Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №3 (91)
Рубрика:Публічне управління та адміністрування
УДК:338.242.4:351.77(477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/91.222
Мова статті:Українська
Сторінки:222-229
Заголовок:Держуправління міжнародною інтеграцією в охороні здоров’я: досвід та стратегічні пріоритети України
Автори:Макурін А. А., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Макуріна О. А., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологія дослідження передбачає поєднання теоретичного аналізу та емпіричних методів. Насамперед буде використано систематичний підхід для аналізу державної політики та нормативно-правової бази щодо міжнародної інтеграції в охороні здоров’я. Далі, на основі ретроспективного аналізу та методу case-study, буде вивчено досвід реалізації конкретних міжнародних проєктів в Україні. Також будуть застосовані методи статистичного аналізу та порівняльної оцінки для визначення ефективності обраних стратегічних пріоритетів. Результати. На основі проведеного дослідження встановлено, що державне управління міжнародною інтеграцією в охороні здоров’я України зазнало значних трансформацій, які були прискорені зовнішньополітичним курсом країни та викликами воєнного часу. Раніше підходи до співпраці часто мали фрагментарний характер, однак аналіз показав, що сьогодні відбувається перехід до більш системної та стратегічно обґрунтованої політики. Виявлено, що найбільш успішними є ті проєкти, які базуються на чіткій нормативно-правовій базі, що відповідає європейським стандартам, та супроводжуються ефективною координацією з боку державних інституцій. Це дозволяє не лише забезпечити прозорість, а й максимізувати віддачу від міжнародної допомоги, спрямовуючи її на вирішення найгостріших проблем. Аналіз також показав, що пріоритетними напрямами для подальшої співпраці є залучення інвестицій у медичну реабілітацію, що є критично важливим для постраждалих від війни, а також впровадження європейських стандартів у сфері громадського здоров’я, що дозволить Україні краще протистояти епідеміологічним загрозам. Окремої уваги заслуговує цифровізація медичної системи, яка значно покращує доступність та якість послуг. Новизна. Новизна дослідження полягає у систематизації та аналізі досвіду України щодо держуправління міжнародною інтеграцією в охороні здоров'я в умовах європейської інтеграції. Вперше було ідентифіковано та оцінено ефективні моделі співпраці, що виникли в період після початку повномасштабного вторгнення. Це дозволило обґрунтувати нові стратегічні пріоритети та запропонувати конкретні рекомендації для вдосконалення державної політики у цій сфері. Практична значущість. Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані органами державної влади для розробки та впровадження ефективнішої політики у сфері міжнародного співробітництва в охороні здоров’я. Розроблені рекомендації дозволять оптимізувати процеси інтеграції, підвищити ефективність залучення міжнародної допомоги та забезпечити сталий розвиток медичної галузі в умовах євроінтеграції. 
Ключові слова:Державне управління, Охорона здоров’я, Міжнародне співробітництво, Євроінтеграція, Політика у сфері охорони здоров’я
Файл статті:EV20253_222-229.pdf
Література:
  • 1. Havrychenko, D.H. (2022). Publichni mekhanizmy transformatsii ta rozvytku sfery okhorony zdorovia Ukrainy. Doctor’s Thesis. Mykolaiv: ChNU imeni Petra Mohyly.
  • 2. Makurin, A.A., & Makurina, O A. (2023). Mizhnarodni vidnosyny v sferi upravlinnia reklamnoiu diialnistiu. Aktualni problemy u sferi publichnoho upravlinnia, (33), 265-268. https://doi.org/10.32782/pma2663-5240-2023.33.49.
  • 3. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy (2016, November 30). Pro skhvalennia Kontseptsii reformy finansuvannia systemy okhorony zdorovia. (2016, November 30). Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80#Text.
  • 4. Krynichko, L.R. (2020). Rozrobka kadrovoho mekhanizmu derzhavnoho upravlinnia systemoiu okhorony zdorovia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (3). DOI: 10.32702/2307-2156-2020.3.40
  • 5. Havrychenko, D.H. (2022). Teoretychni pidkhody reformuvannia mekhanizmiv publichnoho upravlinnia u sferi okhorony zdorovia. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok, (1), 68.85. DOI: 10.34132/pard2022.15.03
  • 6. Orlova, N.S., & Buryk, Z.M. (2021). Derzhavna informatsiina polityka v Ukraini v sferi okhorony zdorovia. Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk i derzhavnoho upravlinnia, Vyp. 2(14), 233-242. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-2(14)-233-242
  • 7. Krynichko, L.R. (2020). Derzhavne upravlinnia systemoiu okhorony zdorov’ia v umovakh reformuvannia: problemy teorii ta metodolohii. Zhytomyr: O.O. Yevenok.
  • 8. Verkhovna Rada Ukrainy. (n.d.). Dohovir pro Yevropeiskyi Soiuz. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_029#Text.
  • 9. Meditsyna svitu. (n.d.). Frantsuzka i Brytanska modeli okhorony zdorovia (ohliad) Retrieved from http://msvitu.com/archive/2014/may/article-9.php?print=1.
  • 10. Health Europa. (n.d.). Digitalising the healthcare ecosystem in the European Union. Retrieved from https://www.healtheuropa.com/digitalising-the-healthcare-ecosystem-in-the-european-union/100949/.
  • 11. Kvitka, S., Borodin, Y., Yemelyanov, V., Moskalets, M., & Zubchenko, V. (2021). The principle of subsidiarity and the legal and economic aspects of decentralization in Ukraine. Political Questions, 39(68), 356-368. https://doi.org/10.46398/cuestpol.3968.22
  • 12. Antonova, L.V., & Kozlova, L.V. (2020). Mizhnarodnyi dosvid rehuliuvannia i dotrymannia etychnykh norm v sferi okhorony zdorovia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (4). https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.4.4

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.