Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Фiнанси, облік та оподаткування
УДК:657:330
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.149
Мова статті:Українська
Сторінки:149-159
Заголовок:Стратегічна інтеграція практик обліку та бюджетування у проєктний цикл державно-приватного партнерства
Автор:Пашкевич М. С., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становить комплекс взаємодоповнюючих методів, які забезпечили досягнення поставленої мети. Метод компаративного аналізу дозволив зіставити моделі обліку й бюджетування, що застосовуються в межах міжнародної практики реалізації ДПП, та виявити точки їхньої інтеграції і розриву. Метод системного аналізу був використаний для побудови авторської моделі стратегічної інтеграції «4D-Govern» та розмежування ролей, інструментів і принципів обліку й бюджетування на кожному з етапів життєвого циклу ДПП. Методи аналізу ризиків та сценарного моделювання стали основою для дослідження фінансових зобов’язань сторін (зокрема прихованих та відкладених) у бюджетному плануванні та обліку. Інституційний аналіз був застосований для обґрунтування проблеми несумісності фрагментарних управлінських рішень з довгостроковою природою ДПП. Результати. Обґрунтовано концептуальний підхід до стратегічної інтеграції практик обліку та бюджетування у проєктний цикл ДПП з урахуванням етапності реалізації партнерських проєктів та ролі зацікавлених сторін. Проаналізовано сучасні міжнародні підходи до обліку та бюджетування в рамках ДПП і виявлено ключові точки перетину та ідентифіковано суттєві розриви. Досліджено способи відображення фінансових зобов’язань сторін, особливо прихованих або відкладених, в обліку та бюджетуванні протягом життєвого циклу ДПП. Встановлено, що без належної фіксації таких зобов’язань зростають ризики бюджетної непрозорості, фінансового навантаження на майбутні бюджети та зниження підзвітності публічного партнера. Запропоновано модель стратегічної інтеграції облікових і бюджетних практик, яка враховує управлінську відповідальність, прозорість, контроль і адаптивність на всіх етапах реалізації партнерського проєкту – від ініціювання до завершення. Новизна. Розроблено модель стратегічної інтеграції практик обліку і бюджетування, яка охоплює етапи реалізації ДПП – від ініціювання до завершення – та ґрунтується на принципах управлінської відповідальності, прозорості, контролю й адаптивності. Її концептуальну основу формують чотири управлінські принципи: спрямованість (Direction), відкритість (Disclosure), дисциплінованість (Discipline) та гнучкість (Dynamics), що разом створюють цілісну рамку для забезпечення ефективного фінансового супроводу проєктів ДПП. Практична значущість. Запропонована модель стратегічної інтеграції практик обліку і бюджетування у проєктний цикл ДПП має прикладне значення для формування інституційних механізмів фінансової прозорості, підзвітності та ефективного розподілу ризиків. Вона може бути використана як аналітичний інструмент для вдосконалення підходів до планування, моніторингу й оцінки партнерських проєктів у публічному управлінні. 
Ключові слова:Бюджетування, Облік, Державно-приватне партнерство, Стратегічна інтеграція, Модель, Принципи, Проєкт, Приховані зобов’язання
Файл статті:EV20252_149-159.pdf
Література:
  • 1. Shuliuk, B.S. (2021). Kontsesiia yak forma realizatsii proiektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini ta sviti. Biznes Inform, (2), 56-61. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-2-56-61
  • 2. Vashev, O.Ye., Khizhniak, S.V., & Khizhniak, K.V. (2024). Pravovi mekhanizmy rozvytku derzhavno-pryvatnoho partnerstva u sferi okhorony zdorovia. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 2(79), 314-327. http://doi.org/10.26565/1727-6667-2024-2-15
  • 3. Olshanskyi, O. (2025). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak suchasnyi instrument ekonomichnoi modernizatsii. Publichne upravlinnia: kontseptsii, paradyhma, rozvytok, udoskonalennia, (11), 108-117. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-11-108-117
  • 4. Kruhlov, V. (2022). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument infrastrukturnoho vidnovlennia ukrainskykh mist. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, 1(60), 62-76. https://doi.org/10.26565/1684-8489-2022-1-04
  • 5. Artiukh, O.V., & Bielinska, O.V. (2017). Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi opodatkuvannia: krytychnyi ohliad suchasnykh pidkhodiv. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Ser. «Ekonomika», 6(34), 83-88. https://doi.org/10.25264/2311-5149-2017-6(34)-83-88
  • 6. Korobka, S.V. (2024). Biudzhetuvannia yak kliuchovyi aspekt kontrolinhu diialnosti pidpryiemstva. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: ekonomika ta upravlinnia, (12). https://doi.org/10.54929/2786-5738-2024-12-04-02
  • 7. Kramarenko, K. (2023). Metody biudzhetuvannia ta yikh mistse u systemi finansovoho zabezpechennia biudzhetnykh ustanov. Ekonomika ta suspilstvo, (55). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-1
  • 8. Svystun, L.A. (2022). Biudzhetuvannia hroshovykh koshtiv pidpryiemstva v umovakh rozhortannia kryzovykh yavyshch v ekonomitsi. Ekonomika i rehion, 3(86), 59-64. https://doi.org/10.26906/EiR.2022.3(86).2648
  • 9. Hrynchyshyn, Ya. (2022). Vdoskonalennia protsesu biudzhetuvannia pidpryiemstv v umovakh nevyznachenosti. Ekonomika ta suspilstvo, (43). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-6
  • 10. Zhyber, T., & Rudyka, N. (2023). Modeliuvannia finansovoho zabezpechennia suspilnoho dobrobutu za priorytetamy publichnoho biudzhetuvannia. Ekonomichni horyzonty, 4(26), 4-18. https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(26).2023.291783
  • 11. Ridwan, B., Pratikso, & Mudiyono, R. (2023). Analysis of project budget plan with public private partnership through availability payment (Case study: Sumadra-Bungbulang Road, Garut Regency). Media Teknik Sipil, 21(2), 58-65. https://doi.org/10.22219/jmts.v21i2.28159
  • 12. Hodge, G. A., & Greve, C. (2007). Public-private partnerships: An international performance review. Public Administration Review, 67, 545-558. https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00736.x
  • 13. Stainback, J., & Donahue, M.B. (2005). Outside the budget box - Public/private partnership as a creative vehicle for finance and delivery of public school facilities. Journal of Professional Issues in Engineering Education and Practice, Vol.131, (4), 292-296. https://doi.org/10.1061/(ASCE)1052-3928(2005)131:4(292)
  • 14. Zhang, W., Qiao, Y., Lakshmanan, P., Yuan, L., Liu, J., Zhong, C., & Chen, X. (2022). Combing public-private partnership and large-scale farming increased net ecosystem carbon budget and reduced carbon footprint of maize production. Resources, Conservation and Recycling, (184), Article 106411. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2022.106411
  • 15. Pineda, C.R.M. (2022). Public-private partnership contracts: Limits on contributions from the state’s public budget. Revista Derecho del Estado, (53), 341-374. https://doi.org/10.18601/01229893.n53.12
  • 16. Sharafi, A., Iranmanesh, H., Amalnick, M.S., & Abdollahzade, M. (2016). Financial management of public-private partnership projects using artificial intelligence and fuzzy model. International Journal of Energy and Statistics, Vol. 4, (2), Article 1650007. https://doi.org/10.1142/S2335680416500071
  • 17. Rouhani, O. M., Geddes, R. R., Do, W., Gao, H. O., & Beheshtian, A. (2018). Revenue-risk-sharing approaches for public-private partnership provision of highway facilities. Case Studies on Transport Policy, Vol. 6, (4), 439-448. https://doi.org/10.1016/j.cstp.2018.04.003
  • 18. Engel, E.M.R.A., Fischer, R., & Galetovic, A. (2019). Soft budgets and endogenous renegotiations in transport PPPs: An equilibrium analysis. Economics of Transportation, Vol. 17, 40-50. https://doi.org/10.1016/j.ecotra.2018.12.003
  • 19. Pimentel Walker, A. P. (2015). The conflation of participatory budgeting and public-private partnerships in Porto Alegre, Brazil: The construction of a working-class mall for street hawkers. Economic Anthropology, Vol. 2, 165-184. https://doi.org/10.1002/sea2.12023
  • 20. Tulinov, A. (2025). Financial planning and budgeting in international infrastructure projects. The American Journal of Management and Economics Innovations, Vol. 7(4), 27-34. https://doi.org/10.37547/tajmei/Volume07Issue04-03

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.