Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №1 (89)
Рубрика:
УДК:004.738.5:005.51
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/89.196
Мова статті:Українська
Сторінки:196-208
Заголовок:Swot-аналіз хмарних технологій, як передумова рішення щодо їх впровадження
Автори:Лігоненко Л. О., Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана,
Терпило Д. А., Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження базувалося на використанні методу наукової систематизації – для визначення сутності та особливостей SWOT-аналізу як інструменту стратегічного планування; системного підходу – для виокремлення складових оцінки впровадження хмарних технологій (сили, слабкості, можливості, загрози); структурнофункціонального аналізу – для визначення ролі поточних і майбутніх факторів впливу на ефективність використання хмарних рішень підприємствами. Здійснено адаптацію традиційного SWOT-аналізу до специфіки впровадження хмарних технологій, зокрема площинами оцінювання є : фактор часу (поточний та майбутній вплив) та характер впливу (позитивний і негативний). Результати. У статті узагальнено оцінки наукової та бізнес-спільнот щодо доцільності впровадження хмарних технологій на підприємствах в умовах цифровізації та глобальних технологічних змін. Проаналізовано ключові внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на рішення щодо переходу до хмарних рішень, зокрема економія ресурсів, гнучкість і масштабованість як сильні сторони, а також залежність від інтернет-з’єднання, проблеми безпеки та обмежений контроль як слабкості. Запропоновано авторську модифікацію SWOTаналізу, яка розмежовує поточний (позитиви та негативи) і майбутній (потенціал та загрози) вплив хмарних технологій, що сприяє чіткому розумінню короткострокових і довгострокових перспектив. Запропоновано рекомендації щодо використання результатів аналізу для розробки стратегій впровадження хмарних технологій, включаючи оптимізацію витрат, підвищення безпеки даних та підготовку до регуляторних змін. Наведено практичні рекомендації які включають використання результатів аналізу для планування інвестицій, управління ризиками та підготовки до технологічних і регуляторних змін. Новизна. Новизна дослідження полягає у виокремленні основних ознак модифікованого SWOT-аналізу для оцінки хмарних технологій, зокрема його адаптивність до часового виміру (поточний і майбутній вплив), практичну орієнтованість на управлінські рішення та комплексний підхід до оцінки технологічних інновацій. Сформульовано принципи модифікації SWOT-аналізу, які включають чітке розмежування короткострокових і довгострокових ефектів, акцент на прогнозуванні потенціалу та ризиків, а також інтеграцію технологічних і організаційних аспектів. Практична значущість. Практична значущість роботи полягає у тому, що запропонований модифікований SWOT-аналіз дозволяє підприємствам систематизувати оцінку доцільності впровадження хмарних технологій, сприяючи їх адаптації до умов цифрової економіки, підвищенню ефективності бізнес-процесів та створенню передумов для стійкого розвитку. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій переходу до хмарних рішень, оптимізації ІТ-інфраструктури, управління ризиками та планування інвестицій у технологічні інновації. 
Ключові слова:SWОТ-аналіз, Хмарні технології, Стратегічне планування, Цифровізація, Інновації, Конкурентоспроможність, Стійкий розвиток, Управлінські рішення щодо впровадження
Файл статті:EV20251_196-208.pdf
Література:
  • 1. Helms, M.M., & Nixon, J. (2010). Exploring SWOT analysis-where are we now? A review of academ- ic research from the last decade. Journal of Strategy and Management, 3(3), 215-251. https://doi.org/10.1108/17554251011064837
  • 2. Ghazinoory, S., Abdi, M., & Azadegan-Mehr, M. (2011). SWOT methodology: A state of the art review for the past, a framework for the future. Journal of Business Economics and Management, 12(1), 24-48. https://doi.org/10.3846/16111699.2011.555358
  • 3. Pickton, D. W., & Wright, S. (1998). What's swot in strategic analysis? Strategic Change, 7(2), 101-109. https://doi.org/10.1002/(SICI)1099-1697(199803/04)7:2<101::AID-JSC332>3.0.CO;2-6
  • 4. Humphrey, A. (2005). SWOT Analysis for Management Consulting. SRI Alumni Newsletter, (1), 7-8.
  • 5. Menon, A., Bharadwaj, S. G., Adidam, P. T., & Edison, S. W. (1999). Antecedents and consequences of marketing strategy making: A model and a test. Journal of Marketing, 63(2), 18-40. https://doi.org/10.2307/1251943
  • 6. Pinto, J. K., & Slevin, D. P. (1988). Critical success factors in effective project implementation. Project Management Journal, 19(3), 67-72. https://doi.org/10.1002/9780470172353.ch20
  • 7. Hillson, D. (2009). Managing Risk in Projects. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315249865
  • 8. Zunker, V.G. (2012). Career Counseling: A Holistic Approach. Brooks/Cole.
  • 9. Brown, D. (2002). Career Information, Career Counseling, and Career Development (8th ed.). Pearson.
  • 10. Bryson, J.M. (2011). Strategic Planning for Public and Nonprofit Organizations. Jossey-Bass.
  • 11. Ebrahim, A., & Rangan, V. K. (2014). The Limits of Nonprofit Impact: A Contingency Framework for Measuring Social Performance. Nonprofit and Volun- tary Sector Quarterly, 43(5), 1-27. https://doi.org/10.2139/ssrn.1611810
  • 12. Sustainable Development Commission. (2008). Public Value and Sustainable Development: A Framework for Action.
  • 13. Jabareen, Y. (2008). A New Conceptual Framework for Sustainable Development. Environment, Development and Sustainability, 10, 179-192. https://doi.org/10.1007/s10668-006-9058-z
  • 14. Krainiuk, O.V., Buts, Yu.V., & Barbashyn, V.V. (2021). SWOT-analiz vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii dlia zabezpechennia bezpeky pratsi. Komu- nalne hospodarstvo mist, (163), 45-52. DOI 10.33042/2522-1809-2021-3-163-234-238
  • 15. Sharma, R., Rahman, Z., Jain, R., & Chopra, S. (2021). Digital Transformation in Business: Challeng- es and Opportunities. Journal of Business Research, 123, 1-10.
  • 16. Armbrust, M., Fox, A., Griffith, R., Joseph, A. D., Katz, R., Konwinski, A., & Zaharia, M. (2010). A view of cloud computing. Communications of the ACM, 53(4), 50-58. https://doi.org/10.1145/1721654.1721672
  • 17. Mell, P., & Grance, T. (2011). The NIST defini- tion of cloud computing (NIST Special Publication 800-145). National Institute of Standards and Technology. https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/legacy/sp/nistspecialpub lication800-145.pdf
  • 18. Vaquero, L. M., Rodero-Merino, L., Caceres, J., & Lindner, M. (2008). A break in the clouds: towards a cloud definition. ACM SIGCOMM Computer Commu- nication Review, 39(1), 50-55. https://doi.org/10.1145/1496091.1496100
  • 19. Reese, G. (2009). Cloud application architec- tures: Building applications and infrastructure in the cloud. O'Reilly Media, Inc.
  • 20. Bernstein, D. (2014). Containers and cloud: From LXC to Docker to Kubernetes. IEEE Cloud Com- puting, 1(3), 81-84. https://doi.org/10.1109/MCC.2014.51
  • 21. Baldini, I., Castro, P., Chang, K., Cheng, P., Fink, S., Ishakian, V., & Suter, P. (2017). Serverless computing: Current trends and open problems. In Re- search Advances in Cloud Computing (pp. 325-346). https://doi.org/10.1007/978-981-10-5026-8_1
  • 22. Ray, P. P. (2018). A survey on Internet of Things architectures. Journal of King Saud University- Computer and Information Sciences, 30(3), 291-319. https://doi.org/10.1016/j.jksuci.2016.10.003
  • 23. Kshetri, N. (2013). Privacy and security issues in cloud computing. Computer, 46(8), 24-30. https://doi.org/10.1016/j.telpol.2012.04.011
  • 24. Cook, J. (2014). All The Different Ways That 'iCloud' Naked Celebrity Photo Leak Might Have Hap- pened. Business Insider. Retrieved March 17, 2025, from https://www.businessinsider.com/icloud-naked-celebrity- photo-leak-2014-9
  • 25. Zhang, Q., Cheng, L., & Boutaba, R. (2010). Cloud computing: state-of-the-art and research challeng- es. Journal of Internet Services and Applications, 1(1), 7-18. https://doi.org/10.1007/s13174-010-0007-6
  • 26. Le, D.N., Kumar, R., Nguyen, G.N., & Chat- terjee, J.M. (2018). Cloud computing and its emerging applications: A comprehensive study and future direc- tions. Future Generation Computer Systems, 86, 1044-1059.
  • 27. Garg, S. K., Versteeg, S., & Buyya, R. (2013). A framework for ranking of cloud computing services. Future Generation Computer Systems, 29(4), 1012-1023. https://doi.org/10.1016/j.future.2012.06.006
  • 28. Erl, T., Puttini, R., & Mahmood, Z. (2013). Cloud computing: concepts, technology & architecture. Pearson Education.
  • 29. Rimal, B. P., Choi, E., & Lumb, I. (2009). A taxonomy and survey of cloud computing systems. In 2009 Fifth International Joint Conference on INC, IMS and IDC (pp. 44-51). IEEE. https://doi.org/10.1109/NCM.2009.218
  • 30. Foster, I., Zhao, Y., Raicu, I., & Lu, S. (2008). Cloud computing and grid computing 360-degree com- pared. In 2008 Grid Computing Environments Workshop (pp. 1-10). IEEE. https://doi.org/10.1109/GCE.2008.4738445

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.