Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №2 (90)
Рубрика:Економіка підприємства
УДК:330.341.1:004.738.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/90.167
Мова статті:Українська
Сторінки:167-175
Заголовок:Вплив цифрової економіки на розвиток сучасних економічних процесів
Автори:Кучмійова Т. С., Миколаївський національний аграрний університет,
Славська О. Ю., Миколаївський національний аграрний університет,
Кирток Д. В., Миколаївський національний аграрний університет
Анотація:Методологія дослідження. У рамках проведеного дослідження було застосовано міждисциплінарний підхід, що передбачає інтеграцію теоретичних положень цифрової економіки з аналізом її практичного впливу на світові економічні процеси. Автори використали методи аналізу і синтезу, контент-аналіз сучасної літератури, а також статистичні оцінки, що базуються на реальних показниках, таких як зростання ВВП у країнах з високим рівнем цифровізації та оцінка ефективності інвестицій у цифрову трансформацію. Аналіз доповнюється прикладами з таких секторів як FinTech, криптовалюти, інновації, логістика, ринок праці та електронна торгівля, що дає змогу охопити комплексний вплив цифровізації на різні економічні сфери. Результати. Цифрова економіка суттєво змінює структуру сучасних економічних процесів. Виявлено такі ключові трансформації: автоматизація виробництва, розвиток фінансових технологій (FinTech, криптовалюти), нові моделі зайнятості (віддалена робота, цифрові професії), розширення електронної торгівлі та зростання значення персоналізованого підходу до споживача. Визначено також критичні виклики: цифрова нерівність, кіберзагрози, потреба у реформуванні трудових відносин. Результати підтверджують, що ефективне впровадження цифрових технологій здатне забезпечити стійке зростання національних та глобальних ринків. Новизна. У цій статті вперше на основі вітчизняного й зарубіжного досвіду систематизовано та узагальнено конкретні кількісні та якісні показники впливу цифрової економіки на сучасні економічні процеси. Пропонується глибокий аналітичний підхід до оцінки розвитку FinTech, криптовалют, автоматизації, цифрових професій, ринку освітніх технологій та e-commerce. Висвітлено вплив цифрової економіки не тільки на бізнес і виробництво, а й на соціально-економічні аспекти, включаючи нерівність доступу до технологій, реформування трудових відносин та загрози приватності. Практична значущість. Результати можуть бути застосовані в розробці національних стратегій цифрової трансформації, модернізації освітніх програм для підготовки фахівців з цифрових технологій, формуванні регуляторної політики щодо штучного інтелекту, кібербезпеки та цифрових валют. Запропоновано конкретні шляхи пом’якшення основних ризиків цифровізації: кіберзагроз, втрати робочих місць через автоматизацію, а також цифрової нерівності. Це надає роботодавцям, державним органам та науковим колам інструментарій для управління змінами в умовах цифрової трансформації. 
Ключові слова:Цифрова економіка, Цифровізація, Економічні процеси, Конкурентоспроможність, Кібербезпека, Цифрова нерівність, Автоматизація, Цифрові технології, Фінансові технології, Контент-аналіз, Цифровий маркетинг
Файл статті:EV20252_167-175.pdf
Література:
  • 1. Koval, O., & Lyshak, O. (2024). Kharakterystyka tsyfrovoi transformatsii ekonomiky v umovakh hlobalnykh vyklykiv. Ekonomika ta suspilstvo, (66). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-66-72
  • 2. Gomes, S., Lopes, J.M., & Ferreira L. (2022). The impact of the digital economy on economic growth: The case of OECD countries. RAM. Revista de Administração Mackenzie, Vol. 23, (6). https://doi.org/10.1590/1678-6971/eramd220029.en
  • 3. Khaustova, M. (2023). Perevahy, ryzyky ta problemy tsyfrovizatsii suspilstva: zahalnoteoretychnyi aspekt. Analitychne ta porivnialne pravoznavstvo, (5), 753-759. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.135
  • 4. Vodianka, L., & Kharovska, A. (2022). Vplyv tsyfrovoi ekonomiky na trendy suchasnoho rynku pratsi. Efektyvna ekonomika, (1). https://doi.org/10.32702/2307-2105-2022.1.
  • 5. Tapscott, D. (1996)..The Digital Economy: Promise and Peril in the Age of Networked Intelligence. New York: McGraw-Hill.
  • 6. Dieieva, N.E., & Deleychuk, V.V. (2018). Mekhanizmy zaluchennia investytsii emitentamy tsinnykh paperiv v umovakh rozvytku tsyfrovoi ekonomiky Ukrainy. Molodyi vchenyi, (3), 653-659. https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5027/
  • 7. Hrytsenko, O.A. (2018). Digital economy: modern challenges for economists and lawyers. Economic theory and law, (2), 77-90. Retrieved from http://econtlaw.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/08/77-901.pdf
  • 8. Voynarenko, M.P., Skorobohata, L.V. (2015). Merezhevi instrumenty kapitalizatsii informatsiino-intelektualnoho potentsialu ta innovatsii. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (3), 18-24.
  • 9. Saukh, I.V., Shymanska, V.V., & Momont, T.V. (2019). Tsyfrova ekonomika Ukrainy: suchasnyi stan, tendentsii, problemy rozvytku. Ekonomichni nauky, (1), 230-236. DOI: 10.31891/2307-5740-2018-266-1-230-236
  • 10. An SEK 850 billion digital opportunity for Sweden. McKinsey & Company. Retrieved from https://www.mckinsey.com/capabilities/mckinsey-digital/our-insights/an-sek-850-billion-digital-opportunity-for-sweden
  • 11. Ireland. AWS 2024 Retrieved from https://www.unlockingeuropesaipotential2024.com/ireland
  • 12. Decentralized Finance Market Size. Industry Report, 2030. Market Research Reports & Consulting.Grand View Research, Inc. Retrieved from https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/decentralized-finance-market-report
  • 13. Chomu tsentralni banky svitu zaprovadzhuiut tsyfrovi valiuty ta navishcho tse Ukraini. Minfin - vse pro finansy: novyny, kursy valiut, banky. Retrieved from https://minfin.com.ua/ua/2023/08/16/110856880/
  • 14. Algorithmic Trading Market Size, Share, Growth Report, 2030. Market Research Reports & Consulting. Retrieved from https://www.grandviewresearch.com/industry-analysis/algorithmic-trading-market-report
  • 15. WITI. AI-Driven Agentification of Work: Impact on Jobs (2024-2030). LinkedIn. Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/ai-driven-agentification-work-impact-jobs-20242030-poweredbywiti-zbyfc
  • 16. New data reveals top 10 most popular careers in 2024. HRreview. Retrieved from https://hrreview.co.uk/hr-news/future-of-work-hr-news/new-data-reveals-top-10-most-popular-careers-in-2024/375406
  • 17. Rizke pidvyshchennia vartosti mozhe vidliakaty kliientiv. Laba - mizhnarodna onlain-shkola. Retrieved from https://laba.ua/blog/3526-dynamichne-cinoutvorennya
  • 18. Drone Package Delivery Market Size, Share, Trends & Forecast. Verified Market Research. Retrieved from https://www.verifiedmarketresearch.com/product/drone-package-delivery-market/
  • 19. Yak pobuduvaty sylnyi rynok EdTech v Ukraini: try kliuchovi vyklyky ta rishennia. dev.ua. Retrieved from https://dev.ua/news/techecosystem-1740986676

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.