Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:65.012.1:657.1:657.2
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.111
Мова статті:Українська
Сторінки:111-121
Заголовок:Гармонізація митного регулювання і бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів
Автори:Бразілій Н. М., Черкаський державний технологічний університет,
Ткаченко А. А., Черкаський державний технологічний університет,
Сахно Т. А., Черкаський державний технологічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Діалектичний метод дозволив розкрити взаємозв’язок митного регулювання та бухгалтерського обліку. Системний підхід забезпечив розгляд митного законодавства та МСФЗ як взаємопов’язаних елементів регуляторної системи. Порівняльно-правовий метод використано для зіставлення українського законодавства з МСФЗ та практикою ЄС. Методи аналізу та синтезу деталізували проблемні аспекти формування митної вартості. Економікостатистичні методи обробили дані щодо імпортно-експортних операцій і митних платежів. Узагальнення та індукція стали основою для висновків і практичних рекомендацій. Результати. Виявлено суттєві розбіжності між митним регулюванням України та МСФЗ, що ускладнює ведення обліку та формування достовірної звітності, особливо щодо митної вартості, доходів, витрат і трансфертного ціноутворення. Митне адміністрування орієнтоване на фіскальний контроль, МСФЗ – на прозорість інформації. Досвід ЄС підтвердив доцільність цифровізації процедур, інтеграції баз даних і принципу «витягнутої руки». Запропоновано вдосконалення законодавства, інтеграцію інформаційних систем та підвищення кваліфікації фахівців. Новизна. Систематизовано ключові розбіжності між митним законодавством України та МСФЗ щодо митної вартості, моменту визнання доходів і витрат, класифікації активів. Запропоновано інтегративний підхід до гармонізації облікових та митних процедур, удосконалено методику визначення митної вартості та обґрунтовано цифровізацію процесів із створенням інтегрованої ERP-бази. Визначено напрями підвищення кадрового потенціалу та адаптації європейського та міжнародного досвіду в національне законодавство. Сформовано концепцію зниження корупційних ризиків і підвищення прозорості через уніфікацію процедур. Практична значущість. Результати можуть бути використані для удосконалення нормативної бази та формування достовірної фінансової звітності підприємств. Рекомендації щодо цифровізації та інтеграції інформаційних систем підвищують ефективність митного адміністрування та прозорість процедур, зменшують корупційні ризики та оптимізують взаємодію бізнесу з державою. Практична цінність також полягає у підготовці фахівців та розробці методичних матеріалів. 
Ключові слова:Митне регулювання, Бухгалтерський облік, МСФЗ, Гармонізація, Митна вартість, Фінансова звітність, Зовнішньоекономічна діяльність, Цифровізація, ЄС, Прозорість, Трансфертне ціноутворення, Митне адміністрування
Файл статті:EV20253_111-121.pdf
Література:
  • 1. Tkachenko, O., & Yanko, O. (2023). Sutnist oblikovoi polityky pidpryiemstva za umov harmonizatsii systemy bukhhalterskoho obliku ta zvitnosti. Ekonomika ta suspilstvo. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-134
  • 2. Skybinskyi, O., & Syvokhip, P. (2024). Osoblyvosti mytnoho rehuliuvannia v Ukraini. Ekonomika ta suspilstvo. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-62-108
  • 3. Yarmak, A.M. (2024). Porivniannia modelei bukhhalterskoho obliku Ukrainy ta YeS: problemy adaptatsii ta harmonizatsii. Ekonomichnyi visnyk NTUU «Kyivskyi politekhnichnyi instytut», (31), 18-22. https://doi.org/10.20535/2307-5651.31.2024.319013
  • 4. Atamanchuk, N.I. (2025). Harmoni- zatsiia zakonodavstva Ukrainy shchodo administruvannia mytnykh platezhiv z pravom Yevropeiskoho Soiuzu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho univer- sytetu. Ser. : Pravo, 2(87), 267-273. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.2.40
  • 5. Zasadnyi, B. (2019). Perspektyvy rozvytku natsionalnoi systemy bukhhalterskoho obliku v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv. Ekonomika ta suspilstvo, (20). Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1178 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2019-20-89
  • 6. Ozeran, A.V., & Korshykova, R.S. (2016). Harmonizatsiia vymoh P(S)BO Ukrainy iz MSFZ shchodo obliku osnovnykh zasobiv. Nezalezhnyi audytor, (15), 5461. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Na_2016_15_10
  • 7. Luchko, M., & Melnyk, N. (2019). MSFZ-zvitnist: praktychni aspekty perekhodu. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, 4(94), 42-53. https://doi.org/10.35774/visnyk2019.04.042
  • 8. Harkusha, S. (2022). Rozvytok bukhhalterskoho obliku yak informatsiinoi systemy v umovakh hlobalizatsii. Ekonomika ta suspilstvo, (36). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-29
  • 9. Nobes, C., & Parker, R. (2020). Comparative international accounting (14th ed.). Pearson Education Limited.
  • 10. Auerbach, T., & Pinto, D. (2013). Customs valuation and transfer pricing: Is it possible to harmonise? World Customs Journal, 7(1), 3-15.
  • 11. Van der Tas, L. G. (1988). Measuring harmonisation of financial reporting practice. Accounting and Business Research, 18(70), 157-169. https://doi.org/10.1080/00014788.1988.9729361
  • 12. OECD. (2022). Transfer pricing guidelines for multinational enterprises and tax administrations. OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/transfer-pricing/oecd-transfer-pricing-guidelines.htm
  • 13. World Customs Organization (WCO). (2015). Guide to customs valuation and transfer pricing. Retrieved from https://www.wcoomd.org/en/media/newsroom/2015/july/guide-to-customs-valuation-and-transfer-pricing.aspx
  • 14. World Customs Organization (WCO). (1999). International convention on the simplification and harmonization of customs procedures (Revised Kyoto Convention). Retrieved from https://www.wcoomd.org/en/topics/facilitation/instrument-and-tools/conventions/pf_revised_kyoto_conv.aspx
  • 15. IFRS Foundation. (n.d.). List of standards. Retrieved from https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/
  • 16. Zakon Ukrainy «Pro bukhhalterskyi oblik ta finansovu zvitnist v Ukraini» № 996-XIV vid 16.07.1999 (zi zminamy). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text
  • 17. Mytnyi kodeks Ukrainy (chynna redaktsiia). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text
  • 18. Podatkovyi kodeks Ukrainy (stattia 39 - transfertne tsinoutvorennia). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7890
  • 19. Natsionalni polozhennia (standarty) bukhhalterskoho obliku (NP(S)BO). Ministerstvo finansiv Ukrainy. Retrieved from https://mof.gov.ua/npbo
  • 20. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 86 vid 04.02.1998 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dokumentalne zabezpechennia zapysiv u bukhhalterskomu obliku». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-98-%D0%BF#Text
  • 21. Nakaz Ministerstva finansiv Ukrainy № 292 vid 13.06.2016 «Pro zatverdzhennia Poriadku podannia zvitu pro kontroliovani operatsii». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0905-16#Text

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.