Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:
УДК:331.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.150
Мова статті:Українська
Сторінки:150-160
Заголовок:Вивчення впливу цифровізації та штучного інтелекту на працевлаштування молоді
Автор:Рижкова Г. А., Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація:Методологія дослідження. У даному дослідженні використано комплексний підхід, що поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Основним емпіричним інструментом стало опитування студентів за допомогою методу CAWI (Computer-Assisted Web Interviewing), що дозволило зібрати структуровані дані від 2071 респондента з України та Польщі. Опитування проводилось у 2023 році з використанням авторської анкети, розробленої для оцінки обізнаності, ставлення та рівня підготовленості студентів до умов цифрової економіки та Індустрії 4.0. Репрезентативність вибірки забезпечено через дотримання стандартів соціологічних досліджень: максимальна похибка не перевищує 4%, рівень довіри — 98%. Додатково було проведено контент-аналіз актуальних міжнародних досліджень, політичних документів та статистичних звітів з метою визначення глобальних тенденцій і ризиків, пов’язаних із впливом цифрових технологій на ринок праці. Аналітична частина роботи базується на порівняльному підході до аналізу ситуації в Україні та Польщі. Також застосовано інтерпретативні методи, зокрема формулювання гіпотези щодо причин проблем працевлаштування молоді в умовах цифрової трансформації, а також розроблено рекомендації для освітніх і державних інституцій. Результати. Дослідження виявило загалом низький рівень обізнаності студентів щодо понять Індустрії 4.0, цифровізації та штучного інтелекту – лише 24% українських і 36% польських студентів знайомі з терміном «Індустрія 4.0». Водночас понад 55% респондентів в обох країнах сприймають цифрову трансформацію радше як можливість, ніж як загрозу. Однак лише 12–16% студентів вважають себе добре підготовленими до роботи в умовах цифрової економіки. Ці результати свідчать про суттєву невідповідність між наявними навичками студентів і компетенціями, яких вимагає сучасний ринок праці, та вказують на необхідність оновлення освітніх програм і методики викладання. Новизна. У дослідженні вперше здійснено порівняльний аналіз рівня готовності молоді до працевлаштування в умовах Індустрії 4.0 у двох країнах – Польщі та Україні. Робота поєднує результати великомасштабного опитування студентів (метод CAWI) з контентаналізом міжнародних досліджень і політичних документів. Запропоновано нову гіпотезу: проблема працевлаштування молоді зумовлена не лише технологічними викликами, а й недостатнім використанням освітніх можливостей і повільною адаптацією інституцій до цифрових змін. Практична значущість. Результати можуть бути використані вищими навчальними закладами для адаптації навчальних програм до потреб цифрової економіки, а також органами державної влади для формування ефективної політики зайнятості молоді. Бізнесструктури можуть враховувати отримані дані при плануванні стажувань і програм підготовки молодих фахівців. Дослідження підкреслює важливість розвитку цифрових компетентностей і адаптивності студентів до умов ринку праці, що швидко змінюються. 
Ключові слова:Індустрія 4.0, Цифровізація, Штучний інтелект, Працевлаштування молоді, Ринок праці, Опитування САWІ, Цифрові навички, Освіта, Автоматизація, Професійна адаптація
Файл статті:EV20253_150-160.pdf
Література:
  • 1. Agrawal, A., Gans, J. S., & Goldfarb, A. (2019). Artificial intelligence: The ambiguous labor mar- ket impact of automating prediction. Journal of Economic Perspectives, 33(2), 31-50. https://doi.org/10.1257/jep.33.2.31
  • 2. Acemoglu, D., & Restrepo, P. (2020). Robots and jobs: Evidence from US labor markets. Journal of Political Economy, 128(6), 2188-2244. https://doi.org/10.1086/705716
  • 3. Дашко, І., Череп, О., & Михайліченко, Л. (2024). Розвиток штучного інтелекту: переваги та недоліки. Економіка та суспільство, (67). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-67-31
  • 4. Humlum, A. (2019). Robot adoption and labor market dynamics [Working paper]. Princeton University.
  • 5. Im, Z.J. (2020). Automation risk and support for welfare policies: How does the threat of unemployment affect demanding active labour market policy support? Journal of International and Comparative Social Policy, 37(1), 76-91. https://doi.org/10.1017/ics.2020.22
  • 6. Im, Z.J., Mayer, N., Palier, B., & Rovny, J. (2019). The «losers of automation»: A reservoir of votes for the radical right? Research & Politics, 6(1). https://doi.org/10.1177/2053168018822395
  • 7. Inglehart, R., & Norris, P. (2019). Cultural backlash: Trump, Brexit, and the rise of authoritarian populism. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108595841
  • 8. Marenco, M., & Seidl, T. (2021). The discursive construction of digitalization: A comparative analysis of national discourses on the digital future of work. European Political Science Review, 13, 391-409. https://doi.org/10.1017/s175577392100014x
  • 9. Syed, R., et al. (2020). Robotic process automa- tion: Contemporary themes and challenges. Computers in Industry, 115, 103162. https://doi.org/10.1016/j.compind.2019.103162
  • 10. Bessen, J., Goos, M., Salomons, A., & van den Berge, W. (2019). What happens to workers at firms that automate? [Working paper]. Boston University School of Law.
  • 11. Frey, C.B., & Osborne, M.A. (2017). The future of employment: How susceptible are jobs to computerisation? Technological Forecasting and Social Change, https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.08.019
  • 12. Sorgner, A. (2017). Jobs at risk!? Effects of automation of jobs on occupational mobility. Foresight and STI Governance, 11(3), 37-48.
  • 13. United Nations. (2024, January). Global unemployment to increase in 2024, warns ILO report. UN News. Retrieved from https://news.un.org/en/story/2024/01/1145377
  • 14. Manyika, J., et al. (2025). Jobs lost, jobs gained: What the future of work will mean for jobs, skills, and wages. McKinsey & Company. Retrieved from https://www.mckinsey.com/featured-insights/future-of-work/jobs-lost-jobs-gained-what-the-future-of-work-will-mean-for-jobs-skills-and-wages
  • 15. Panukhnyk, O. (2023). Shtuchnyi intelekt v osvitnomu protsesi ta naukovykh doslidzhenniakh zdobuvachiv vyshchoi osvity: vidpovidalni mezhi vmistu ShI. Halytskyi ekonomichnyi visnyk, 84(4), 202-211. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.04.202
  • 16. Bode, I., & Huelss, H. (2023). Artificial intelligence technologies and practical normativity/normality: Investigating practices beyond the public space. Open Research Europe, 3, 160. https://doi.org/10.12688/openreseurope.16536.1
  • 17. Dermont, C., & Weisstanner, D. (2020). Automation and the future of the welfare state: Basic income as a response to technological change? Political Research Exchange, 2(1), 1757387. https://doi.org/10.1080/2474736x.2020.1757387
  • 18. Gallego, A., & Kurer, T. (2022). Automation, digitalization, and artificial intelligence in the workplace: Implications for political behavior. Annual Review of Political Science, 25(1), 463-484. https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-051120-104535
  • 19. Roser, M., & Ortiz-Ospina, E. (n.d.). Global education. Our World in Data. Retrieved from https://ourworldindata.org/global-education
  • 20. Sacchi, S., Guarascio, D., & Vannutelli, S. (2020). Risk of technological unemployment and support for redistributive policies. In R. Careja, P. Emmenegger, & N. Giger (Eds.), The European social model under pres- sure (pp. 277-295). https://doi.org/10.1007/978-3-658-27043-8_16

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.