Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:Менеджмент
УДК:331.5+ 338.2.
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.055
Мова статті:Українська
Сторінки:55-63
Заголовок:Процесно-орієнтована парадигма управління ринком праці України в умовах воєнного стану: сутність, особливості реалізації та алгоритм переходу
Автор:Мірошніченко Т. В., Дніпровського державного університету внутрішніх справ
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на поєднаннях загальнонаукових, статистично-економічних та спеціальних методів. Метод аналізу й синтезу, абстрагування, історико-логічний підхід і контент-аналіз застосовано для опрацювання класичних джерел щодо процесного підходу, що дозволило виокремити атрибутивні характеристики процесів і сформувати теоретичну основу процесно-орієнтованої парадигми управління ринком праці. Порівняльний аналіз, а також методи систематизації, класифікації та абстрактно-логічного узагальнення використано для зіставлення традиційних та процесних підходів до ринку праці, структурування бізнес-процесів та визначення основних атрибутів бізнес-процесів ринку праці. Статистично-економічний і структурно-динамічний аналіз застосовано для опрацювання даних сучасного стану ринку праці в умовах воєнного стану. Результати. У статті досліджені ключові демографічні, економічні та безпекові тенденції формування та розвитку ринку праці у сучасних умовах функціонування економіки. Описано вплив воєнного стану, трудової міграції та структурних дисбалансів на функціонування ринку праці. В роботі доведено доцільність переходу до процесно-орієнтованого управління ринком праці. Визначено сутність, принципи та основні завдання процесного підходу у теоретичному та прикладному аспекті. Систематизовані теоретичні напрацювання щодо застосування процесного підходу в умовах ринку праці. На основі узагальнення міжнародних практик доведено, що ефективність ринку праці значною мірою залежить від стандартизованості, вимірюваності й узгодженості операційних процесів. У роботі сформовано концептуальну основу процесно-орієнтованого управління ринком праці та запропоновано детальний алгоритм переходу до процесної моделі, що включає етапи стратегічної дорожньої карти, деталізації процесної системи, нормативно-методологічного забезпечення, технологічних умов, пілотування та масштабування. Новизна. Наукова новизна полягає у формуванні авторського бачення процесноорієнтованої парадигми управління ринком праці в умовах воєнного стану як інтегрованої моделі, що поєднує принципи міжнародних стандартів якості, процесного менеджменту та цифрової координації суб’єктів ринку праці. Вперше запропоновано алгоритм переходу до процесно-орієнтованого управління ринком праці, орієнтований на узгодження діяльності держави, освітніх закладів та роботодавців у межах єдиної процесної системи. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані в державній політиці зайнятості, регіональних програмах розвитку людського капіталу, модернізації служби зайнятості, розробці цифрових інструментів моніторингу та аналізу процесів ринку праці. Алгоритм переходу до процесного управління може слугувати практичним інструментом для послідовної імплементації більш ефективних, інтегрованих та передбачуваних механізмів регулювання попиту та пропозиції праці. 
Ключові слова:Ринок праці, Попит, Пропозиція, Процесний підхід, Процесні атрибути ринку праці, Процесна модель ринку праці, Алгоритм переходу, Процесно-орієнтоване формування
Файл статті:EV20254_055-063.pdf
Література:
  • 1. Danish Trade Union Development Agency (DTDA) (2024). Ukraine Labour Market Profile 2025-2026. Copenhagen: DTDA, 28 p. Retrieved from https://www.ulandssekretariatet.dk
  • 2. National Bank of Ukraine. Inflation Report, April 2023. Kyiv: NBU. Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q2.pdf
  • 3. Centre for Economic Strategy. Ukrainian Economy in 2024: Special Edition of the Tracker. Kyiv: Centre for Economic Strategy. Retrieved from https://ces.org.ua/en/ukrainian_economy_in_2024/
  • 4. International Organization for Migration (IOM) - «Ukraine & Neighbouring Countries 2022-2024: 2 Years of Response». Retrieved from https://www.iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/documents/2024-02/iom_ukraine_neighbouring_countries_2022-2024_2_years_of_response.pdf
  • 5. Dumas, M., La Rosa, M., Mendling, J., & Reijers, H.A. (2018). Fundamentals of Business Process Management (2nd ed.). Berlin: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-56509-4
  • 6. Kolot, A.M. (2009). (Ed.). Ekonomika pratsi ta sotsialno-trudovi vidnosyny. Kyiv: KNEU.
  • 7. Petrova, I.L., Blyzniuk, V.V., Kulikov, H.T. (2009). Ukrainskyi rynok pratsi: osoblyvosti rozvytku ta efektyvnist funktsionuvannia. I.L. Petrova (Ed). NAN Ukrainy; In-t ekon. ta prohnozuv. Kyiv.
  • 8. Aloshyna, T.V. (2024). Metodolohichni pidkhody do vyznachennia sutnosti poniattia «rynok pratsi». Ekonomichnyi prostir, (191), 506-511. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/192-9
  • 9. Miroshnichenko, T.V.(2025). Protsesna model rynku pratsi. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 1(89), 178-188. DOI: https://doi.org/10.33271/ebdut/89.178
  • 10. International Labour Organization. Public Employment Services: Information note. Geneva: ILO, 2023. Retrieved from https://www.ilo.org/global/topics/employment-services
  • 11. International Organization for Standardization. ISO 30405: Human resource management - Recruitment - Guidance. Geneva: ISO, 2016. Retrieved from https://www.iso.org/standard/53326.html
  • 12. European Commission. Performance Management in Public Employment Services: Guidebook for Practitioners. Luxembourg, 2016. Retrieved from https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=1046
  • 13. Nunn, A. (2024) Integrated ALMP Systems and PES Performance in Latin America. Inter-American Development Bank, 2024. Retrieved from https://publications.iadb.org/en
  • 14. Postanova pro zatverdzhennia «Natsionalnoi ekonomichnoi stratehii na period do 2030 roku» skhvaleno rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 03.03.2021 № 179-r.Kyiv: KMU, 2021. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#n25
  • 15. Zakon Ukrainy «Pro zainiatist naselennia» vid 05.07.2012 № 5067-VI.Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 2013, № 24, st. 243. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.