, L., & Reiter, S. (2006). Designing Economic Mechanisms, Publisher: Cambridge University Press. 334 p.
  • 17. Mochernyy, S.V. (Ed.). (2001). Ekonomichna entsyklopediya. T.2. Kyiv: Vydavnychyy tsentr «Akademiya».
  • 18. Ponomarenko, V.S., Yastremskaya, O.M., & Lutskovskyy, V.M. (2002). Mekhanizm upravlinnya pidpryyemstvom: stratehichnyy aspekt. Kharkiv: KHDEU.
  • 19. ISO 56000:2020 «Innovation management - Fundamentals and vocabulary». Retrieved from https://innovationmanagementsystem.com/portfolio-items/iso-56000-innovation-management-fundamentals-and-vocabulary/.
  • 20. Kukushka, I.V. (2022). Innovatsiynyy rozvytok transportnykh pidpryyemstv Ukrayiny. Ekonomika ta suspilstvo, (43), 118-128. doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-17

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.