Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.48
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.020
Мова статті:Українська
Сторінки:20-33
Заголовок:Застосування криптофінансових інструментів для розвитку інклюзивного туризму: емпіричний аналіз
Автор:Острянин С. О., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує криптовалюти, блокчейн, децентралізоване управління та дослідження способів фінансування розвитку інфраструктури інклюзивного туризму в Україні. Застосовано метод порівняльного аналізу (кейс-стаді) – для вивчення історичних прецедентів застосування криптовалютних і блокчейн інструментів для фінансування суспільно корисних проєктів, бенчмаркінг – для систематизації та обʼєктивного порівняння розглянутих проєктів, метод кількісного аналізу для ідентифікації ключових факторів успіху та виявлення антагонізму між компенсацією донорів та суспільною віддачею. Результати. Було розроблено аналітичну базу та систему бального оцінювання за шістьма критеріями (компенсація, аудитоспроможність, врядування, ефективність, результативність, токеноміка). Емпіричний аналіз виявив ключовий антагонізм: існує негативна кореляція між проєктами, що пропонують донорам відчутну цінність в обмін на їх внески, та тими, що досягають реальних суспільно корисних результатів. Проте, з розглянутих проєктів виокремлюються такі, що відходять від цього патерну. Проєкт Klima DAO демонструє позитивний прецедент токенізації цінного активу та забезпечення як цінності від використання токену, так і можливість здійснення внесків ближчих за суттю до традиційних безповоротних пожертв. Проєкт Gitcoin демонструє прецедент розділення учасників-донорів та учасників-розпорядників, діяльність яких регулюється через DAO і смарт-контракти. На основі здійсненого емпіричного аналізу наводяться рекомендації до реалізації суспільно корисних проєктів з використанням крипто-інструментів, зокрема: забезпечення прозорості потоків цінності; децентралізація врядування з включенням стейкхолдерів, на благо яких реалізується проєкт, до процесів прийняття рішень; забезпечення ендогенних потоків цінності, котрі здатні підтримувати довгостроковий успіх діяльності проєкту. Новизна. Розроблено систему оцінки та порівняння криптовалютних і блокчейн проєктів в контексті їх використання задля фінансування проєктів спрямованих на досягнення суспільно корисних цілей. Виявлено антагонізм між компенсацією донорів та досягненням заявлених цілей, вказано на способи пом’якшення прояву даного антагонізму та сприяння прояву емерджентних ефектів. Практична значущість. Розроблені рекомендації можуть бути застосовані під час організації фінансування проєктів спрямованих на розвиток інфраструктури інклюзивного туризму в Україні з використанням криптовалютних та блокчейн інструментів. 
Ключові слова:Інклюзивний туризм, Блокчейн, Криптовалюта, Фінансування суспільно корисних проєктів, Децентралізоване управління, Фандрайзинг, Повоєнне відновлення
Файл статті:EV20253_020-033.pdf
Література:
  • 1. Antoniadis, I., Spinthiropoulos, K., & Kontsas, S. (2020). Blockchain applications in tourism and tourism marketing: A short review. Strategic Innovative Marketing and Tourism.
  • 2. Chen, J., & Zhou, W. (2025). Less- excludable Mechanism for DAOs in Public Good Auctions. arXiv preprint arXiv:2504.11854.
  • 3. Benedetti, H., Caceres, C., & Abarzúa, L. Á. (2023). Utility tokens. The Emerald Handbook on Digital Media, Cryptocurrencies, and Blockchain.
  • 4. Ekal, H.H., & Abdul-Wahab, S.N. (2022). DeFi governance and decision-making on blockchain. Mesopotamian Journal of Computer Science. https://doi.org/10.58496/mjcsc/2022/003
  • 5. Arslanian, H. (2022). Utility Tokens and Social Tokens. The Book of Crypto: The Complete Guide to Investing in Cryptocurrencies.
  • 6. Lomazzo, C., & Hydary, M. (2020, December 23). The UNICEF CryptoFund. UNICEF. Retrieved from https://www.unicef.org/innovation/stories/unicef-cryptofund
  • 7. Ballesteros-Rodríguez, A., De-Lucio, J., & Sicilia, M. -A. (2024). Tokenized carbon credits in voluntary carbon markets: the case of KlimaDAO. Frontiers in Blockchain. https://doi.org/10.3389/fbloc.2024.1474540
  • 8. Choetkiertikul, M., Puengmongkolchaikit, A., Chandra, P., Ragkitwetsakul, C., Maipradit, R., Hata, H., Gaikovina Kula, R., & Matsumoto, K. (2023). Studying the association between Gitcoin’s issues and resolving outcomes. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.8313155
  • 9. Cervone, C. (2024, February 21). A longitudinal assessment of Gitcoin Grants impact on open source developer activity. Open Source Observer. Retrieved from https://docs.opensource.observer/blog/gitcoin-grants-impact/
  • 10. Rowbottom, M. (2022, December 2). Save the Kids Token (KIDS). BINANCE Square. Retrieved from https://www.binance.com/en/square/post/17008522760257
  • 11. Aidcoin. (n.d.). Crunchbase. June 7, 2025. Retrieved from https://www.crunchbase.com/organization/aidcoin
  • 12. Tan, J., & Tan, Y. (2022). The Effect of Crypto Rewards in Fundraising: From a Quasi- Experiment to a Dictator Game.
  • 13. Ahmed, I., Fumimoto, K., Nakano, T., & Tran, T. (2023). Blockchain-Empowered Decentralized Philanthropic Charity for Social Good. Sustainability. https://doi.org/10.3390/su16010210
  • 14. Children's Hospital Colorado Foundation. (n.d.). Crypto fuels record donation to brain tumor lab. September 13, 2025. Retrieved from https://www.supportchildrenscolorado.org/news/crypto-fuels-record-donation-to-brain-tumor-lab
  • 15. Kim, M., & Chung, J. (2018). Sustainable Growth and Token Economy Design: The Case of Steemit. Sustainability. https://doi.org/10.3390/SU11010167

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.