Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:657.1:35
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.122
Мова статті:Українська
Сторінки:122-131
Заголовок:Методичні засади формування облікової політики суб’єктів державного сектору: контроль та ефективність
Автори:Шинкаренко О. М., Черкаський державний технологічний університет,
Гавриленко В. О., Черкаський державний технологічний університет,
Андрусяк В. М., Уманський національний університет
Анотація:Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Зокрема, використано методи аналізу та синтезу – для вивчення наукових підходів до визначення сутності облікової політики; індукції та дедукції – для формування узагальнень та висновків; порівняння – для зіставлення особливостей облікової політики у державному і приватному секторі; системного підходу – для дослідження облікової політики як цілісного елемента управління бюджетними ресурсами; а також методи узагальнення та абстрагування – для визначення перспективних напрямів розвитку. Узагальнення та індукція стали основою для висновків і практичних рекомендацій. Результати. Узагальнено нормативну та методологічну базу формування облікової політики суб’єктів державного сектору й окреслено її подвійне призначення: забезпечення публічної підзвітності та інформаційної підтримки управлінських рішень. Виявлено розбіжності підходів у формуванні облікової політики приватного і державного секторів. Розглянуто особливості пооб’єктного відображення елементів облікової політики суб’єктів державного сектору. Ідентифіковано проблеми фрагментарності методик і неузгодженості практик між розпорядниками, а також обмежену цифрову інтеграцію облікових процесів. Новизна. Сформовано концептуальне трактування облікової політики публічного сектору як стратегічного інструмента управління, що поєднує регламентуючу й організаційну функції та фокусується на рішеннях, які реально впливають на звітність. Розроблено інтегрований підхід до пооб’єктного відображення елементів політики з чіткими критеріями вибору і розкриття. Обґрунтовано тривекторну модель модернізації – нормативну, організаційнометодичну та інноваційно-технологічну. Практична значущість. Результати можуть бути використані для розроблення та оновлення наказів про облікову політику в системі головних розпорядників і підвідомчих установ, уніфікації рішень та зниження ризику помилок у звітності. Запропоновані кроки цифрової інтеграції підвищують прозорість, порівнюваність і простежуваність, скорочують адміністративні витрати. Матеріали можуть бути використані у програмах підвищення кваліфікації бухгалтерів державного сектору та підготовці методичних рекомендацій для поступової гармонізації з IPSAS. 
Ключові слова:Облікова політика, Державний сектор, Бухгалтерський облік, НП(С)БОДС, ІРSАS, Фінансова звітність, Бюджетні установи, Гармонізація стандартів, Прозорість, Підзвітність
Файл статті:EV20253_122-131.pdf
Література:
  • 1. Shmyhel, O. (2021). Osoblyvosti formuvannia oblikovoi polityky pidpryiemstva v konkurentnomu seredovyshchi. Ekonomika ta derzhava, 1(1-2), 66-73. http://ed.pdatu.edu.ua/article/view/239757
  • 2. Kushnir, L.A., Korkushko, O.N., & Kushnir, V.O. (2020). Vplyv oblikovoi polityky na orhanizatsiiu obliku hospodariuiuchoho subiekta. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk, 3(20), 246-251. https://doi.org/10.32840/2522-4263/2020-3-42
  • 3. Lepetan, I.M., & Hrishyna, I.O. (2019). Oblikova polityka yak odyn z instrumentiv optymizatsii upravlinskoho obliku na pidpryiemstvi. Molodyi vchenyi, 11(75), 139-141. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-11-75-31
  • 4. Tkachenko, O., & Yanko, O. (2023). Sutnist oblikovoi polityky pidpryiemstva za umovy harmonizatsii systemy bukhhalterskoho obliku ta zvitnosti. Ekonomika ta suspilstvo. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-134
  • 5. Otkalenko, O.M. (2019). Osnovni aspekty oblikovoi polityky sub’iektiv derzhavnoho sektoru. Infrastruktura rynku, 33, 347-353. https://doi.org/10.32843/infrastruct33-51
  • 6. Lutsyk, Yu.O. (2019). Oblikova polityka sub’iekta derzhavnoho sektoru na suchasnomu etapi modernizatsii systemy bukhhalterskoho obliku. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 1(28), 171-178. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i28.163920
  • 7. Kramarenko, K.M. (2021). Rol oblikovoi polityky u zabezpechenni efektyvnoi diialnosti biudzhetnykh ustanov. Efektyvna ekonomika, 10. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.10.78
  • 8. Shatskova, L.P., & Fraiman, A.V. (2020). Osoblyvosti ta problemni aspekty formuvannia oblikovoi polityky biudzhetnoi ustanovy. Ekonomika: realii chasu. Naukovyi zhurnal, (2(48)), 92-100. https://doi.org/10.15276/ETR.02.2020.12
  • 9. Semenova, S., & Vicen, V. (2023). Accounting providing financial and non-financial reporting of enterprises. European Science, 2(7), 30-39. https://doi.org/10.5281/zenodo.13255264
  • 10. Antwi, S., Ocansey, E. O. N. D., & Oppong, D. (2025). International analysis of public sector accounting and fiscal governance: A systematic literature review. Open Access Library Journal, 12, e13859. https://doi.org/10.4236/oalib.1113859
  • 11. Tsianaka, E., & Stavropoulos, A. (2023). International accounting standards in the public sector: A comparative study of Greece and European countries. Theoretical Economics Letters, 13, 808-843. https://doi.org/10.4236/tel.2023.134047
  • 12. Ocansey, E. O. N. D., Oppong, D., & Antwi, S. (2025). The influence of globalization on public sector accounting practices in developing countries: A systematic review. African Journal of Accounting and Financial Research, 8(3), 117-132. https://doi.org/10.52589/AJAFR-AQLWBERP
  • 13. Sonjaya, Y. (2024). Evolving perspectives on public sector accounting practices. Advances in Applied Accounting Research, 2(2), 110-122. https://doi.org/10.60079/aaar.v2i2.175
  • 14. Zakon Ukrainy «Pro bukhhalterskyi oblik ta finansovu zvitnist v Ukraini» № 996-XIV vid 16.07.1999 (zi zminamy). Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku v derzhavnomu sektori. Kyiv: Ministerstvo finansiv Ukrainy, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text
  • 15. NP(S)BODS 101. Podannia finansovoi zvitnosti: Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku v derzhavnomu sektori. Kyiv: Ministerstvo fi-nansiv Ukrainy, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0103-10#Text
  • 16. NP(S)BODS 125. Zminy oblikovykh otsinok ta vypravlennia pomylok: Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku v derzhavnomu sektori. Kyiv : Ministerstvo finansiv Ukrainy, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0090-11#Text
  • 17. Metodychni rekomendatsii shchodo oblikovoi polityky sub’ekta derzhavnoho sektoru: zatv. nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy vid 23 sichnia 2015 r. № 11 Metodychni rekomendatsii shchodo oblikovoi polityky subiekta derzhavnoho sektoru : zatv. nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy vid 23 sich. 2015 r. № 11. Kyiv: Minfin Ukrainy, 2015. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011201-15#Text
  • 18. NP(S)BODS 121. Osnovni zasoby NP(S)BODS 121. Osnovni zasoby: Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku v derzhavnomu sektori. Kyiv: Ministerstvo finansiv Ukrainy, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1017-10#Text
  • 19. NP(S)BODS 129. Investytsiina nerukhomist: Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku v derzhavnomu sektori. Kyiv: Ministerstvo finansiv Ukrainy, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0094-11#Text
  • 20. Zapasy NP(S)BODS 123 Zapasy: Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku v derzhavnomu sektori. Kyiv: Ministerstvo finansiv Ukrainy, 2010. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1019-10#Text

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.