Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.111.4:001
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-28
Заголовок:Адаптивна ефективність інституційного середовища України в контексті технологічних викликів
Автори:Пилипенко Г. М., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Федорова Н. Є., УДУНТ
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методу структурно-функціонального аналізу, який використано для дослідження ролі інститутів у забезпеченні координаційної, розподільчої та стимулюючої функцій у межах національної інноваційної системи. Метод порівняльного аналізу застосовано для зіставлення технологічної динаміки та інституційної реакції. Графічний аналіз використано для візуалізації співвідношення функціональних параметрів і виявлення асиметрій їх реалізації. Методи індикативного оцінювання та узагальнення використано для визначення рівня адаптивної ефективності інституційного середовища та виявлення його дисфункцій. Системно-інтеграційний підхід і метод функціональної комплементарності застосовано для обґрунтування можливостей компенсації слабких підфункціональних зв’язків за рахунок опори на відносно сильні інституційні механізми. Результати. Показано, що інноваційна система виступає середовищем, у якому найбільш чітко проявляється невідповідність між технологічним імпульсом і інституційною реакцією. Виявлено, що інституційне середовище України характеризується фокусованою адаптацією до технологічних викликів: найтісніший зв’язок із технологічною динамікою демонструють підфункції зниження невизначеності, соціальної інклюзії, компенсації технологічних ризиків і подолання бар’єрів участі в обміні. Натомість слабкими залишаються механізми визначення режиму доступу до ресурсів, зниження трансакційних витрат і підтримання правил гри. Підфункції захисту прав власності, інституційної сумісності та динамічної ефективності обміну формують проміжний рівень адаптації. Загалом фокусований профіль інституційної адаптації до технологічних викликів в Україні поєднує сильні механізми антиципації та форсайту з недостатньою пластичністю інституційної форми, що обмежує структурне оновлення її інституційного середовища. Новизна. Удосконалено підхід до вимірювання ефективності функціонування інституційного середовища країни шляхом його оцінювання через категорію адаптивної ефективності як міри функціональної узгодженості технологічної динаміки та інституційної реакції. Запропоновано досліджувати інституційну реакцію на технологічні зміни через реалізацію координаційної, розподільчої та стимулюючої функцій інститутів та їх підфункціональних зв’язків із технологічною динамікою. Зазначене дозволило ідентифікувати структуру інституційної адаптації України до технологічних викликів, виділити сильні та слабкі ланцюжки національної інноваційної системи та пояснити характер її реакції на технологічні виклики. Практична значущість. Запропонований підхід дозволяє визначати напрями підвищення адаптивної ефективності інституційного середовища України через опору на сильні інституційні підфункції (прозорість, інклюзія та компенсації ризиків) для корекції слабкихмеханізмів доступу до ресурсів, оновлення правил гри та зниження трансакційних витрат у процесі формування національної інноваційної політики. 
Ключові слова:Адаптивна ефективність, Інституційне середовище, Постіндустріальні трансформації, Технологічні виклики, Національна інноваційна система, Інституційні дисфункції, Стратегія підвищення адаптивної ефективності інституційного середовища України
Файл статті:EV20261_009-028.pdf
Література:
  • 1. Pylypenko, H.M., & Rzhavin, O.Ye. (2025). Ponyattya proryv-nykh innovatsiy u naukovomu dyskursi eko-nomichnoyi nauky. Biznes-Inform, (3), 13-22. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-3-13-22.
  • 2. Pylypenko, H., Fedorova, N., Lytvynenko, N., & Pylypenko, Yu. (2025). Breakthrough technologies of social transformations: devising an iden- tification methodology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, Volume 2, 13(134), 15-27. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.326555.
  • 3. Fedorova, N.Ye. (2024). Innovatsiina systema v strukturi instytutsionalnoho seredovyshcha [Innovation system in the structure of the institutional environment]. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 2(86), 32-48. https://doi.org/10.33271/ebdut/86.032
  • 4. World Bank (2024). World Development Indi- cators. Research and development expenditure (% of GDP). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD .ZS
  • 5. Organisation for Economic Co-operation and Development (2022). Building back a better innovation ecosystem in Ukraine. OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/r eports/2022/11/building-back-a-better-innovation- ecosystem-in-ukraine_8d07cd2d/85a624f6-en.pdf
  • 6. World Intellectual Property Organization (2024). Global Innovation Index 2024. Retrieved from https://www.wipo.int/web-publications/global- innovation-index-2024/en/index.html
  • 7. U.S. Chamber of Commerce (2025). Interna- tional IP Index 2025 (13th edition). Retrieved from https://www.uschamber.com/intellectual-property/2025- ip-index
  • 8. United Nations (2024). UN E-Government Survey 2024. Retrieved from https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Reports/UN-E-Government-Survey-2024
  • 9. Publications Office of the European Union (2024). Open Data Maturity Report 2024. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Retrieved from https://doi.org/10.2830/438006
  • 10. APPAU (Association of Industrial Automation of Ukraine) (2024). Results of the 1st year of National Strategy «Industry 4.0 in Ukraine». Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/results-1st-year-eng/
  • 11. Digital Watch (2021). National Strategy for the Development of AI in Ukraine for 2021-2030. Re- trieved from https://dig.watch/resource/national-strategy-for-the-development-of-ai-in-ukraine-for-2021-2030
  • 12. Harvard Kennedy School, Center for Interna- tional Development (2025). Ukraine’s Digital Transfor- mation: Innovation for Resilience. Retrieved from https://www.hks.harvard.edu/centers/cid/voices/ukraines- digital-transformation-innovation-resilience
  • 13. Ministry of Digital Transformation of Ukraine (2025). Chotyry kompanii proinvestuiut ponad 100 mln dolariv v ukrainski oboronni tekhnolohii - rezultaty Brave1 Defense Tech Valley 2025. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/business/chotiri-kompanii- proinvestuyut-ponad-100-mln-dolariv-v-ukrainski- oboronni-tekhnologii-rezultati-brave1-defense-tech- valley-2025
  • 14. The Times of Israel (2022). Israeli tech com- panies raised $25.6 billion in «extraordinary» 2021 re- port. Retrieved from https://www.timesofisrael.com/israeli-tech-companies-raised-25-6-billion-in-extraordinary-2021-report/
  • 15. Ministry of Digital Transformation of Ukraine (2025). Ukraine leads Europe in startup support. Digital State UA. Retrieved from https://digitalstate.gov.ua/news/govtech/ukraine-leads-europe-in-startup-support
  • 16. Dev.ua (2025). Ukraine improved its ranking position in the Global Startup Ecosystem Index 2025 with the best growth rate among similar ecosystems. Retrieved from https://dev.ua/en/news/ukraina-v-global- startup-ecosystem-index-2025-edition-1747825441
  • 17. Schwaar, C. (2023). Metal 3D printers at Ukraine’s frontlines make critical spare parts. Forbes. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/carolynschwaar/2023/09/20/metal-3d-printers-at-ukraines-frontlines-make-critical- spare-parts/
  • 18. Defence UA (2023). Ukraine’s Army of Drones project sends over 1500 Ukrainian drones to the front. Retrieved from https://en.defence-ua.com/news/ukraines_army_of_drones_military_person - nel_on_the_donetsk_front_received_more_than_1500_u krainian_drones-8387.html.
  • 19. Ukrspecsystems (2024). Advanced UAS solu- tions: PD-2, SHARK-M, SHARK-D. Retrieved from https://ukrspecsystems.com/drones.
  • 20. Chainalysis (2025). The 2025 Global Adop- tion Index: India and the United States Lead Cryptocur- rency Adoption. Retrieved from https://www.chainalysis.com/blog/2025-global-crypto-adoption-index/.
  • 21. Cabinet of Ministers of Ukraine (2020). On approval of the Concept for the Development of Artifi- cial Intelligence in Ukraine of 2 December 2020 No. 1556-r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/1556-2020-p.
  • 22. Portulans Institute, Saïd Business School (2024). Network Readiness Index 2024. Retrieved from https://download.networkreadinessindex.org/reports/data/2024/nri-2024.pdf.
  • 23. TechUkraine (2025). Lviv Tech Hubs. Re- trieved from https://techukraine.org/tech-hubs/lviv.
  • 24. Diia Biznes (2024). Innovatsiinyi park UNIT.City: Business Handbook. Retrieved from https://business.diia.gov.ua/entrepreneur-handbook/item/innovaciyniy-park-unit-city.
  • 25. Fedorova, N.Ye. (2024). Funktsii ta rol insty- tutsionalnoho seredovyshcha v zabezpechenni tsilei rozvytku suspilstva [Functions and role of the institution- al environment in ensuring the goals of social develop- ment]. Ukrainskyi ekonomichnyi chasopys, (6), 158-166. https://doi.org/10.32782/2786-8273/2024-6-26.
  • 26. Pylypenko, H.M., Fedorova, N.Ye. (2025). Adaptyvna efektyvnist instytutsionalnoho seredovyshcha ta yii komponentna struktura [Adaptive efficiency of the institutional environment and its component structure]. Intelekt XXI, (3), 54-60. https://doi.org/10.32782/2415-8801/2025-3.7.
  • 27. Fedorova, N.Ye. (2025). Adaptyvna efektyv- nist instytutsionalnoho seredovyshcha ta yii kryterialni oriientyry [Adaptive efficiency of the institutional envi- ronment and its criteria guidelines]. Naukovi perspek- tyvy, 9(63), 949-966. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-9(63)-949-965.
  • 28. Ostrom, E. (1990). Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. Cam- bridge: Cambridge University Press. 392 p.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.