Основні рецензенти
Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля
Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»
Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій
Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України
Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України
Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет
Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія
Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»
Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів
| Випуски | Рубрики | Автори | Ключові слова |
Стаття
| Випуск: | 2025 №1 (89) |
| Рубрика: | Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок |
| УДК: | 336.22:338.2 |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/89.110 |
| Мова статті: | Англійська |
| Сторінки: | 110-120 |
| Заголовок: | Інноваційні підходи до податкового адміністрування та економічна безпека в Україні |
| Автори: | Лазебник Л. Л., Державний податковий університет, Піжук О. І., Державний податковий університет |
| Анотація: | Методологія дослідження. У дослідженні застосовано комплексний методологічний підхід, який поєднує теоретичні та емпіричні методи. Теоретичне узагальнення дозволило структурувати інституційні засади податкового адміністрування. Статистичний аналіз був використаний для оцінки динаміки ВВП, податкових надходжень і показників бюджету за 2010–2023 роки. Методи аналізу й синтезу дали змогу побудувати блок-схему процесів податкового адміністрування. Логічне узагальнення було використане для формулювання висновків і розробки пропозицій щодо вдосконалення системи податкового адміністрування. Результати. У статті проаналізовано стан системи податкового адміністрування в Україні з акцентом на її роль в забезпеченні економічної безпеки. Розроблено блок-схему, яка структурує процес податкового адміністрування, охоплюючи ключові елементи: реєстрацію платників податків, цифровізацію, контроль за дотриманням законодавства та гармонізацію з міжнародними стандартами. Попри зростання ВВП і прибутків підприємств, частка податкових надходжень у державному бюджеті зменшилася, що свідчить про наявність системних неефективностей. Дослідження демонструє, що цифровізація, зокрема автоматизація, використання великих даних і технологій блокчейн, є критично важливою для підвищення прозорості й ефективності. Новизна. У дослідженні представлено комплексну структурну модель податкового адміністрування в Україні, розроблену у вигляді блок-схеми. Ця модель включає п’ять взаємопов’язаних функціональних блоків, що відображають основні механізми адміністрування податків. У статті наголошено, що сучасні умови сприяли прискоренню цифрової трансформації податкової системи України, зокрема шляхом впровадження електронної звітності, централізованих реєстрів платників та оновленого програмного забезпечення. Новизна полягає в інтегрованому підході до податкового адміністрування як інструменту фіскальної стійкості та національної безпеки в умовах кризових викликів. Практична значущість. У роботі проаналізовано систему податкового адміністрування України. На основі цього аналізу сформульовано практичні рекомендації щодо зміцнення інституційної спроможності Державної податкової служби. Реалізація окреслених пріоритетів дозволить підвищити прозорість системи, сприяти зростанню добровільного виконання податкових зобов’язань і зменшити залежність від зовнішньої фінансової допомоги, що в свою чергу сприятиме зміцненню фіскальної автономії та економічної безпеки держави. |
| Ключові слова: | Бюджет, Податки, Податкове адміністрування, Податкова політика, Механізм податкової політики, Спрощена та загальна системи оподаткування, Національні економічні інтереси, Цифровізація, Економічна безпека, Інновації |
| Файл статті: | EV20251_110-120.pdf |
| Література: |
|
Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.
ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:
- мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
- перекладу текстів;
- підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
- технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:
- Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
- Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
- Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
- Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
- Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
- Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:
- відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
- відкликати вже опубліковану статтю;
- повідомити установу, яку представляє автор;
- тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.
Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.
Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»
Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:
- забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
- систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
- надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.
Завдання наукового видання є:
- Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
- Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
- Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
- Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
- Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
- Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
- Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.