Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №1 (89)
Рубрика:
УДК:330.34(477):502.17:332.142.6
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/89.028
Мова статті:Англійська
Сторінки:28-33
Заголовок:Поступ до циркулярної економіки на рівні ЄС та його вплив на економічний розвиток
Автор:Мшвідобадзе Т. І., Горійський державний університет
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження присвячено вивченню циркулярної економіки та встановлення її впливу на соціально-економічний розвиток. Для отримання результатів були використані методи наукового абстрагування, аналізу й синтезу, які дозволили розглянути сутність циркулярної економіки та встановити її переваги для забезпечення сталого розвитку країн Європейського Союзу. Факторний аналіз було застосовано для виокремлення чинників, які впливають на функціонування циркулярної економіки. Методи математичної статистики дозволили встановити залежність економічного зростання від продуктивності ресурсів. Аналіз базується на трьох статистичних гіпотезах, перевірених за допомогою моделі панельних даних за допомогою статистичного програмного забезпечення EViews 14.0. Результати. На основі результатів економічних досліджень наслідків індустріалізації в країнах з економікою, що розвивається, в роботі виокремлено економічні чинники, що лежать в основі розвитку циркулярної економіки Європейського Союзу. Обговорюється Система моніторингу циркулярної економіки Європейської комісії (CEMF), яка зосереджується на європейській циркулярній економіці. Дослідження проводилося на вибірці із 27 країн Європейського Союзу за період 2012–2023 рр., під час якого було виокремлено позитивні ефекти від впровадження моделей циркулярної економіки, а саме: збільшення рівня зайнятої робочої сили, зростання муніципальних доходів та прибутків підприємств, що забезпечують екологічну інфраструктуру. У статті підкреслюється, що модель циркулярної економіки визначається продуктивністю ресурсів, працею, залученою для захисту навколишнього середовища, рівнем переробки побутових відходів і використанням відновлюваної енергії. Новизна. Результати дослідження підтверджують статистичну гіпотезу, яка пов’язана з сильним і значним впливом продуктивності ресурсів на економічне зростання. Доведено, що збільшення продуктивності ресурсів на 30% до 2030 року може призвести до зростання ВВП майже на 1%. Практична значущість. Представлена модель лінійної регресії, яка може бути ефективно використана при розробці та впровадженні моделей циркулярної економіки. 
Ключові слова:Циркулярна економіка, Відновлювана енергетика, Економічне зростання, Сталий розвиток
Файл статті:EV20251_028-033.pdf
Література:
  • 1. Kirchherr, J., Reike, D., and Marko, Hekkert. (2020). Conceptualizing the circular economy: An analysis of 114 definitions. Resources. Conservation and Recycling 127: 221-32. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2017.09.005
  • 2. McDonough, William, and Michael Braungart. (2013). Cradle to Cradle: Remaking the Way We Make Things. New York: North Point Press.
  • 3. Browne, D., Bernadette O’Regan, and Moles R,. (2009). Use of carbon footprinting to explore alternative household waste policy scenarios in an Irish city-region. Resources, Conservation and Recycling 54: 113-22. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2009.07.003
  • 4. EEA. (2022). Monitoring the circular economy using emerging data streams. https://www.eea.europa.eu/publications/monitoring-the-circular-economy-with
  • 5. Trinomics. (2024). Study supporting EU green investment needs analysis.
  • 6. Su, Biwei, Almas Heshmati, and Yong Geng. (2013). A review of the circular economy in China: Moving from rhetoric to implementation. Journal of Cleaner Production 42: 215-27. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2012.11.020
  • 7. Cotae, E.. (2015). Regional performances in the context of a transition towards the circular economy: Structuring the assessment framework. Ecoforum Journal 4. Retrieved from http://ecoforumjournal.ro/index.php/eco/article/view/222
  • 8. George, D., Brian A., Chi-ang Lin, and Chen Y.,. (2015). A circular economy model of economic growth. Environmental Modelling & Software 73: 60-63. https://doi.org/10.1016/j.envsoft.2015.06.014
  • 9. Blomsma, Fenna, and Geraldine Brennan. (2017). The emergence of circular economy: A new framing around prolonging resource productivity. Journal of Industrial Ecology 21: 603-14; https://doi.org/10.1111/jiec.12603
  • 10. Lundvall, Bengt-Ake. (1996). The Social Dimension of the Learning Economy. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/202b/775ebcdbcaf8fd7c052f9a37a23776a3ea13.pdf
  • 11. Eurostat. (2020). Eurostat. Your Key to European Statistics. Retrieved from http://ec.europa.eu/eurostat
  • 12. Geng Yong, Jia Fu, Joseph Sarkis, and Bing Xue. (2012). Towards a national circular economy indicator system in China: An evaluation and critical analysis. Journal of Cleaner Production 23: 216-24. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2011.07.005
  • 13. Urban, M. (2015). The Influence of Blockholders on Agency Costs and Firm Value an Empirical Examination of Blockholder Characteristics and Interrelationships for German Listed Firms. Berlin and Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-658-11402-2
  • 14. EU. (2020). Regulation (EC) No 2150/2002 of the European Parliament and the Council on Waste Statistics. Retrieved from http://www.kluwerlawonline.com/abstract.php?id=EELR2003019

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.