Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.439.4:339.9:330.341.1(477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.029
Мова статті:Українська
Сторінки:29-36
Заголовок:Зерновий ринок України в геоекономічному вимірі продовольчої безпеки
Автори:Грущинська Н. М., ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут»,
Побоченко Л. М., ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Анотація:Методологія дослідження. Проведення дослідження зумовлено роллю України на світовому зерновому ринку та її впливом на глобальну продовольчу безпеку. Війна та логістичні обмеження, блокування морських портів і зміна маршрутів експорту створили ризики для стабільності поставок зерна в країни ЄС, Африки та Близького Сходу. Дослідження ролі України як постачальника стратегічно важливого зерна дозволяє оцінити вплив на глобальні ринки, прогнозувати логістичні та економічні наслідки і визначити перспективи розвитку аграрного сектору. Методологічну основу дослідження становить системний та геоекономічний підходи, що дозволяють розглядати зерновий ринок України як складову глобальної продовольчої системи та елемент міжнародних економічних відносин. У роботі використано міждисциплінарний підхід, який поєднує інструментарій міжнародної економіки, аграрної економіки, логістики та продовольчої безпеки. Результати дослідження показують, що Україна залишається ключовим експортером зерна для світових ринків, а війна та логістичні обмеження спричинили зміщення маршрутів експорту, зростання значення сухопутних коридорів та нових логістичних рішень. З’ясовано, що українське зерно критично важливе для продовольчої безпеки країн Африки, Близького Сходу та ЄС, а адаптація експортерів до воєнних і економічних ризиків створює нові стратегічні можливості для інтеграції України у глобальні ринки. Новизна. Розглянуто зерновий ринок України в геоекономічному вимірі як фактор стабілізації глобальної продовольчої безпеки в умовах воєнних та логістичних шоків; обґрунтовано трансформацію ролі України на світовому зерновому ринку від традиційного експортера до стратегічного геоекономічного партнера для країн ЄС, Африки та Близького Сходу; виявлено ключові зміни у логістичній архітектурі експорту зерна, зокрема зростання значення сухопутних та альтернативних маршрутів постачання; визначено нові стратегічні можливості інтеграції України у глобальні агропродовольчі ланцюги, що виникають унаслідок адаптації зернового ринку до воєнних та економічних ризиків. Практична значущість. Значущість результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків органами державної влади, профільними міністерствами, аграрними компаніями та логістичними операторами для формування стратегій розвитку зернового експорту, оптимізації логістичних маршрутів та підвищення стійкості аграрного сектору України в умовах глобальних викликів. Результати дослідження показують, що Україна залишається критично важливим експортером зерна для світових ринків. Воєнні дії та логістичні обмеження призвели до зміни маршрутів експорту, збільшення ролі сухопутних коридорів і впровадження нових логістичних рішень. Українське зерно забезпечує продовольчу безпеку країн Африки, Близького Сходу та ЄС, а адаптація ринку створює стратегічні можливості для інтеграції України у глобальні ринки. 
Ключові слова:Україна, Зерновий ринок, Продовольча безпека, Геоекономіка, Експорт, Логістика, Grаіn Соrrіdоr, Глобальні ринки
Файл статті:EV20261_029-036.pdf
Література:
  • 1. Bondar, O. (2024). Vplyv viiny na rozvytok rynku zerna v Ukraini. Innovatsiina ekonomika, Issue 4, Liutyi, 118-24, https://doi.org/10.37332/2309-1533.2023.4.17.
  • 2. Pavlyshyn, S. (2025). Current trends in the development of the grain market in Ukraine and in the world. Innovative economy, (2), pp. 144-154, https://doi.org/10.37332/2309-1533.2025.2.16
  • 3. Prykazniuk, N., Stelmakh, D., & Didenko, I. . (2025). Upravlinnia valiutnym ryzykom na rynku zerna: keis Ukrainy. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Ekonomika, 1(226), 97-105. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2025/226-1/12
  • 4. Ukrainska zernova asotsiatsiia. Ukrainskyi zernovyi rynok: vyrobnytstvo ta eksport analityka. Kyiv. 2024. Retrieved from https://uga.ua/
  • 5. Shandrivska, O., & Pyzh, O. (2024). Study of the grain market of Ukraine in the conditions of war. SMEU, Volume 6, Number 1, pp. 259-270 https://doi.org/10.23939/smeu2024.01.259
  • 6. Yanovska, V., Krol, M., & Pittman, R. (2025). The logistics of grain exports from wartime Ukraine: What are the highest priority areas to Address? Black Sea Institute. Transportation Research Interdisciplinary Perspectives. Retrieved from https://blacksealaw.org/the-logistics-of-grain-exports-from-wartime-ukraine-what-are-the-highest-priority-areas-to-address/
  • 7. Deblokuvannia ukrainskykh morskykh portiv ye naikrashchym sposobom zapobihannia hlobalnomu holodu ta zberezhennia ukrainskoho ahrarnoho sektoru ekonomiky. Komiteti z pytan biudzhetu Verkhovnoi rady Ukrainy. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/print/225498.html?utm
  • 8. Eksport ukrainskoi ahroproduktsii. Derzhavna mytna sluzhba Ukrainy. Retrieved from customs.gov.ua
  • 9. Ministerstvo ekonomiky, dovkillia ta silskoho hospodarstva Ukrainy Retrieved from https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA
  • 10. Orhanizatsiia Obiednanykh Natsii (2023). Food and Agriculture Organization of the United Nations. Global Food Markets and Ukraine / FAO. Rome, Retrieved from https://www.fao.org/publications.
  • 11. Vrozhai (2025). Vplyv viiny, zminy klimatu ta vymohy YeS. Tsentr ekonomichnoi stratehii. Retrieved from https://ces.org.ua/vrozhaj-2025-vplyv-vijny-zminy- klimatu-ta-vymogy-yes/
  • 12. Hamulczuk, M., Cherevyk, D., Makarchuk, O., Kuts, T., & Voliak, L. (2023). Integration of Ukrainian Grain Markets with Foreign Markets During Russia’s Invasion of Ukraine. Problems of Agricultural Economics, 377(4), 1-25. https://doi.org/10.30858/zer/177396
  • 13. ICUV (Mizhnarodnyi Tsentr Ukrainskoi Peremohy) (2024). Impact of the War on the Global Food Security. Retrieved from https://ukrainianvictory.org/publications/research-impact-of-the-war-on-the-global-food-security/.
  • 14. Legal and Economic Challenges for Sustainable Food Security in the 21st Century. Retrieved from https://opendata.uni- halle.de/bitstream/1981185920/80356/1/BeitraegeTWR_151.pdf
  • 15. OSW Centre for Eastern Studies. Production and export of food from Ukraine during the war with Russia. OSW Commentary. № 70. Retrieved from https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/osw-commentary/2022-05-06/production-and-export-food-ukraine-during-war-russia.
  • 16. UAC / Ukrainian Agrarian Confederation. Ukrainian grain exports are close to pre war levels. Kyiv, 2025. Retrieved from https://agroconf.org/en/content/uac-ukrainian-grain-exports-are-close-pre-war-levels.
  • 17. USDA / ERS (Economic Research Service). Ukraine’s Rise in Grain and Sunflower Seed Market Share Limited by Ongoing War. Washington D.C., 2024. Retrieved from https://www.ers.usda.gov.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.