Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №4 (88)
Рубрика:Менеджмент
УДК:378.4:37.014.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/88.072
Мова статті:Українська
Сторінки:72-90
Заголовок:До питання управління якістю надання освітніх послуг в закладах вищої освіти
Автори:Бардась А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Замковий М. Ю., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Для досягнення наукових результатів були застосовані наступні методи: аналіз – при виокремленні проблем функціонування системи вищої освіти України; компаративістики – при порівнянні моделей управління якістю надання освітніх послуг в українських ЗВО, а також вищих навчальних заходів низки іноземних держав; узагальнення і візуалізації – при представленні результатів соціологічних опитувань у контексті циклу Демінга (PDCA) на прикладі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Результати. У статті розкрито механізми забезпечення якості вищої освіти, продемонстровано їхню ефективність та здійснено порівняльний аналіз досвіду окремих закладів вищої освіти як України, так і деяких зарубіжних країн. Розкрито сутність соціологічних опитувань та продемонстровано їхнє значення для забезпечення якості вищої освіти. Новизна. Продемонстровано важливість соціологічних опитувань як ефективного інструмента для оцінки якості освітніх процесів у вищій освіті. Визначено їхню роль у вдосконаленні освітніх програм та системи управління якістю вищої освіти. Виокремлено зміни в механізмах забезпечення якості освіти під час кризових умов (зокрема, воєнного стану), що є актуальною та недостатньо висвітленою темою у сучасних дослідженнях. Доведено, що детальний аналіз опитувань у межах циклу Демінга (PDCA) та загального управління якістю (TQM) є унікальним підходом для ефективного управління якістю освіти у вищих навчальних закладах України. Практична значущість. Отримані результати можуть бути корисним для керівництв закладів вищої освіти та їхніх підрозділів забезпечення якості вищої освіти при формуванні та застосуванні окремих механізмів, які допоможуть надавати ЗВО якісні освітні послуги. У перспективі це може привести до підвищення рівня надання освітніх послуг та більш ефективній комунікації зі здобувачами вищої освіти. 
Ключові слова:Управління, Менеджмент якості, Система управління якістю, Загальне управління якістю, Цикл Демінга, Бізнес-процес, Організація, Заклади вищої освіти, Освітній процес, Забезпечення якості, Опитування, Моніторинг
Файл статті:EV20244_072-090.pdf
Література:
  • 1. Kirdan, O.L., & Kirdan, O.P. (2022). Mekhanizmy zabezpechennia yakosti y efektyvnosti osvitnoi diialnosti v universytetakh Ukrainy v konteksti yevrointehratsii. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova, (5), 145-149. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.spec.1.27
  • 2. Koshlan, O., Koldov, O., & Oliinyk, L. (2022). Systema vnutrishnoho zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity: dosvid providnykh zakladiv vyshchoi osvity Ukrainy. Viyskova osvita, (1), 112-122. https://doi.org/10.33099/2617-1783/2022-45/112-122
  • 3. Paziura, N. (2023). Zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity: aziiskyi vymir. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy, (1), 178-187. https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.178-187
  • 4. Popova, O.V., Denysenko, A.O., & Vasylieva, S.O. (2021). Monitorynh yakosti osvity v suchasnykh ZVO. Teoriia ta metodyka navchannia ta vykhovannia, (51), 133-145. https://doi.org/10.34142/23128046.2021.51.13
  • 5. Piskurska, H. (2019). Steikkholderskyi pidkhid u zabezpechenni yakosti vyshchoi osvity. Zbirnyk «Naukovi pratsi Vyshchoho navchalnoho zakladu «Donetskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet», (1). https://doi.org/10.31474/2077-6780-2019-1-69-77
  • 6. Liker, J. (2017). Filosofiia Toyota: 14 pryntsypiv roboty zlahodzhenoi komandy (N. Valevska, Trans.). Kyiv: Nash Format.
  • 7. Balzer, W. K. (2020). Lean Higher Education (2nd ed.). New York, NY: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351216944
  • 8. Platis, C., & Fragouli, E. (2019). TQM in Higher Education Institutions: The case of HSJ. International Journal of Higher Education Management, 6(1), 21-46. https://doi.org/10.24052/ijhem/v06n01/art-3
  • 9. Ganguly, A. (2015). Exploring Total Quality Management (TQM) Approaches in Higher Education Institutions in a Globalized Environment: Case Analysis of UK and Sweden. British Journal of Education, 3(7), 83-106.
  • 10. Yusuf, F.A. (2023). Total Quality Management (TQM) and Quality of Higher Education: A Meta-Analysis Study. International Journal of Instruction, 16(2), 161-178. https://doi.org/10.29333/iji.2023.16210a
  • 11. Kretovics, M., & Eckert, E. (2019). Business Practices in Higher Education: A Guide for Today's Administrators. Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.4324/9780429430770
  • 12. Zakon Ukrainy Pro vyshchu osvitu: vid 01.07.2014 r. № 3642-VII. (Updated: April 23, 2024). Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.