Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:336.71:004.9
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.129
Мова статті:Українська
Сторінки:129-136
Заголовок:Цифрова трансформація банківських продуктів на ринку фінансових послуг в сучасних умовах
Автори:Крилова О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Федорова О. Г., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Бут О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок комплексного застосування методів компаративного аналізу та системного моделювання при дослідженні цифрової трансформації банківських продуктів на ринку фінансових послуг України. Використано емпіричне дослідження поведінки користувачів цифрових банківських послуг, аналіз успішних практик впровадження цифрових рішень у банківській сфері та структурно – функціональний аналіз існуючих моделей цифровізації. Результати. Дослідження виявило, що український банківський сектор активно впроваджує цифрові технології та адаптується до умов глобальної трансформації фінансового ринку. Ідентифіковано чотири базові моделі цифрової трансформації банків, що відрізняються за організаційною структурою та стратегічною спрямованістю. Встановлено, що основними драйверами цифровізації є зміна споживчих очікувань, конкурентний тиск фінтех – сектору та рекомендації регуляторних органів. Виявлено, що найпопулярнішими користувачами цифрових банківських продуктів є молоде населення, яке активно впроваджує нові способи взаємодії з фінансовими послугами. Критичні виклики знаходяться у сферах кібербезпеки, синхронізації темпів цифровізації різних банківських груп та дефіциту компетенцій. Новизна. Проведено комплексний аналіз впливу воєнного стану на процеси цифровізації банківського сектору, що демонструє унікальні адаптаційні механізми українських банків до екстремальних умов. Обґрунтовано систему взаємодії між глобальними трендами цифровізації та локальними викликами національного ринку. Розроблено методологічний підхід до оцінки ефективності різних моделей цифровізації в умовах нестабільного середовища. Практична значущість. Сформульовано пропозиції щодо оптимізації стратегій цифрової трансформації банківських установ, враховуючи специфіку українського ринку та вимоги європейської інтеграції. Результати дослідження можуть бути використані банківським сектором для визначення пріоритетів розвитку, регуляторними органами для формування відповідної політики та науковою спільнотою для подальших досліджень у цій галузі. 
Ключові слова:Цифрова трансформація, Банківські продукти, Цифровізація, Мобільний банкінг, Фінтех, Кібербезпека, Регуляторна політика, Фінансові інновації, Український банкінг
Файл статті:EV20254_129-136.pdf
Література:
  • 1. KPMG. (2019). The Future of Digital Banking. Retrieved from https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/ua/pdf/2019/09/future-of-digital-banking-in-2030-cba.pd.pdf
  • 2. Medvid, A., & Dmitrishyn, D. (2024). Digital banking in the financial services market of Ukraine. Visnyk of Sumy State University. Economy Series, 2, 18-28. DOI: https://doi.org/10.21272/1817-9215.2024.2-02.
  • 3. Fidelis Security. (2025). Cybersecurity in Banking 2025: Challenges and Protection Strategies. Retrieved from https://fidelissecurity.com/threatgeek/threat-detection-response/cybersecurity-in-banking/
  • 4. Chauhan, S., Akhtar, A., & Gupta, A. (2022). Customer experience in digital banking: A review and future research directions. International Journal of Quality and Service Sciences, 14(2), 311-348. https://doi.org/10.1108/IJQSS-02-2021-0027
  • 5. Kiliswa, N.G., & Mugova, S. (2025). Customer Experience and Customer Loyalty in Retail Multichannel Banking: A Mediation Analysis. European Journal of Management Issues, 33(1), 14-22. https://doi.org/10.15421/192502
  • 6. Bereslavska, O.I. (2024). Transformatsiia bankivskykh posluh v umovakh tsyfrovizatsii. Ekonomika ta suspilstvo, Issue 60. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-99
  • 7. Kretov, D.Yu., & Mindova, O.I. (2024). Tsyfrovizatsiia bankivskoho sektoru Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Stalyi rozvytok ekonomiky, 2(49), 223-228. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-35
  • 8. Butenko, T.V. (2025). Tsyfrovizatsiia bankivskoho sektoru: problemy ta perspektyvy. Ekonomichnyi prostir, (197), 159-166. https://doi.org/10.30838/EP.197.159-166
  • 9. Buhel, Y., & Ocheretko, B. (2024). Tsyfrova transformatsiia bankivskoi systemy: innovatsii ta vplyv na finansovi posluhy. Ekonomichnyi analiz, T.34, (3), 255-264. Retrieved from http://econa.wunu.edu.ua/index.php/econa/article/view/6113/6565657447
  • 10. Dovhan, O. (2025). Analiz rozvytku tsyfrovykh innovatsii na rynku finansovykh posluh v Ukraini v 2010-2024 rokakh. Ekonomika ta suspilstvo, 71. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-48
  • 11. Riva Engine. (2025). Digital Transformation in Banking: Benefits, Challenges, Trends. Retrieved from https://rivaengine.com/blog/digital-transformation-banking/
  • 12. Mastercard. (2023). 51% of Ukrainians are ready to entirely switch to digital banking. Retrieved from https://www.mastercard.com/news/eemea/en/newsroom/press-releases/en/2023/april/mastercard-study-51-of-ukrainians-are-ready-to-entirely-switch-to-digital-banking/
  • 13. Ukrainian Association of Fintech and Innovation Companies. (2024). Ukrainian Fintech Catalog 2024. Retrieved from https://surl.li/ueuspn
  • 14. Mastercard. (2024). Mastercard Survey: Almost a Quarter of Ukrainians Have Opened a Digital Bank Card Within a Year. Retrieved from https://www.mastercard.com/news/eemea/en/newsroom/press-releases/en/2024/april/mastercard-survey-almost-a-quarter-of-ukrainians-have-opened-a-digital-bank-card-within-a-year/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.