Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:Менеджмент
УДК:338.1:502.131.1:005.21
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.075
Мова статті:Українська
Сторінки:75-82
Заголовок:Концептуальна модель інтегрованого управління економічними, екологічними та соціальними аспектами розвитку підприємства
Автори:Козаревич С. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Швець В. Я., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологія дослідження ґрунтувалася на використанні системного та міждисциплінарного підходів, що дозволило комплексно розглянути взаємозв’язок економічних, екологічних і соціальних аспектів сталого розвитку та промислової модернізації. Для розкриття еволюції концепції сталого розвитку було застосовано методи ретроспективного та порівняльного аналізу, що дало змогу встановити закономірності її трансформації під впливом глобальних екологічних, соціальних та технологічних чинників. Оцінювання ролі цифрових технологій та Industry 4.0 здійснювалося на основі структурно-функціонального аналізу, який дозволив визначити їх інтегровану роль у підвищенні ефективності, ресурсозбереження та екологізації промислових підприємств. Результати. У результаті дослідження встановлено, що концепція сталого розвитку сучасного промислового підприємства формується на основі інтеграції економічних, екологічних та соціальних параметрів, які визначають вектор модернізаційних трансформацій. Доведено, що цифрові технології та інструменти Industry 4.0 виступають ключовими драйверами підвищення ресурсної ефективності, зменшення екологічного навантаження та забезпечення адаптивності бізнес-моделей. Проаналізовано, що компанії, які впроваджують системи екологічного менеджменту, інтегровану звітність та соціально відповідальні практики, досягають підвищення конкурентоспроможності та посилення взаємодії зі стейкхолдерами. На основі узагальнення теоретичних підходів сформовано концептуальну модель інтегрованого управління, яка поєднує стратегічні, операційні та інформаційні компоненти в єдину систему прийняття рішень. Обґрунтовано, що інтеграція ресурсного підходу та концепції стійкості забезпечує формування адаптивної моделі розвитку, яка дозволяє підприємствам протистояти нестабільності зовнішнього середовища. На основі проведеного аналізу визначено, що запропонована модель інтегрованого управління є ефективним інструментом підтримки стратегічних рішень. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні концептуальної моделі інтегрованого управління сталим розвитком промислових підприємств, яка вперше поєднує економічні, екологічні та соціальні орієнтири в єдину стратегічну систему. Запропоновано методичний підхід до врахування ресурсних обмежень, що трактує їх не як стримувальні фактори, а як драйвери інновацій, цифровізації та екологічної модернізації. Практична значущість. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання розробленої концептуальної моделі інтегрованого управління сталим розвитком для формування ефективних стратегій модернізації промислових підприємств в умовах ресурсних обмежень та економічної нестабільності. Запропоновані методичні підходи можуть бути застосовані для удосконалення системи управлінського обліку, оцінювання ESGпоказників, підготовки інтегрованої звітності та розвитку соціально-екологічних практик подальшого впровадження у діяльність промислових підприємств 
Ключові слова:Сталий розвиток, Інтегроване управління, Екологічні та соціальні фактори, Управлінські механізми, Промислові підприємства
Файл статті:EV20254_075-082.pdf
Література:
  • 1. Yaloveha, L.V., Leha, O.V., & Pryidak, T.B. (2024). Tsyrkuliarna ekonomika yak instrument staloho rozvytku: vyklyky t aperspektyvy. Proceedings from MIIM ’24: Mizhnarodna naukovo-praktychna. konferentsia «Upravlinski paradyhmy staloho rozvytku ta inkliuzyvnoho ekonomichnoho zrostannia». (pp. 227-228). Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet.
  • 2. Demianenko, T. (2024). Formuvannia orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia rozvytkom promyslovoho pidpryiemstva. Development service industry management, (3), 19-25. DOI: https://doi.org/10.31891/dsim-2024-7(3)
  • 3. Yaloveha, L.V., & Cherniy, D.V. (2025). Upravlinnia korporatyvnoiu sotsialnoiu vidpovidalnistiu innovatsiino oriientovanoho pidpryiemstva: stratehichnyi pidkhid u konteksti staloho rozvytku. Aktualni pytannia ekonomichnykh nauk, (11). DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.15564981
  • 4. Kosheliok, H., & Pavlova, O. (2025). Kontseptualni osnovy formuvannia orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu zabezpechennia staloho rozvytku pidpryiemstv v umovakh tsyfrovoi transformatsii. Ekonomika ta suspilstvo, (75). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-75-53
  • 5. Danchenko, O., Kisiliov, O. (2025). Intehratsiia proiektnoho ta protsesnoho menedzhmentu v biznesi v umovakh vidnovliuvalnoi ekonomiky, Vcheni zapysky Universytetu «KROK», 3(79), 194-204. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-194-204
  • 6. Kisiliov, O.I. (2025). Kontseptualna model intehrovanoho upravlinnia biznesom v umovakh vidnovliuvalnoi ekonomiky. Aktualni pytannia ekonomichnykh nauk, (10). DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-79-194-204
  • 7. Fedirets, O. (2021). Sutnist ta pryntsypy formuvannia orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu rozvytku pidpryyemstv ahroprodovolchoi sfery. Ekonomika ta suspilstvo, (28). DOI:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-56
  • 8. Sharko, M.V. (Ed.). (2019). Rozvytok pidpryiemstva v umovakh nestabilnoho zovnishnoho seredovyshcha: upravlinnia, realizatsiia ta perspektyvy. Kherson: FOP Vyshemyrskyi, V.S.
  • 9. Kharchuk, V. (2020). Henezys poniattia «harmoniinyi rozvytok subiektiv hospodariuvannia». Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia ta problemy rozvytku, T. 2, (2), 154-168. https://doi.org/10.23939/smeu2020.02.154
  • 10. Horbaniova, V. (2023). Kontseptualni polozhennia formuvannia stratehii staloho rozvytku pidpryiemstv v umovakh tsyfrovoi ekonomiky. Ekonomika i suspilstvo, (48). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-74
  • 11. Solodovnik, O.O. (2023). Finansove zabezpechennia staloho rozvytku pidpryiemstv. Ekonomika i suspilstvo, (49). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-49-17
  • 12. Khrystenko, H.M. (2022). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm zabezpechennia konkurentospromozhnosti pidpryiemstv ahrobiznesu v umovakh staloho rozvytku. Efektyvna ekonomika, (6). DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2022.6.19

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.