Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:336.7
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.091
Мова статті:Українська
Сторінки:91-102
Заголовок:Капіталізація банківського сектора України в контексті зміцнення фінансової стійкості банків
Автори:Соляник Л. Г., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Штефан Н. М., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Рига В. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Шаповалов Д. А., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Для досягнення цілей та наукового обґрунтування результатів дослідження було використано комплекс загальнонаукових та специфічних методів. Аналіз та синтез – для вивчення особливостей формування ресурсної бази банків; статистичний – виявлення тенденцій щодо процесів капіталізації банківської системи України та її відповідності європейським стандартам; індукція та дедукція – при формулюванні висновків та рекомендацій щодо посилення капіталізації банків в Україні. Результати. Проаналізовано основні параметри макрофінансової ситуації в Україні та ступінь адаптації її банківської системи до складних умов воєнного часу. Обґрунтовано необхідність посилення впливу банківського капіталу на формування ресурсної бази та оновлення вимог до забезпечення рівня достатності капіталу й фінансової стійкості банків у відповідності до європейських стандартів організації банківської діяльності. Визначено ключові нововведення в сфері регулювання банківської діяльності в Україні, зокрема при формуванні нової структури капіталу банків. Розкрито особливості дії різних моделей формування структури капіталу банків в Україні. Оцінено рівень капіталізації банківського сектору. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення надійності банківської системи України в контексті формування її ресурсної бази та врахування зарубіжного досвіду й практик країн ЄС, США та азійських фінансових центрів щодо застосування ефективних механізмів капіталізації банків. Новизна. У процесі дослідження процесів капіталізації банківського сектору України в умовах нестійкого середовища та воєнних дій встановлено, що відбулося посилення ролі капіталу при формуванні ресурсної бази банків через введення низки нововведень у сфері регулювання банківської діяльності, зокрема запровадження нової моделі формування структури капіталу, що обумовлено необхідністю приведення національної нормативноправової бази у відповідність до стандартів та найкращих практик Європейського Союзу (ЄС), а також вимог програмних документів, узгоджених із ключовими міжнародними партнерами України – ЄС, Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Світовим банком. Визначено оптимальні механізми подальшої капіталізації банків в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду в цій сфері. Практична значущість. Полягає у виявленні негативних тенденцій щодо показника достатності капіталу, особливо у провідних державних банках України та необхідності активізації процесів з капіталізації банків, аби уникнути ризику зниження показника до критичного рівня в середньостроковій перспективі. Запровадження запропонованого комплексу превентивних заходів забезпечить виконання вимог до достатності капіталу банків за новою трирівневою структурою. для збереження фінансової стійкості банківської системи 
Ключові слова:Пруденційні нормативи, Достатність капіталу, Трирівнева структура капіталу банків, Механізми капіталізації банків
Файл статті:EV20254_091-102.pdf
Література:
  • 1.Arzhevitin, S.M. (2018). Bankivska systema Ukrainy: vyklyky ta perspektyvy. Kyiv: Kondor.
  • 2. Baranovskyi, O.I. (2014). Finansova bezpeka bankivskoi diialnosti. Kyiv: Naukova dumka.
  • 3. Dziubliuk, O.V. (2016). Finansova stiykist bankivskoi systemy: problemy ta perspektyvy rozvytku. Ternopil: Ekonomichna dumka.
  • 4. Koziuk, V.V. (2020). Makroprudentsiina polityka: ukrainskyi vymir. Ternopil: TNEU.
  • 5. Kudriashov, A.V. (2019). Rehuliatyvnyi kapital bankiv: suchasni vyklyky ta perspektyvy. Kyiv: KNEU.
  • 6. Liutyi, I.O. (2020). Finansy. Kyiv: KNEU.
  • 7. Mishchenko, V.I. (2017). Stratehii rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy. Kyiv: KNEU.
  • 8. Mishchenko, V.I. (2021). Bankivskyi kapital: metodolohiia formuvannia ta upravlinnia. Kyiv: KNEU.
  • 9. Moroz, A.M. (2014). Bankivski operatsii. Kyiv: KNEU.
  • 10. Sheludko, N.M. (2016). Finansovi rynky. Kyiv: KNEU.
  • 11. Shkolnyk, I.O. (2015). Finansova stiikist bankivskoi systemy: teoriia i praktyka. Sumy: DVNZ «UABS NBU».
  • 12. Chmutova, I.M. (2021). Stiikist bankivskoi systemy v umovakh makroekonomichnoi nestabilnosti. Kharkiv: KhNEU.
  • 13. Allen, F., & Gale, D. (2000). Comparing Financial Systems. Cambridge: MIT Press.
  • 14. Bailey, W., & Helliar, C. (2015). Bank Risk and Capital Adequacy. Oxford: Blackwell.
  • 15. Mishkin, F.S. (2019). The Economics of Money, Banking and Financial Markets. Pearson.
  • 16. Friedman, M., & Schwartz, A.J. (1963). A Monetary History of the United States, 1867-1960. Princeton: Princeton University Press.
  • 17. National Bank of Ukraine. (2024). Zvit pro finansovu stabilnist. Kyiv: NBU.
  • 18. Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv. (2025). Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/banks/stat/
  • 19. Basel Committee on Banking Supervision. (2023). Basel III: Finalising post-crisis reforms. Basel: BIS.
  • 20. Natsionalnyi bank Ukrainy. (2024, January 5). Pro zatverdzhennia Zmin do deiakykh normatyvno-pravovykh aktiv Natsionalnoho banku Ukrainy. Postanova NBU № 2. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002500-24#Text

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.