Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:
УДК:339.727.22
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-16
Заголовок:Інвестиційна привабливість економіки як орієнтир діяльності сучасного міжнародного бізнесу
Автори:Пилипенко Г. М., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Дубєй Ю. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження послугували такі методи наукового пошуку, як: абстрагування – при визначенні сутності понять «інвестиційний потенціал», «інвестиційний клімат» та «інвестиційна привабливість»; загального й особливого – при встановленні різниці у змістовному наповненні вказаних категорій; системного підходу – при формуванні підходів до ранжування оцінки інвестиційної привабливості різних країн світу. Результати. Під час проведення дослідження встановлено, що поняття «інвестиційна привабливість» є складною категорією, що змістовно розгортається на основі понять «інвестиційний потенціал» та «інвестиційний клімат». Перша відображає сукупність ресурсів і умов, якими наділена певна територія і які потенційно можуть бути використані для реалізації інвестиційної діяльності, у той час як друга – сукупність правових, соціальних, політичних, економічних та інших факторів, які формують середовище інвестиційної діяльності. Проаналізовано найбільш поширені методики оцінювання інвестиційної привабливості, якими керуються міжнародні державні та недержавні організації і на основі яких представники міжнародного бізнесу отримують можливість з різних сторін оцінити поточну ситуацію і прийняти рішення щодо напрямків вкладення капіталу. На основі аналізу даних про напрями прямих іноземних інвестицій у світі за період з 2010 по 2025 рр. визначено їх притік переважно до країн, що відзначаються відносною стабільністю. Це визначається привабливістю країн з боку інвесторів. Новизна. Надано категоріальне оформлення понять «інвестиційний потенціал», «інвестиційний клімат» та «інвестиційна привабливість». Виявлено різноплановість акцентів в методиках міжнародних державних і недержавних організацій, що надають оцінку складових інвестиційної привабливості країн світу. Для більш ґрунтовного аналізу інвестиційної привабливості країн запропоновано поряд з такою оцінкою використовувати дані про географію реальних потоків прямих іноземних інвестицій. На основі аналізу таких даних за період з 2010 по 2025 рр. визначено зміну мотивації міжнародного бізнесу, а саме концентрацію уваги більше на ризиках, ніж витратах при порівнянні очікуваної прибутковості інвестиційних проєктів. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані представниками міжнародного бізнесу при формуванні уявлення про інвестиційну привабливість певної національної економіки. На відміну від існуючих підходів вони дозволяють більш грунтовно оцінити ситуацію і прийняти ефективні рішення. 
Ключові слова:Міжнародний бізнес, Інвестиційний потенціал, Інвестиційний клімат, Інвестиційна привабливість, Прямі іноземні інвестиції, Міжнародний рух капіталу, Рейтингові агенства
Файл статті:EV20254_009-016.pdf
Література:
  • 1. Pylypenko, H.M., Fedorova, N.Ye., & Kazymirenko, O.V. (2017). Sotsialʹno-ekonomichnyy rozvytok suspilʹstva cherez pryzmu synerhetychnoyi paradyhmy. Ekonomichnyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, 2(58), 9-17. Retrieved from https://ev.nmu.org.ua/docs/2017/2/EV20172_009-017.pdf.
  • 2. Snieska, V., & Zykiene, I. (2015). City Attractiveness for Investment: Characteristics and Underlying Factors. Procedia - Social and Behavioral Sciences, Vol. 213, (1), 48-54. https://10.1016/j.sbspro.2015.11.402
  • 3. Shestacovscaya, A. (2020). The problem of investment attractiveness of the national economy of the republic of Moldova. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development, Vol. 20, (2), 425-429.
  • 4. Damborsky, M., & Rihova, G. (2009). Investment attractiveness of the Czech Republic regions in a period of economic crisis. Proceedings from MIIM ’09: Central European Conference in Regional Science - CERS. (pp. 951-962).
  • 5. Ishchuk, S.O., & Kulinich, T.V. (2010). Otsinyuvannya investytsiynoyi pryvablyvosti rehionu: metodychnyy aspekt. Rehionalna ekonomika, (3), 71-78.
  • 6. Matveyeva, O.Yu., & Miniaylo, A.S. (2015). Investytsiyna pryvablyvistʹ rehionu v konteksti formuvannya zasad zabezpechennya yoho staloho rozvytku. Aspekty publichnoho upravlinnya, (11-12), 77-88.
  • 7. Tsanko, O.O. (2017). Doslidzhennya faktoriv investytsiynoyi pryvablyvosti rehionu u konteksti zasad zabezpechennya yoho konkurentospromozhnosti. Naukovyy visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu, Ser. : Ekonomika, Issue 1(7), 170-174.
  • 8. Misiuriov, D. (2025). Determinanty investytsiynoyi pryvablyvosti Ukrayiny v konteksti hlobalnoyi ekonomichnoyi turbulentnosti Public Administration and Regional Development, (27), 180-210. https://10.34132/pard2025.27.08
  • 9. Petrovska, S.A. (2012). Otsinky investytsiynoyi pryvablyvosti rehionu: porivnyalʹnyy po-faktornyy analiz. Mechanism of Economic Regulation, (2), 90-97.
  • 10. Pohoryelova, T.V. (2014). Analiz investytsiynoyi pryvablyvosti rehioniv Ukrayiny za dopomohoyu statystychnykh metodiv. Visnyk sotsialno- ekonomichnykh doslidzhen, (2), 251-258.
  • 11. Smyesova, V., & Yaskov Ye. (2024). Investytsiyna pryvablyvist ekonomiky Ukrayiny: suchasnyy stan ta reytynhove otsinyuvannya. Ekonomika ta suspilstvo, (64). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-66.
  • 12. Prushkivska, E.V. (2013). Sektoralna struktura natsionalnoyi ekonomiky: teoriya, metodolohiya, praktyka formuvannya. Zaporizhzhya: Vydavnytstvo «Prosvita».
  • 13. Kinda, T. (2013). Beyond natural resources: horizontal and vertical FDI diversification in Sub-Saharan Africa. Applied Economics, Vol. 45(25), 3587-3598. https://doi.org/10.1080/00036846.2012.678982
  • 14. Pelegrin, A., & Bolance, C. (2008). Regional Foreign Direct Investment in Manufacturing. Do Agglomeration Economies Matter? Regional Studies, (4), 505-522. https://doi.org/10.1080/00343400701543157
  • 15. Pylypenko, H.M., & Chornobayev, V.V. (2010). Innovatsiyno-investytsiyna diyalnist ta yiyi rehuliuvannia v ekonomitsi Ukrayiny. Dnipropetrovsk: Natsionalnyy hirnychiy universytet.
  • 16. Yaskov, Ye.O., & Smyesova, V.L. (2023). Rynok mizhnarodnykh reytynhovykh ahentstv ta pidkhody do otsinyuvannya investytsiynoyi pryvablyvosti krayiny. Akademichnyy ohlyad, 1(58), 270-283. https://doi.org/10.32342/2074-5354-2023-1-58-20.
  • 17. Nykolaychuk, O. (2016). Investytsiyna pryvablyvist Ukrayiny krizʹ pryzmu mizhnarodnykh reytynhiv. Problemy teoriyi ta metodolohiyi bukhhalterskoho obliku, kontrolyu i analizu, 3(15), 197-200.
  • 18. World Investment Report 2010. Investing in a Low-Carbon Economy. UNCTAD.. 221 p. Retrieved from https://unctad.org/system/fles/ofcial-document/wir2010_en.pdf
  • 19. Pylypenko, H.M., Herasymenko, T.V., & Lytvynenko, N.I. (2023). Hlobalni tendentsiyi mizhnarodnoho rukhu kapitalu. Biznes-Inform, (10), 31-37. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-10-31-37/
  • 20. World Investment Report 2020. International producting beyond the pandemic/ UNCTAD. 248 p. Retrieved from https://unctad.org/system/files/official-document/wir2020_en.pdf.
  • 21. World Investment Report 2025. International investment in the digital economy. UNCTAD. 262 p. Retrieved from https://unctad.org/system/files/official-document/wir2025_en.pdf.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.