Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:656.615:330.3
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.066
Мова статті:Українська
Сторінки:66-73
Заголовок:Інтеграція принципів циркулярної економіки в управління логістикою та ланцюгами постачання
Автори:Бєлобородова М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Камишникова Е. В., ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»,
Мутерко Г. М., ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»
Анотація:Методологія дослідження. Використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечили системне розкриття проблематики інтеграції принципів циркулярної економіки в управління логістикою та ланцюгами постачання, зокрема метод аналізу і синтезу застосовано для узагальнення теоретичних підходів до формування зворотної логістики та замкнених ланцюгів постачання; порівняльний метод використано для оцінювання регіональних особливостей розвитку циркулярних логістичних мереж, зокрема зіставлення показників країн ЄС та держав з перехідною економікою, системний та структурнофункціональний методи – для обґрунтування концептуальної моделі замкнених і зворотних логістичних потоків, а також визначення напрямів інтеграції циркулярних принципів. Результати. Доведено, що розвиток зворотної логістики та замкнених ланцюгів постачання є об’єктивною реакцією на структурні зміни у глобальній економіці, зумовлені зростанням екологічних вимог і підвищенням економічної доцільності повторного використання ресурсів. Встановлено, що світовий ринок зворотної логістики демонструє стійку позитивну динаміку, тоді як загальний рівень циркулярності матеріалів залишається низьким, що свідчить про значний нереалізований потенціал замкнених моделей. Обґрунтовано, що ефективність циркулярних логістичних мереж визначається рівнем цифровізації процесів, розвитком інфраструктури перероблення та координацією учасників ланцюгів постачання. Виявлено, що у країнах ЄС комплекс регуляторних, фінансових та інфраструктурних механізмів забезпечує вищі показники перероблення і повторного використання ресурсів. Новизна. Удосконалено теоретико-методичні засади інтеграції принципів циркулярної економіки в систему управління логістикою шляхом систематизації інструментів організаційного, технологічного, економічного та інформаційного характеру. Розвинуто концептуальне бачення замкнених і зворотних логістичних потоків як інтегрованої моделі управління прямими та реверсивними потоками в межах єдиного логістичного контуру. Практична значущість. Запропоновані підходи дозволяють підвищити ефективність управління матеріальними потоками, зменшити ресурсомісткість виробничо-логістичних процесів та оптимізувати витрати, пов’язані з управлінням зворотними потоками. Отримані результати формують аналітичне підґрунтя для гармонізації національної логістичної політики з європейськими стандартами циркулярного розвитку конкурентоспроможності. 
Ключові слова:Циркулярна економіка, Логістика, Зворотна логістика, Замкнені ланцюги постачання, Ресурсоефективність, Сталий розвиток
Файл статті:EV20261_066-073.pdf
Література:
  • 1. Bimpizas-Pinis, M., Calzolari, T., & Genovese, A. (2022). Exploring the transition towards circular supply chains through the arcs of integration. International Journal of Production Economics, (250), 108666, 1-15. https://doi.org/10.1016/j.ijpe.2022.108666
  • 2. Plakhotnikova, L. (2024). Vplyv sotsialno vidpovidalnoho marketynhu na upravlinnia lohistychnymy lantsiuhamy. Ekonomika ta suspilstvo, (68). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-118
  • 3. Boichenko, M.V. (2020). Upravlinnia lantsiuhamy postavok: shliakhy vdoskonalennia. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 3(61), 154-159. doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-154-159
  • 4. Tsymbalistova, O.A., Kharchenko, M.V., & Yudenko, Ye.V. (2020). Informatsiini tekhnolohii v systemi lohistychnoho obsluhovuvannia biznes-protsesiv Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Ekonomika i upravlinnia, T. 31(70), (6), 148-154. https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-6-25
  • 5. Mazurenko, O.K. (2019). Tekhnolohii Block-chain v informatsiinomu zabezpechenni lohistychnykh posluh. Biznes-Inform, (12), 255-261. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-255-261
  • 6. Bieloborodova, M.V., & Zaichenko, K.M. (2021). Pidvyshchennia efektyvnosti diialnosti pidpryiemstva na osnovi upravlinnia biznes-protsesamy. Biznes-Inform, (12), 294-300. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-294-300
  • 7. Sushchenko, R., & Ilchenko, N. (2023). Adaptatsiia lantsiuhiv postachannia do vyklykiv voiennoho stanu. Tovary i rynky, 45(1), 4-16. https://doi.org/10.31617/2.2023(45)01
  • 8. Vasyltsiv, N. (2023). Transformatsiia ta adaptatsiia lohistyky do vyklykiv v umovakh voiennoho stanu [Transformation and adaptation of logistics to challenges under martial law]. Ekonomika ta suspilstvo, 55. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-78
  • 9. Obelets, T.V., & Tsymbal, A.V. (2020). Lehka promyslovist Ukrainy: stan, problemy ta perspektyvy rozvytku. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia», Ser. : Ekonomika, 16(44), 91-96. https://doi.org/10.25264/2311-5149-2020-16(44)-91-96
  • 10. Hrynchak, N.A. (2020). Vyznachennia sutnosti ta struktury lantsiuha postavok lohistychnykh posluh yak obiekta statystychnoho. Biznes-Inform, (8), 96-102. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-8-96-102
  • 11. Lysak, O.I. (2022). SCM-systemy yak zasib avtomatyzatsii upravlinnia postachanniam. Zbirnyk naukovykh prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu imeni Dmytra Motornoho (ekonomichni nauky), 1(45), 124-132. https://doi.org/10.31388/2519-884X-2022-45-124-131
  • 12. Tarasiuk, H.M., & Ishchenko, V.S. (2024). Lohistychne upravlinnia v diialnosti pidpryiemstv: evoliutsiia kontseptsii, upravlinskykh pidkhodiv ta trendy suchasnosti. Investytsii: praktyka ta dosvid, 14, 32-38. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.14.32
  • 13. Bessonova, A.V., Bezugla, L.S., & Bieloborodova, M.V. (2025). Stratehiia tsyfrovizatsii vzaiemodii hromady i biznesu yak faktor konkurentospromozhnosti rehionu. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, 3(91), 214-221. https://doi.org/10.33271/ebdut/91.214

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.