Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:
УДК:339.9: 327.7:658
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.195
Мова статті:Українська
Сторінки:195-206
Заголовок:ESG-підхід як основа сталого розвитку міжнародних корпорацій
Автори:Смєсова В. Л., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Чечель Є. С., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Використано системний і структурно-функціональний підходи, що дозволили розглядати ESG як модель функціонування міжнародних корпорацій, яка сполучує екологічні, соціальні та управлінські компоненти, охарактеризувати її структуру та призначення. Застосовано методи наукової абстракції,, індукції та дедукції – при обґрунтуванні сутності та компонентів ESG; порівняльного аналізу – при визначенні відмінностей між міжнародними стандартами нефінансової звітності; кейс-аналіз – для дослідження практик міжнародних корпорацій Microsoft, Apple, Walmart та Maersk. Результати. Обґрунтовано сутність ESG-моделі та дана характеристика її основних компонентів. Виділено та охарактеризовано основні етапи еволюції ESG-підходу. Проведено аналіз і порівняння найкращих практик міжнародних корпорацій у сфері ESG. З’ясовано, що впровадження ESG супроводжується низкою проблем і викликів, серед яких виділено фрагментацію та неоднорідність міжнародних стандартів, ризики «зеленого камуфляжу», високі витрати на процес збору й верифікації даних ESG, недостатній рівень цифровізації, низька інтеграція ESG-підходів у стратегічне управління компаній. Виділено проблеми і виклики компаній у сфері ESG, шляхи їх подолання. Запропоновано напрями впровадження принципів і показників ESG у діяльність міжнародних корпорацій з метою досягнення цілей сталого розвитку. Новизна полягає у систематизації проблем і викликів, що стоять перед міжнародними корпораціями у процесі впровадження ESG-моделі, аналізі структури міжнародних стандартів звітності та їх взаємозв’язків. Набуло подальшого розвитку також узагальнення інноваційних корпоративних практик та обґрунтування ролі цифрових рішень у забезпеченні достовірності, уніфікації та порівнюваності ESG-даних. Надано рекомендації щодо переходу корпорацій до політики сталого розвитку та ESG-моделі. Практична значущість полягає у можливості використання отриманих результатів для вдосконалення ESG-стратегій міжнародних корпорацій, розробки політики сталого розвитку, підвищення прозорості компаній та їх інвестиційної привабливості. Запропоновані підходи та узагальнення можуть бути використані корпораціями, інвесторами, органами влади. 
Ключові слова:ЕSG, Сталий розвиток, Корпоративне управління, Міжнародні стандарти, Grееnwаsніng, Декарбонізація, Стійкість, Міжнародні корпорації
Файл статті:EV20254_195-206.pdf
Література:
  • 1. Hummel, K. (2024). An Overview of Corporate Sustainability Reporting. Taylor & Francis. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/17449480.2024.2312145?needAccess=true.
  • 2. Lublóy, Á. (2025). Quantifying Firm-Level Greenwashing: A Systematic Literature Review. ScienceDirect. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/387056282_Quantifying_firm-level_greenwashing_A_systematic_literature_review.
  • 3. OECD (2025). Behind ESG Ratings: Unpacking Sustainability Metrics. OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/02/behind-esg-ratings_4591b8bb/3f055f0c-en.pdf.
  • 4. Usatenko, O.V. (2025). Harmonizatsiia zvitnosti ukrainskykh pidpryiemstv zi standartamy ESRS yak instrument dosiahnennia tsilei staloho rozvytku Ukrainy. Biznes-Inform, (1), 26-31. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-1-26-33.
  • 5. Lahodiyenko, O.V. (2024). Vprovadzhennia korporatyvnykh praktyk ESG: mizhnarodnyi dosvid. Ekonomichniy prostir, (193), 109-115. DOI: https://doi.org/10.30838/EP.193.109-115.
  • 6. World Commission on Environment and Development. Our Common Future (Brundtland Report). UN, 1987. Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/5987our-common-future.pdf.
  • 7. United Nations Global Compact. The Ten Principles of the UN Global Compact. 2000. Retrieved from https://www.unglobalcompact.org/what-is-gc/mission/principles.
  • 8. Task Force on Climate-related Financial Disclosures (TCFD). Recommendations of the TCFD. 2017. Retrieved from https://assets.bbhub.io/company/sites/60/2020/10/FINAL-2017-TCFD-Report.pdf.
  • 9. European Commission. Corporate Sustainability Reporting Directive (CSRD). Overview and legal documents. 2022. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2464/oj/eng.
  • 10. IFRS Foundation / ISSB. IFRS S1 - General Requirements for Disclosure of Sustainability-related Financial Information. Retrieved from https://www.ifrs.org/issued-standards/ifrs-sustainability-standards/ifrs-s1-general-requirements.
  • 11. IFRS Foundation / ISSB. IFRS S2 - Climate- related Disclosures. Retrieved from https://www.ifrs.org/issued-standards/ifrs-sustainability-standards/ifrs-s2-climate-related-disclosures/.
  • 12. Global Reporting Initiative (GRI). GRI Standards - Universal Standards 2021. Retrieved from https://www.globalreporting.org/standards/.
  • 13. OECD. OECD Principles of Corporate Governance (2023). Retrieved from https://www.oecd.org/corporate/oecd-corporate-governance-factbook.htm.
  • 14. IAASB. ISAE 3000 (Revised): Assurance Engagements Other Than Audits or Reviews of Historical Financial Information. 2013. Retrieved from https://www.iaasb.org/publications/isae-3000-revised.
  • 15. Microsoft. 2025 Microsoft Environmental Sustainability Report. 2025. Retrieved from https://cdn-dynmedia-1.microsoft.com/is/content/microsoftcorp/microsoft/msc/documents/presentations/CSR/2025-Microsoft-Environmental-Sustainability-Report.pdf.
  • 16. Apple. 2025 Environmental Progress Report. 2025. Retrieved from https://www.apple.com/environment/pdf/Apple_Environmental_Progress_Report_2025.pdf
  • 17. Walmart Inc. FY 2025 ESG Report. 2025. Retrieved from https://corporate.walmart.com/content/dam/corporate/documents/esgreport/2025/FY2025-Walmart-ESG-Report.pdf.
  • 18. A.P. Moller - Maersk A/S. Sustainability Report 2024. 2024. Retrieved from https://surl.li/gyyhku.
  • 19. Taskforce on Nature-related Financial Disclosures (TNFD). TNFD Recommendations v1.0. 2023. Retrieved from https://tnfd.global/recommendations.
  • 20. Directive (EU) 2022/2464 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 (CSRD). Official Journal of the EU, L 322, 16.12.2022. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2464/oj.
  • 21. Commission Delegated Regulation (EU) 2023/2772 of 31 July 2023 supplementing Directive 2013/34/EU as regards European Sustainability Reporting Standards (ESRS). Official Journal of the EU, L 321, 22.12.2023. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg_del/2023/2772/oj.
  • 22. COSO. Enterprise Risk Management - Integrating with Strategy and Performance. 2017. Retrieved from https://www.coso.org.
  • 23. Smiesova, V.L., Yashkina, N.V., & Anishchenko, L.O. (2023). Analiz korporatyvnoi kultury pidpryiemstva ta yii vplyv na upravlinnia personalom. Efektyvna ekonomika, [Elektronne vydannia], (7). DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.7.17.
  • 24. Bohdanov, O.O., & Smiesova V.L. (2025). Tsyfrovizatsiia biznesu SShA, yevropeiskykh krain ta Yaponii yak osnova rozvytku svitovykh rynkiv tovariv ta posluh. Biznes-Inform, (2), 143-155. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-2-143-155.
  • 25. Smiesova, V.L., & Kovtun, N.S. (2025). Kreatyvnist yak osnova innovatsiinoho rozvytku ta upravlinnia pidpryiemstvom. Efektyvna ekonomika, [Elektronne vydannia], (3). DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.3.12.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.