Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.2:004
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.095
Мова статті:Українська
Сторінки:95-110
Заголовок:Підходи до визначення сутності оцифрування, цифровізації та цифрової трансформації
Автори:Богданов О. О., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Смєсова В. Л., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. Метод наукової абстракції, індукція та дедукція використані для визначення сутності категорій «оцифрування», «цифровізація», «цифрова трансформація», системний підхід застосовано для розкриття взаємозв’язків та підпорядкованості між даними категоріями. За допомогою компаративного аналізу здійснено порівняння концептуальних підходів вчених до визначення сутності цифровізації. Метод структурно-логічного моделювання застосовано для побудови статичної моделі цифрового розвитку. Графічний метод використано для демонстрації динамічної траєкторії цифрового розвитку економічної системи та суб'єктів господарювання. Результати дослідження. Здійснено порівняльний аналіз основних підходів вченихекономістів до розуміння сутності категорій «оцифрування», «цифровізація» та «цифрова трансформація», а також запропоновано їх авторське визначення. Доведено, що ці категорії формують єдину систему ієрархії, в якій оцифрування є первинною стадією та передбачає створення цифрових активів як технологічної основи для цифрового розвитку. Цифровізація є другою стадією цифрового розвитку та включає здійснення процесу виробництва, розподілу, обміну і споживання на основі цифрових продуктів і технологій, що дозволяє оптимізувати економічні процеси і знизити трансакційні витрати. Третя стадія – цифрова трансформація виступає етапом суттєвих змін економічних відносин в економічній системі та бізнесмоделей підприємств. Проаналізовано можливі варіанти цифрового розвитку в економічній системі та бізнесі на основі запропонованих моделей протікання у статиці та динаміці. Новизна. Удосконалено теоретико-методологічний підхід до розуміння сутності оцифрування, цифровізації та цифрової трансформації. Розроблено статичну та динамічну моделі цифрового розвитку, які дозволяють обґрунтувати взаємозв’язок між досягнутим рівнем розвитку економічної системи та її здатністю формувати порівняльні переваги в умовах глобалізації на основі цифрових змін. Практична значущість. Запропоновані моделі формують методологічний фундамент для вдосконалення державної політики у сфері цифрового розвитку, підтримки інновацій та розбудови високотехнологічних галузей економіки. На мікрорівні сформований категоріальний апарат дозволяє економічним суб'єктам уникати неефективного розподілу інвестиційних ресурсів при впровадженні технологій, розробляти стратегії виходу на глобальні ринки на основі цифрових змін. 
Ключові слова:Оцифрування, Цифровізація, Цифрова трансформація, Цифровий розвиток, Цифровий бізнес, Цифрова економіка, Цифрові екосистеми
Файл статті:EV20261_095-110.pdf
Література:
  • 1. Wachal, R.S. (1971). Humanities and computers: A personal view. North American Review, 256(1), 30-33.
  • 2. Tapscott, D. (1995). The digital economy: Promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill.
  • 3. Gradillas, M., & Thomas, L. D. W. (2025). Distinguishing digitization and digitalization: A systematic review and conceptual framework. Journal of Product Innovation Management, 42(1), 112-143. https://doi.org/10.1111/jpim.12690
  • 4. Frenzel, A., «et al.» (2021). Digitization or digitalization? Toward an understanding of definitions, use and application in IS research. AMCIS 2021 Proceedings, 18. Retrieved from https://aisel.aisnet.org/amcis2021/adv_info_systems_general_track/adv_info_systems_general_track/18
  • 5. Liao, H. -T., Zhao, M., & Sun, S. -P. (2020). A literature review of museum and heritage on digitization, digitalization, and digital transformation. Proceedings from MIIM ’20: 6th International Conference on Humanities and Social Science Research (ICHSSR 2020), (pp. 473-476). https://doi.org/10.2991/assehr.k.200428.101
  • 6. Nwaiwu, F. (2018). Review and comparison of conceptual frameworks on digital business transformation. Journal of Competitiveness, 10(3), 86- 100. https://doi.org/10.7441/joc.2018.03.06
  • 7. Kraus, S., «et al.» (2021). Digital transformation: An overview of the current state of the art of research. Sage Open, 11(3). https://doi.org/10.1177/21582440211047576
  • 8. Reis, J., & Melão, N. (2023). Digital transformation: A meta-review and guidelines for future research. Heliyon, 9(1), Article e12834. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e12834
  • 9. Vaska, S., «et al.» (2021). The digital transformation of business model innovation: A structured literature review. Frontiers in Psychology, 11, Article 539363. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.539363
  • 10. Vorzhakova, Yu.P., & Khlebynska, O.I. (2021). Sutnist tsyfrovoi transformatsii z riznykh pozytsii pidpryiemtsiv ta naukovtsiv. Ekonomika ta derzhava, (9), 107-111. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2021.9.107 (in Ukrainian).
  • 11. Saprykin, V.O. (2024). Otsyfrovuvannia, tsyfrovizatsiia ta tsyfrova transformatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Derzhavne upravlinnia, 19(1), 116-121. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-19/22 (in Ukrainian).
  • 12. Ohinok, S., & Hunka, V. (2023). The impact of digitalisation on the efficiency and competitiveness of an organisation in the modern business environment. Ekonomika rozvytku system, 5(2), 54-58. https://doi.org/10.32782/2707-8019/2023-2-7
  • 13. Gartner. (2012). Digitalization. Gartner IT- glossary. Retrieved from https://www.gartner.com/en/information-technology/glossary/digitalization
  • 14. Smiesova, V.L., & Fedorova, N.Ye. (2020). Informatsiina bezpeka ta shliakhy yii zabezpechennia na etapi informatsiino-tekhnolohichnoi revoliutsii. Prychornomorski ekonomichni studii, (57), 13-16. https://doi.org/10.32843/bses.57-2 (in Ukrainian).
  • 15. Bohdanov, O.O., & Smiesova, V.L. (2025). Tsyfrovizatsiia biznesu SShA, yevropeiskykh krain ta Yaponii yak osnova rozvytku svitovykh rynkiv tovariv ta posluh. Biznes-Inform, (2), 143-155. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-2-143-155 (in Ukrainian).
  • 16. Castells, M. (1996). The rise of the network society. The information age: Economy, society and culture (Vol. 1). Oxford: Blackwell.
  • 17. Brennen, J.S., & Kreiss, D. (2016). Digitalization. In The International Encyclopedia of Communication Theory and Philosophy (pp. 1-11). Wiley. Retrieved from https://doi.org/10.1002/9781118766804.wbiect111
  • 18. Schwab, K. (2017). The fourth industrial revolution. World Economic Forum. Retrieved from https://law.unimelb.edu.au/__data/assets/pdf_file/0005/3385454/Schwab-The_Fourth_Industrial_Revolution_Klaus_S.pdf
  • 19. O'Leary, D.E. (2022). Digitization, digitalization and digital transformation in accounting, electronic commerce and supply chains. USC Marshall School of Business Research Paper. https://doi.org/10.2139/ssrn.4307305
  • 20. Scholze, A., & Hecker, A. (2023). Digital job demands and resources: Digitization in the context of the job demands-resources model. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(16), Article 6581. https://doi.org/10.3390/ijerph20166581
  • 21. Ritter, T., & Pedersen, C. L. (2020). Digitization capability and the digitalization of business models in business-to-business firms: Past, present, and future. Industrial Marketing Management, 86, 180-190. https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2019.11.019
  • 22. Korman, I., Semenda, O., & Mazur, Yu. (2025). Vplyv tsyfrovykh tekhnolohii na upravlinnia kanalamy rozpodilu ta lohistyku v umovakh hlobalnoi ekonomiky. Ekonomika ta suspilstvo, (71). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-28
  • 23. Smiesova, V.L., & Bohdanov, O.O. (2025). Transformatsiia zainiatosti u krainakh svitu pid vplyvom tsyfrovizatsii ta vysokotekhnolohichnoho rozvytku. Innovatsiina ekonomika, (3), 14-21. https://doi.org/10.37332/2309-1533.2025.3.2 .
  • 24. Pylypenko, H.M., & Fedorova, N.Ye. (2020). Nauka yak faktor sotsialno-ekonomichnoho rozvytku suspilstva. Dnipro: NTU «DP».
  • 25. Benga, B., & Elhamma, A. (2024). Navigating the digital frontier: A literature review on business digitalization. European Scientific Journal, 20(10), 107. https://doi.org/10.19044/esj.2024.v20n10p107
  • 26. Nazaruddin, I., «et al.» (2024). Digitalization challenges for SMEs: A systematic literature review perspective and future research. Journal of Business and Technology International, 15(1). https://doi.org/10.18196/jbti.v15i1.20410
  • 27. Pylypenko, Yu. I. (2009). Tekhnolohichna struktura natsionalnoi ekonomiky Ukrainy ta stratehiia yii reformuvannia. Ekonomika i derzhava, (12), 22-24.
  • 28. Egodawele, M., Sedera, D., & Bui, V. (2022). A systematic review of digital transformation literature (2013-2021) and the development of an overarching apriori model to guide future research. arXiv preprint. https://doi.org/10.48550/arXiv.2212.03867
  • 29. Westerman, G., Bonnet, D., & McAfee, A. (2014). Leading digital: Turning technology into business transformation. Boston:Harvard Business Press.
  • 30. Weill, P., & Woerner, S. L. (2018). What’s your digital business model? Six questions to help you build the next-generation enterprise. Boston: Harvard Business Review Press.
  • 31. Hess, T., «et al.» (2016). Options for formulating a digital transformation strategy. MIS Quarterly Executive, 15(2), 103-119.
  • 32. Florek-Paszkowska, A., & Ujwary-Gil, A. (2025). The digital-sustainability ecosystem: A conceptual framework for digital transformation and sustainable innovation. Journal of Entrepreneurship, Management and Innovation, 21(2), 116-137. https://doi.org/10.7341/20252127

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.