Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №2 (86)
Рубрика:
УДК:331.55-331.57
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/86.116
Мова статті:Англійська
Сторінки:116-122
Заголовок:Політика зайнятості та проблеми безробіття в Грузії
Автор:Осадзе Л., Горійський державний університет
Анотація:Методологія дослідження. Вивчення ринку праці базується на аналізі даних Національного департаменту статистики Грузії та дослідженнях, проведених міжнародними організаціями. У дослідницькому процесі використовувалися методи наукової абстракції – при визначенні ринку праці та сутності понять «безробіття» й «зайнятість»; компаративного аналізу – при порівнянні ситуації з зайнятістю населення Грузії та деяких інших країн; статистики – при визначенні динаміки основних показників ринку праці. Результати. Проаналізовано сучасний стан ринку праці в Грузії та визначено динаміку основних його показників за період 2017–2023 рр. Виокремлено основні проблеми у сфері зайнятості грузинської економіки, до яких належать неповне використання трудових ресурсів, диференціація доходів населення, дисбаланс між попитом і пропозицією професій. Аналіз ринку праці в Грузії виявив те, що більша частина робочих місць створена в галузях, які не використовують сучасні технології, працівники з високим рівнем кваліфікації не можуть довготривалий час знайти роботу за спеціальністю, внаслідок чого втрачають кваліфікацію або змушені працювати на низько кваліфікованих роботах; рівень отриманої освіти та реальні знання часто виявляються не сумісними між собою. Розглянуто складові політики держави у сфері регулювання зайнятості населення. Проведено порівняльний аналіз цієї політики у таких країнах, як: Грузія, Латвія, Естонія, Угорщина, Австрія. Окреслено перспективи підвищення дієвості політики зайнятості в Грузії. Новизна. У результаті дослідження політики зайнятості виявлено, що її інструменти по-різному впливають на вирішення проблеми безробіття з огляду на короткотерміновий і довготерміновий періоди. Продемонстровано, що програми допомоги в пошуку роботи мають однакові результати і в коротко- і в довготерміновій перспективах, а результативність програм професійного навчання демонструють набагато кращі результати на середньострокових та довгострокових часових проміжках. Практична значущість. Результати, отримані під час дослідження, можуть бути корисними при формуванні політики зайнятості як на регіональному, так і на державному рівнях функціонування національної економіки. 
Ключові слова:Безробіття, Політика зайнятості, Інструменти політики зайнятості, Активна та пасивна політика зайнятості, Міжнародні організації, Держава
Файл статті:EV20242_116-122.pdf
Література:
  • 1. State employment policy in Georgia, 2020, p. 27, Tbilisi; https://www.gruni.edu.ge/uploads/files/Other_page/human
  • 2. Dogonadze, I. Keynes and Keynesianism, 01/05/2009 https://geoeconomics.ge/?p=3995
  • 3. Employment policy in the context of development, Human Rights Training and Monitoring Center, EMC Tbilisi, 2020 https://socialjustice.org.ge/uploads/products/pdf
  • 4. National Statistical Service of Georgia, Employment and Unemployment, 2023, https://www.geostat.ge/ka/modules/categories/683/dasakmeba-umushevroba
  • 5. Coverage and classification of OECD data for public expenditure and participants in labor market programmers-andclassification-of-OECD-data-2015. https://www.oecd.org/els/emp/Coverage
  • 6. Analysis of state employment policy in Georgia and European countries, 2017, pp. 3-25. https://www.gruni.edu.ge/uploads/files/Other_page/human_law.pdf
  • 7. NationalStatisticalServiceofGeorgia, http://geostat.ge/index.php?action=page&p_id=146&lang=eng
  • 8. World Bank data, https://data.worldbank.org/
  • 9. Structure of unemployment and structural unemployment in Georgia, Research Foundation of Georgian Strategies and International Relations, 2016.
  • 10. Card, D., Kluve, J., & Weber, A. (2017). What Works? A Meta Analysis of Recent Active Labor Market Programe Evaluations. NBER Working Paper Series.
  • 11. Mckenzie, D. (2017). How Effective Are Active Labor Market Policies in Developing Countries? A Critical Review of Recent Evidence. Policy Research Working Paper 8011, Development Research Group, World Bank. https://doi.org/10.1093/wbro/lkx001
  • 12. Kalvane, I. (2015). Business Model Choice for Latvian Public Employment Service: What is the Best for Labour Force Competitiveness? Procedia - Social and Behavioral Sciences 213, pp. 99-104. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.11.410
  • 13. Risak, M., & Kovacs, E. (2017). Active and Passive Labour Market Policies in Austria and Hungary: A Comparative Analysis of Recent Changes and Trends. European Labour Law Journal, 8(2), pp. 168-187; http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Unemployment_statistics
  • 14. Georgia, Skills Mismatch and Unemployment Labor Market Challenges, March 2013, Human development Sector Unit, South Caucasus country department, Europe and Central Asia Region, the World Bank.
  • 15. Rodrick D. (2014). Industrial Policy for the Twenty-first Century https://drodrik.scholar.harvard.edu/files/dani-rodrik/files/industrial-policy-twenty-firstcentury.pdf http://documents.worldbank.org/curated/en
  • 16. Standard estimates of the return to an additional year of schooling around the world show an average return of 10 percent, with returns to tertiary schooling averaging 21 percent in Sub-Saharan Africa (Montenegro and Patrinos, 2014).

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.