Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Менеджмент
УДК:37.014.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.146
Мова статті:Українська
Сторінки:146-153
Заголовок:Корпоративна освіта в Україні: тенденції, виклики та перспективи
Автор:Алєксєєнко І. А., Український державний університет науки і технологій
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує положення теорії людського капіталу, концепції безперервної освіти, теорії управління персоналом та стратегічного менеджменту. Було використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме, аналіз і синтез наукової літератури для узагальнення наукових підходів до трактування поняття «корпоративна освіта» та визначення її ключових ознак; структурно-функціональний метод – для виокремлення основних моделей корпоративної освіти та з’ясування їх функціонального призначення в системі управління персоналом; порівняльний аналіз – для зіставлення різних форматів корпоративних освітніх просторів; контент-аналіз офіційних джерел – для дослідження діяльності провідних закладів корпоративної освіти України; системний підхід – для розгляду корпоративної освіти як цілісного соціально-економічного явища, що функціонує у взаємодії «бізнес – працівник – держава». Результати. Встановлено, що корпоративна освіта в Україні трансформувалася з інструменту внутрішньофірмової підготовки кадрів у стратегічний механізм формування людського капіталу та забезпечення кадрової безпеки бізнесу. Виявлено, що сучасні корпоративні освітні моделі орієнтовані не лише на підвищення кваліфікації працівників, а й на формування управлінських, цифрових і лідерських компетентностей, необхідних в умовах нестабільного ринку праці та воєнних викликів. Дослідження дозволило виокремити чотири основні моделі корпоративної освіти в Україні: корпоративні університети, академії професійних навичок, внутрішні тренінгові центри та партнерські програми з закладами вищої освіти. Корпоративна освіта забезпечує низку стратегічних результатів для бізнесу: скорочення витрат на адаптацію персоналу, підвищення продуктивності праці, швидке впровадження інновацій, формування корпоративної культури та лояльності працівників. Для працівників вона створює можливості професійного зростання, перепідготовки та отримання нових спеціальностей. Виявлено ризик надмірної вузькопрофільної спеціалізації корпоративної освіти, що може зменшувати фундаментальну складову підготовки. Це актуалізує потребу у розвитку партнерств між бізнесом і класичними університетами задля забезпечення балансу. Новизна полягає в комплексному осмисленні корпоративної освіти як стратегічного інструменту формування людського капіталу України в умовах воєнних та соціальноекономічних трансформацій. Практична значущість. Результати дослідження можна використати для вдосконалення системи корпоративної освіти в Україні з урахуванням сучасних соціальноекономічних і воєнних викликів. Практичні рекомендації, сформульовані в роботі, сприяють підвищенню ефективності підготовки та перепідготовки кадрів, зменшенню витрат бізнесу на адаптацію персоналу, розвитку партнерства «освіта – бізнес – держава» та зміцненню конкурентоспроможності українських підприємств на національному й міжнародному ринках. Отримані результати можуть бути впроваджені в діяльність корпоративних освітніх структур різних галузей (промисловість, ІТ, енергетика, логістика, будівництво) та використані при розробленні стратегій розвитку людського капіталу підприємств. 
Ключові слова:Корпоративна освіта, Безперервне професійне навчання, Перепідготовка кадрів, Цифрові компетентності, Модернізація освіти
Файл статті:EV20261_146-153.pdf
Література:
  • 1. Banit, O.V. (2014). Korporatyvne navchannia ak innovatsiina tekhnolohiia u systemi vnutrishnofirmovoi pidhotovky personal. Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy, (1), 94-98.
  • 2. Kyrianova, O.V., & Volkovska A.I. (2017). Suchasni pidkhody do orhanizatsii korporatyvnoho navchannia v Ukraini. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka. (1), 174-181.
  • 3. Lytovchenko, I.M. (2017). Korporatyvna osvita v Ukraini yak nevidkladna vymoha chasu. Pedahohichni nauky, 76 (1), 49-53.
  • 4. Zbrytska, T.P. (2013). Perevahy stvorennia korporatyvnoho universytetu yak instrumentu rozvytku personal. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, Issue 1(48), 354-358.
  • 5. Serniak, I. (2019). Korporatyvni universytety yak sotsialnyi instrument systemy upravlinnia personalom pidpryiemstva v Ukraini. Halytskyi ekonomichnyi visnyk, T. 58, (3), 98-104. https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2019.03.098
  • 6. Metinvest Politekhnika. Ofitsiinyi sait. Retrieved from https://metinvest.university/
  • 7. Akademiia DTEK. Ofitsiinyi sait. Retrieved from https://academydtek.com/uk-ua .
  • 8. SoftServe Academy. Ofitsiinyi sait. Retrieved from https://career.softserveinc.com/uk-ua/softserve-academy
  • 9. Biznes-shkola Nova Poshta. Ofitsiinyi sait. Retrieved from https://novaposhta.ua/for-business/business-school/
  • 10. Akademie Kreisel. Ofitsiinyi sait. Retrieved from https://www.kreisel.ua/pro-nas/akademija-kreisel
  • 11. U Kyievi vidbuvsia PolyTECH SUMMIT: osvita, biznes i derzhava formuiut innovatsiinu ekosystemu v tekhnichnii osviti Ukrainy. Retrieved from https://mon.gov.ua/news/u-kyievi-vidbuvsia-polytech-summit-osvita-biznes-i-derzhava-formuiut-innovatsiinu-ekosystemu-v-tekhnichnii-osviti-ukrainy

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.