Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2025 №4 (92)
Рубрика:
УДК:658.152:005.6
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/92.207
Мова статті:Українська
Сторінки:207-220
Заголовок:Прогнозування рівня резильєнтності підприємств в умовах нестабільності економічного середовища на основі імплементації методів сценарного моделювання
Автор:Бобринцев П. В., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Методологія дослідження передбачає поетапну структуризацію процесу прогнозування, що дозволяє враховувати взаємозв’язки між економічними ризиками, внутрішніми ресурсами підприємства та зовнішнім середовищем, які впливають на стійкість підприємства. Другий етап полягає у побудові сценаріїв розвитку економічного середовища з урахуванням оптимістичних, реалістичних та песимістичних варіантів. Третій етап включає оцінку резильєнтності підприємства за кожним сценарієм, а четвертий – вибір та апробацію управлінських впливів, спрямованих на підвищення адаптивності та зниження негативного впливу ризиків. Завершальний етап передбачає верифікацію результатів, узагальнення висновків та формування практичних рекомендацій. Результати. Результати дослідження дозволяють обґрунтовано прогнозувати рівень резильєнтності підприємств у різних сценарних умовах, визначати критичні точки впливу економічної нестабільності та розробляти ефективні управлінські стратегії, що може бути застосовано у процесі стратегічного планування, управління ризиками та підвищення стійкості підприємств у динамічному та непередбачуваному економічному середовищі. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні науково-практичного підходу до прогнозування рівня резильєнтності підприємств в умовах нестабільності економічного середовища шляхом імплементації методів сценарного моделювання, що забезпечує науково обґрунтовану оцінку адаптивної здатності підприємства та ефективності управлінських впливів. Сформовано багаторівневу методику дослідження, що включає ідентифікацію ключових факторів економічної нестабільності, формування альтернативних сценаріїв розвитку економічного середовища, оцінку резильєнтності підприємств за допомогою показників KPI та KRI, а також вибір оптимальних управлінських дій в умовах нестабільності економічного середовища. Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що запропонований науково-практичний підхід до прогнозування рівня резильєнтності підприємств в умовах нестабільності економічного середовища шляхом імплементації методів сценарного моделювання дозволяє системно оцінювати рівень адаптивної стійкості та вибирати оптимальні управлінські стратегії підприємств з урахуванням комплексної взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів, які обумовлюють адаптивну стійкість підприємств. 
Ключові слова:Резильєнтність підприємств, Нестабільність економічного середовища, Сценарне моделювання, Прогнозування, Науково-практичний підхід, Управлінські впливи, Система показників, Складові резильєнтності, Методи, Когнітивна карта
Файл статті:EV20254_207-220.pdf
Література:
  • 1. Ligonenko, L. et al. (2025). Assessing the level of resilience of enterprises as a precondition for ensuring their sustainability and competitiveness. Technology audit and production reserves, Vol. 1, 4(81), P. 13-19. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.323149
  • 2. Medvetska, V. (2025). Risk management and business resilience in key account management during economic and military crises. Economics. Finances, Law, Vol. 5/2025, (12), 60-63. https://doi.org/10.37634/efp.2025.5.12
  • 3. Zhang L., Dou Y., & Wang H. (2025). How Enterprise Resilience Affects Enterprise Sustainable Development-Empirical Evidence from Listed Companies in China. Sustainability, Vol. 17, no. 3, P. 988. https://doi.org/10.3390/su17030988
  • 4. Zhang H., Tian W., & Sun X. (2025). How to Enhance Business Model Resilience: The Mechanism of Dynamic Capability and Leadership Style in the Enterprise-User Interaction. Sustainability, Vol. 17, no. 10, P. 4463. https://doi.org/10.3390/su17104463
  • 5. Saezow, K., & Sukhabot, S. (2025). Synthesizing the resilience elements of small and medium enterprises (SMEs) amidst the COVID-19 pandemic crisis: a systematic review. Cogent Business & Management, Vol. 12, no. 1. https://doi.org/10.1080/23311975.2025.2512823
  • 6. Parker, H., & Ameen, K. (2018). The role of resilience capabilities in shaping how firms respond to disruptions. Journal of Business Research, Vol. 88, P. 535-541. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2017.12.022
  • 7. Belimenko, O. (2024). Economic resilience of the enterprise. Scientia fructuosa, Vol. 154, no. 2, P. 63-77. https://doi.org/10.31617/1.2024(154)04
  • 8. Sabatino, M. (2016). Economic crisis and resilience: Resilient capacity and competitiveness of the enterprises. Journal of Business Research, Vol. 69, no. 5, P. 1924-1927. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2015.10.081
  • 9. Prokhorova, V.V. (Ed.). (2023). Upravlinnia rozvytkom ekonomichnoho seredovyshcha v umovakh hlobalnykh transformatsii. Kharkiv: Vydavnytstvo Ivanchenko I.S.
  • 10. Reshetnyak, O. (2020). Scenario modelling of scientific potential development in Ukraine. Ekonomika ta derzhava, (10), P. 73. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.10.73
  • 11. Tkachova, T. (2020). Using of the scenario approach for form a strategy for development of machine-building enterprises. Economics: time realities, Vol. 2, (48), 108-116. https://doi.org/10.15276/etr.02.2020.14

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.