Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №2 (82)
Рубрика:
УДК:339.7
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/82.037
Мова статті:Українська
Сторінки:37-48
Заголовок:Стан світової фінансової архітектури: сучасні тенденції та перспективи реформування
Автор:Братчук У. П., Донецький національний університет імені Василя Стуса
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема метод логічного аналізу, який дозволив побудувати логіку дослідження; метод порівняння використано для оцінки ключових параметрів світової фінансової архітектури; аналізу та синтезу – для узагальнення результатів дослідження; метод дедукції – для виокремлення окремих чинників, що впливають на стан сучасної світової фінансової архітектури. Графічний метод дозволив візуалізувати отримані результати дослідження. Результати. Статтю присвячено визначенню тенденцій світової фінансової архітектури. Сформовано структуру сучасної світової фінансової архітектури, що включає глобальний, регіональний та національний рівні. Виокремлено основні проблеми світової фінансової системи, такі як: виникнення «бульбашок» в окремих її сегментах; збільшення волатильності міжнародних потоків капіталу; волатильність валютних курсів. Визначено перелік глобальних індикаторів, які оцінюють вплив чинників на світову фінансову архітектуру. Обґрунтовано необхідність реформування світової фінансової архітектури внаслідок світової економічної кризи 2008-2009 рр. Визначено основні напрямки реформування світової фінансової архітектури: глобальне фінансове управління; банківський сектор; позабіржовий ринок похідних фінансових інструментів та боротьба з офшорними юрисдикціями. Виявлені нові ризики, що викликали на кінець 2018 – початку 2020 р. необхідність розробки нових механізмів реформування світової фінансової архітектури з метою запобігання загрозі виникнення нових криз у країнах з ринками за принципом «ефекту зараження». Досліджено вплив пандемії на світовий фондовий ринок через динаміку індексів FTSE, Dow Jones Industrial Average та Nikkei. У статті обгрунтовано, що важливим аспектом сучасного стану світової фінансової архітектури є широке впровадження інновацій FinTech. Доведено, що воєнна ситуація в Україні впливає на стан фінансової архітектури через посилення глобальної інфляції, посилення монетарної політики країнами-партнерами України. Новизна. Оригінальність і цінність дослідження полягає у формуванні методології діагностики стану світової фінансової архітектури. Визначено основні тенденції функціонування світової фінансової архітектури. Продемонстровано важливість FinTech для досягнення прогресивних змін у світовій фінансовій системі та її архітектурі. Практична значущість. Обґрунтовано практичну роль чинників, що дозволило визначити тенденції сучасного стану світової фінансової архітектури, які стануть аналітичним підгрунтям для оцінки ступеня розвиненості фінансової архітектури країн світу. 
Ключові слова:Світова фінансова архітектура, Міжнародні валютно-фінансові організації, Фондовий індекс, Світовий фондовий ринок, Індекс VІХ, FіnТесн, Вітсоіn
Файл статті:EV20232_037-048.pdf
Література:
  • 1. Zhytar, M.O. (2020). Finansova arkhitektura ekonomiky Ukrainy v umovakh hlobalnykh transformatsiy. Chernihiv: ChNTU.
  • 2. Lutsyshyn, Z. (2005). Suchasna svitova finansova arkhitektonika: tendentsii ta superechnosti rozvytku v umovakh hlobalizatsii. Ekonomichnyi Chasopys-XXI, (5-6), 27-36.
  • 3. Bradlow, D. Reforming the Global Financial Architecture: Is Real Change Coming? Retrieved from http://digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1018&context=fac_works_p apers. (access date 03.06.2023)
  • 4. Schinasi, G.J., Truman, E.M. (2010). Reform of the global financial architecture. № 5.52 p. Retrieved from http://bruegel.org/wpcontent/uploads/imported/publications/wp_2010_10_reform.pdf.pdf. doi.org/10.2139/ssrn.1692186
  • 5. Naumenkova, S. (2010). Formuvannia novoi finansovoi arkhitektury: osnovni pytannia ta mozhlyvi vyklyky dlia Ukrainy. Visnyk NBU, (1), 8-13.
  • 6. Vozhzhov, A.P., & Hrynko, O.L. (2012). Teoretychni aspekty formuvannia arkhitektury finansovoho stymuliuvannia ekonomichnoho zrostannia. Finansy Ukrainy, (10), 20-33.
  • 7. Savchenko, M., & Bratchuk, U. (2022). Kontseptualni zasady instytutsiinoho rozvytku svitovoi finansovoi arkhitektury. Halytskyi ekonomichnyi visnyk,
  • 2(75). DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2022.02.
  • 8. Barry Eichengreen Globalizing Capital. A History of the International Monetary System, Princeton University Press, New Jersey, 1996, p.123.
  • 9. Nort, D. (2000). Instytutsii, instytutsiyna zmina ta funktsionuvannia ekonomiky. Kyiv: Osnovy.
  • 10. McKinnon, Ronald I. The Exchange Rate and Macroeconomic Policy: Changing Postwar Perceptions. Journal of Economic Literature 19, no. 2 (1981): 531-57.
  • 11. Unal, H., Demirgüç-Kunt, A., Leung, K. -W. The Brady Plan, 1989 Mexican Debt-Reduction Agreement, and Bank Stock Returns in United States and Japan. Journal of Money, Credit and Banking. 1993. 25(3), 410-429. doi.org/10.2307/2077771
  • 12. Williamson, J. The Strange History of the Washington Consensus. Journal of Post Keynesian Economics. 2004. № 27(2), 195-206.
  • 13. Sachs, J., Tornell, A., Velasco, A., Giavazzi, F., Székely, I. The Collapse of the Mexican Peso: What Have We Learned? Economic Policy. 1996. № 11(22), pp. 13- 63. doi.org/10.2307/1344521
  • 14. IMF. Retrieved from https://www.imf.org/en/Home

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.