Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:
УДК:338.242.2
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.163
Мова статті:Англійська
Сторінки:163-170
Заголовок:Тенденції формування інвестиційної політики індустріальних парків крізь призму їхньої інвестиційної діяльності
Автори:Маковоз О. В., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
Дьячек В. В., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Методологія дослідження базується на комплексному та інтегрованому підході, що дозволяє враховувати багаторівневий характер формування інвестиційної політики індустріальних парків крізь призму їхньої інвестиційної діяльності. Використання системного аналізу забезпечує розгляд індустріальних парків як відкритих соціально-економічних систем, розвиток яких залежить від взаємодії інституційних, фінансових, організаційних та регіональних факторів. Для уточнення суттєвих характеристик понять «інвестиційна політика індустріального парку» та «інвестиційна діяльність» було використано метод абстракції, що дозволяє сформувати концептуальну основу дослідження. Для забезпечення об'єктивності та достовірності результатів було використано поєднання кількісних та якісних методів. Зокрема, для оцінки динаміки інвестиційної активності було використано статистичний аналіз, а для порівняння національної та міжнародної практики розвитку індустріальних парків – методи порівняльного аналізу. Інтегрований підхід до дослідження дозволяє аналізувати процеси формування інвестиційної політики на різних рівнях: макрорівень – державна інвестиційна політика та її вплив на умови функціонування індустріальних парків; мезорівень – регіональні стратегії залучення інвестицій та створення інфраструктурних переваг; мікрорівень – управлінські рішення та інструменти управління конкретним індустріальним парком. Результати. У дослідженні обґрунтовано концептуальне розуміння інвестиційної активності як показника, що відображає рівень інтенсивності та масштаби інвестиційних ресурсів у розвиток економіки на макро-, мезо- та мікрорівнях. Встановлено, що інвестиційна активність є визначальним фактором формування інвестиційної політики індустріальних парків, оскільки її динаміка відображає ефективність використання фінансових, матеріальних та організаційних ресурсів. Новизна. Дослідження полягає в уточненні змісту інвестиційної активності індустріальних парків як комплексного показника, що відображає не лише рівень інтенсивності та масштаби залучення фінансових та матеріальних ресурсів, але й готовність інвесторів вкладати технологічні та інтелектуальні ресурси в розвиток підприємств. Вперше акцентовано увагу на складному характері проблем інвестиційної діяльності індустріальних парків, спричинених поєднанням зовнішніх (військова агресія) та внутрішніх (державне регулювання, забезпечення інфраструктурою, фінансова політика) факторів. Розширено підходи до підвищення інвестиційної активності шляхом інтеграції світових тенденцій цифровізації управлінських процесів та впровадження «зелених» технологій у практику розвитку індустріальних парків. Практична значущість. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів для вдосконалення інвестиційної політики індустріальних парків з метою активізації інвестиційних процесів. Запропоновані підходи можуть бути застосовані органами влади при формуванні регіональних стратегій розвитку, керівництвом індустріальних парків – у процесі залучення інвесторів та оптимізації управління, а також інвесторами – для оцінки інвестиційної привабливості та прогнозування ефективності інвестування. 
Ключові слова:Індустріальні парки, Інвестиційна політика, Інвестиційна активність, Економічне зростання, Потенціал, Нестабільність, Економічне середовище
Файл статті:EV20254_163-170.pdf
Література:
  • 1. Porter, M.E. (2003). The economic performance of regions. Regional Studies, 37(6-7), pp. 549-578. DOI: 10.1080/0034340032000108688.
  • 2. Scott, A.J., & Storper, M. (2015). The nature of cities: The scope and limits of urban theory. International Journal of Urban and Regional Research, 39(1), pp. 1-15. DOI: 10.1111/1468-2427.12134.
  • 3. Moran, T.H. (2027). Attracting FDI to Infrastructure: Why is it so difficult? Washington: World Bank Group. Retrieved from https://documents.worldbank.org/pt/publication/documentsreports/documentdetail/628631468779704134
  • 4. Zhan, X., Xu, Y., & Chen, H. (2019). Smart industrial parks: Digital transformation and investment attractiveness. Journal of Cleaner Production, (238), 117886. DOI: 10.1016/j.jclepro.2019.117886. DOI: 10.1016/j.jclepro.2019.117886 https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0959652619327568
  • 5. Butko, M., & Sydorenko, I. (2015). Rehionalnyi potentsial dlia stanovlennia i rozvytku industrialnykh parkiv v Ukraini.Lohistychno-adaptyvne ta pravove upravlinnia sotsialno-ekonomichnymy protsesamy. V.P. Volkova, L.A. Horoshkovoi-Zaporizhzhia (Eds.). Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet.
  • 6. Herasymchuk, V.V., & Kuzmenko, O.Yu. (2017). Peredumovy stvorennia ta napriamy rozvytku industrialnykh parkiv v Ukraini. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu, Seriia: Ekonomika, T.22, Issue 2, 116-120. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2017_22_2_26
  • 7. Kuzmenko, O. (2023). Otsinka vidpovidnosti zakhodiv systemy finansovoho monitorynhu Ukrainy mizhnarodnym standartam FATFF in. Ukrainy 2023, 4:55-75 https://doi.org/10.33763/finukr2023.04.055
  • 8. Boiko, V. (2023). Industrialni parky - efektyvnyi mekhanizm zaluchennia investytsii dlia vidnovlennia ekonomiky u pisliavoiennyi period. Ekonomika ta suspilstvo. March, 2023. DOI:10.32782/2524-0072/2023-49-23
  • 9. Danylovych-Kropyvnytska, M. (2022). Industrialni parky v Ukraini: novyi etap rozvytku. Naukovi perspektyvy. July, 2022. DOI:10.52058/2708-7530-2022-6(24)-71-81
  • 10. World Bank. Global Investment Trends in Industrial Parks 2024. Washington: World Bank Group, 2024. Retrieved from https://documents1.worldbank.org/curated/en/099101824180532047/pdf/BOSIB-3bdde89d-72a5-4a7f-b371-dd8e86adb477.pdf
  • 11. Lugano Declaration. Retrieved from https://www.urc-international.com/
  • 12. UNCTAD. World Investment Report 2024: Investing in Sustainable Industrial Infrastructure. Geneva: United Nations, 2024. Retrieved from https://unctad.org/system/files/official-document/wir2024_en.pdf
  • 13. OECD. Green and Digital Industrial Parks: Future of Regional Investments. Paris: OECD Publishing, 2024. OECD Forum on Green Finance and Investment 2024, 15-16 October, Paris, France. Retrieved from https://www.oecd.org/en/about/news/media-advisories/2024/10/oecd-forum-on-green-finance-and-investment-2024-15-16-october-paris-france.html
  • 14. Internal Revenue Service. Opportunity Zones - Frequently Asked Questions. Retrieved from https://home.treasury.gov/policy-issues/economic-policy/opportunity-zones
  • 15. European Investment Bank. Financing of Industrial and Technology Parks in the EU. Luxembourg: EIB, 2020. (74), pp. 98-100, boulevard Konrad Adenauer - L-2950 Luxembourg. Retrieved from https://www.eib.org/files/publications/general/reports/eib_financing_and_borrowing_activities_2020_en.pdf
  • 16. Zaitseva, A.S. (2023). Diahnostyka rivnia transparentnosti rozvytku pidpryiemstv v umovakh investytsiinoi aktyvnosti ekonomichnoho seredovyshcha: metodychnyi aspekt. Problemy ekonomiky, 3(57), 180-186. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-180-186.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.