Основні рецензенти
Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля
Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»
Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій
Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України
Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України
Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет
Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія
Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»
Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів
| Випуски | Рубрики | Автори | Ключові слова |
Стаття
| Випуск: | 2026 №1 (93) |
| Рубрика: | Економіка та міжнародні економічні відносини |
| УДК: | 330.111.4:001 |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/93.009 |
| Мова статті: | Українська |
| Сторінки: | 9-28 |
| Заголовок: | Адаптивна ефективність інституційного середовища України в контексті технологічних викликів |
| Автори: | Пилипенко Г. М., НТУ «Дніпровська політехніка», Федорова Н. Є., УДУНТ |
| Анотація: | Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методу структурно-функціонального аналізу, який використано для дослідження ролі інститутів у забезпеченні координаційної, розподільчої та стимулюючої функцій у межах національної інноваційної системи. Метод порівняльного аналізу застосовано для зіставлення технологічної динаміки та інституційної реакції. Графічний аналіз використано для візуалізації співвідношення функціональних параметрів і виявлення асиметрій їх реалізації. Методи індикативного оцінювання та узагальнення використано для визначення рівня адаптивної ефективності інституційного середовища та виявлення його дисфункцій. Системно-інтеграційний підхід і метод функціональної комплементарності застосовано для обґрунтування можливостей компенсації слабких підфункціональних зв’язків за рахунок опори на відносно сильні інституційні механізми. Результати. Показано, що інноваційна система виступає середовищем, у якому найбільш чітко проявляється невідповідність між технологічним імпульсом і інституційною реакцією. Виявлено, що інституційне середовище України характеризується фокусованою адаптацією до технологічних викликів: найтісніший зв’язок із технологічною динамікою демонструють підфункції зниження невизначеності, соціальної інклюзії, компенсації технологічних ризиків і подолання бар’єрів участі в обміні. Натомість слабкими залишаються механізми визначення режиму доступу до ресурсів, зниження трансакційних витрат і підтримання правил гри. Підфункції захисту прав власності, інституційної сумісності та динамічної ефективності обміну формують проміжний рівень адаптації. Загалом фокусований профіль інституційної адаптації до технологічних викликів в Україні поєднує сильні механізми антиципації та форсайту з недостатньою пластичністю інституційної форми, що обмежує структурне оновлення її інституційного середовища. Новизна. Удосконалено підхід до вимірювання ефективності функціонування інституційного середовища країни шляхом його оцінювання через категорію адаптивної ефективності як міри функціональної узгодженості технологічної динаміки та інституційної реакції. Запропоновано досліджувати інституційну реакцію на технологічні зміни через реалізацію координаційної, розподільчої та стимулюючої функцій інститутів та їх підфункціональних зв’язків із технологічною динамікою. Зазначене дозволило ідентифікувати структуру інституційної адаптації України до технологічних викликів, виділити сильні та слабкі ланцюжки національної інноваційної системи та пояснити характер її реакції на технологічні виклики. Практична значущість. Запропонований підхід дозволяє визначати напрями підвищення адаптивної ефективності інституційного середовища України через опору на сильні інституційні підфункції (прозорість, інклюзія та компенсації ризиків) для корекції слабкихмеханізмів доступу до ресурсів, оновлення правил гри та зниження трансакційних витрат у процесі формування національної інноваційної політики. |
| Ключові слова: | Адаптивна ефективність, Інституційне середовище, Постіндустріальні трансформації, Технологічні виклики, Національна інноваційна система, Інституційні дисфункції, Стратегія підвищення адаптивної ефективності інституційного середовища України |
| Файл статті: | EV20261_009-028.pdf |
| Література: |
|
Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.
ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:
- мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
- перекладу текстів;
- підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
- технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:
- Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
- Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
- Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
- Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
- Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
- Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:
- відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
- відкликати вже опубліковану статтю;
- повідомити установу, яку представляє автор;
- тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.
Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.
Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»
Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:
- забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
- систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
- надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.
Завдання наукового видання є:
- Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
- Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
- Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
- Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
- Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
- Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
- Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.