Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2024 №4 (88)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:336.64
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/88.102
Мова статті:Українська
Сторінки:102-110
Заголовок:Зелені фінанси в епоху цифрових технологій для повоєнного відновлення України
Автори:Крилова О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Горяча О. І., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Косогов Д. О., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. У статті використано інтегрований аналітичний інструментарій, що охоплює якісні методи дослідження для аналізу проблем цифрових зелених фінансів та сталого розвитку. За рахунок методу класифікацій визначено види міжнародних цифрових інструментів, які застосовуються у сфері зелених фінансів. Методологія узагальнення була використана для визначення найбільш ефективних цифрових фінансових інструментів, що можуть бути імплементовані у сфері зеленої економіки з метою забезпечення довгострокового розвитку України. Результати. Під час дослідження виявлено особливості зелених фінансових інструментів та оцінено їхній потенціал для післявоєнного відновлення України. Продемонстровано, що застосування цифрових технологій, включно з блокчейном, штучним інтелектом та великими даними, може сприяти прозорості, зменшенню витрат та оптимізації розподілу фінансових ресурсів в проєктах, які спрямовані на відновлення. Розглянуто основні міжнародні практики застосування цифрових технологій при зеленому фінансуванні, а також проаналізовано можливості їхньої адаптації до умов сталого розвитку економіки. Показано вплив інтеграції міжнародних цифрових зелених фінансових інструментів на підвищення довіри інвесторів та можливості залучення нових інвестицій в Україну. Доведено необхідність впровадження цих інновацій у фінансову сферу української економіки для забезпечення її відновлення у повоєнний період. Новизна. Надано нові аргументи для розуміння тих можливостей, які відкривають цифрові технології в зеленому фінансуванні повоєнного відновлення України. Визначено перспективи для впровадження технологічних інновацій (блокчейн, штучний інтелект та великі дані) у механізми фінансування проєктів, спрямованих на екологічне відновлення української економіки та її стійкий розвиток, Практична значущість. Висвітлено потенціал використання цифрових технологій у зелених фінансах як засобу сприяння сталому розвитку та відновленню економіки України у повоєнний період. 
Ключові слова:Зелені фінанси, Цифрові технології, Стале відновлення, Післявоєнне відновлення, Блокчейн, Штучний інтелект, Великі дані
Файл статті:EV20244_102-110.pdf
Література:
  • 1. Zhyber, T.V. (2022). Vykorystannia klimatychnoho markuvannia yak instrumentu zelenoho biudzhetuvannia v Ukraini: rekomendatsii ta perspektyvy. Finansy Ukrainy. Finansy Ukrainy, (5), 29-42. https://doi.org/10.33763/finukr2022.05.029
  • 2. Zakharchenko, N.V., & Borysenko, N.V. (2019). Mekhanizmy finansuvannia «zelenykh» investytsii. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, (1), 166-180. https://doi.org/10.33271/ev/65.166
  • 3. Dyba, M.I.,. & Herneho, Yu.O. (2021). Potentsial finansuvannia initsiatyv zelenoho kursu v Ukraini. Finansy Ukrainy, (2), 73-84. https://doi.org/10.33763/finukr2021.02.073
  • 4. Latynin, M., & Bilovitska, Yu. (2022). Teoretychni pidkhody do funktsionuvannia mekhanizmiv derzhavnoi polityky staloho rozvytku «zelenoi» ekonomiky v Ukraini. Naukovyi visnyk Derzhavne upravlinnia, 1(11), 74-91. https://doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-74-91
  • 5. Demirel, P. et al. (2019). Born to be green: New insights into the economics and management of green entrepreneurship. Small Business Economics, 52(4), 759-771. DOI: 10.1007 /s11187-017-9933-z.
  • 6. Iacobuţă, G.I., Brandi, C., Dzebo, A., & Duron, S.D.E. (2022). Aligning climate and sustainable development finance through an SDG lens. The role of development assistance in implementing the Paris Agreement. Global Environmental Change, (74), 102509. DOI: 10.1016/ j.gloenvcha.2022.102509.
  • 7. Madaleno, M., Dogan, E., & Taskin, D. (2022). A step forward on sustainability: The nexus of environmental responsibility, green technology, clean energy and green finance. Energy Economics, (109), 105945. DOI: 10.1016/ j.eneco.2022.105945.
  • 8. Wang, K.-H. et al. (2022). Does green finance inspire sustainable development? Evidence from a global perspective. Economic Analysis and Policy, (75), 412-426. DOI: 10.1016/j.eap.2022.06.002.
  • 9. Liu, C. et al. (2024). How to govern greenwashing behaviors in green finance products: a tripartite evolutionary game approach. Financial Innovation, art. 34, (10). DOI: https://doi.org/10.1186/s40854-023-00549-4
  • 10. Elouidani, R., & Outouzzalt, A. (2023). Artificial Intelligence for a Sustainable Finance: A Bibliometric Analysis. Proceedings from MIIM ’23: International Conference on Advanced Intelligent Systems for Sustainable Development. AI2SD 2022. Lecture Notes in Networks and Systems, Vol. 637. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-26384-2_46
  • 11. Ozili, P.K. (2021). Digital Finance, Green Finance and Socia lFinance: Is there a Link? Financia lInternet Quarterly, 17(1), 1-7. http://dx.doi.org/10.2478/fiqf-2021-0001
  • 12. Shkodina, I.V. (2024). Kontseptsiia stiykykh tsyfrovykh finansiv: intehratsiia stiikoho finansuvannia z tsyfrovymy innovatsiiamy. Biznes-Inform, (2), 237-243. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-237-243
  • 13. Christian, C. (2024). IoT 2023 in review: The 10 most relevant IoT developments of the year. IOT Analytics. 11.01.2024. Retrieved from https://iot-analytics.com/iot-2023-in-review/
  • 14. Green Fintech Classification. Report by Green Digital Finance Alliance and the Swiss Green Fintech Network. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1jhYybC5aF9qHYb36_OT4rfmx0aoriieh/view
  • 15. Varchenko, O., Varchenko, O., Drahan, O., Tkachenko, K., Rybak, N., & Zubchenko, V. (2024). «Zeleni finansy» v povoiennomu vidnovlenni Ukrainy: orhanizatsiino-finansovi aspekty. Financial and Credit. Activity Problems of Theory and Practice, 3(56), 75-85. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.56.2024.4403.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.