Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №1 (93)
Рубрика:Туризм та рекреація
УДК:338.48:[613.3+615.8](477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/93.227
Мова статті:Українська
Сторінки:227-239
Заголовок:Курорти України як туристична атракція в системі лікувальнооздоровчого туризму: організація подорожей, дозвілля та забезпечення якості і безпеки послуг
Автори:Лебедєва В. В., Одеський національний технологічний університет,
Трішин Ф. А., Одеський національний технологічний університет,
Шекера С. С., Одеський національний технологічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження проведено за допомогою системного аналізу та порівняння оздоровчо-лікувальних курортів України. Використано методи аналізу та синтезу даних із відкритих джерел (наукові публікації, офіційні довідники та туристичні сайти), що дозволило класифікувати природні лікувальні ресурси курортів та встановити типові оздоровчі процедури. Методи систематизації та класифікації застосовувалися для групування вод курортів за основними лікувальними факторами та природними ресурсами. Результати. В результаті дослідження систематизовано характеристику провідних українських курортів, визначено основні лікувальні фактори та типовий набір процедур, до яких належать питна терапія, бальнеотерапія, грязелікування та фізіотерапія. З’ясовано, що терапевтичний ефект мінеральних вод залежить від рівня мінералізації та наявності органічних або газових компонентів. Зокрема, виділено діуретичний, протизапальний та релаксаційний ефекти вод залежно від їх хімічного складу. Показано, що курорти сприяють не лише оздоровленню відпочивальників, а й розвитку медичної та туристичної інфраструктури регіонів та впровадженню безпечних туристичних маршрутів. Новизна. У роботі здійснено узагальнення даних щодо лікувальних ресурсів курортів України та досліджено взаємозв’язок між хімічним складом мінеральних вод (рівень мінералізації та наявність органічних або газових компонентів) і характером терапевтичного ефекту (діуретичний, протизапальний, релаксаційний). Практична значущість. Результати дослідження обґрунтовують стратегію розвитку курортного лікування в Україні. Рекомендовано впровадження стандартів якості ISO 9001 та санітарних протоколів, удосконалення сервісу (підготовка медичних гідів, організація безпечних маршрутів) та розробку спеціалізованих оздоровчих програм з урахуванням потреб різних категорій туристів. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення конкурентоспроможності курортів та стимулювання економічного розвитку регіонів шляхом інтеграції медичної та туристичної інфраструктури. 
Ключові слова:Лікувально-оздоровчий туризм, Бальнеологічні курорти, Мінеральні води, Санаторно-курортне лікування, Якість послуг, Безпека туристів, Стандарти ІSО 9001, Оздоровчі програми, Медичний супровід, Туристична інфраструктура, Конкурентоспроможність, Економічний розвиток
Файл статті:EV20261_227-239.pdf
Література:
  • 1. Chernysh, I.V., & Makhovka, V.M. (2020). Likuvalno-ozdorovchi vydy turyzmu v strukturi sfery turyzmu ta rekreatsii. In Business Processes In Tourism / Biznes-protsesy v turyzmi (pp. 55-63). Poznan: Wydawnictwo Naukowe.
  • 2. Mineralni vody Truskavtsia. (n.d.). Turportal. Retrieved from https://www.turportal.org.ua/ukr/publications/minvody.htm
  • 3. Mineralni vody Truskavtsia: opys dzherel. (n.d.). Go-to.rest. Retrieved from https://go-to.rest/location/karpaty/truskavets/mineralni-vody/
  • 4. Pryrodna mineralna voda «Morshynska»: sklad ta vlastyvosti. (n.d.). Dzerelce. Retrieved from https://www.dzerelce.org.ua/Morshyn/morshynska.htm
  • 5. Tsiliushcha voda: rozvytok kurortu Morshyn. (2023.). Tvoemisto. Retrieved from https://tvoemisto.tv/exclusive/tsilyushchyy_kurort_yak_morshyn_namagaietsya_zberegty_svoi_dzherela_142170.html
  • 6. Dzherela mineralnykh vod Skhidnytsi. (2025). Retrieved from Skhidnytsia. https://skhidnytsia.com/springs/
  • 7. Mineralni vody Skhidnytsi: kharakterystyka ta zastosuvannia. (n.d.). Santa Maria. Retrieved from https://santamaria.com.ua/shodnica/medical_sources
  • 8. Mineralni vody Skhidnytsi ta yikh sklad. (n.d.). Doslidnyky. Retrieved from https://doslidnyky.com/node/1402
  • 9. Radonova voda kurortu Khmilnyk. (n.d.). Khmilnyk. Retrieved from https://khmilnyk-zdrav.com.ua/likuvannya/radonova-voda/
  • 10. Ofitsiinyi sait sanatorno-kurortnoho kompleksu «Myrhorod». (n.d.). Retrieved from https://mirgorodkurort.ua/
  • 11. Khimichnyi sklad ta likuvalno-fiziolohichnyi vplyv mineralnoi vody «Aqua Myrhorod». (2018). Retrieved from Kurort.gov.ua. https://kurort.gov.ua/vody-ukrayiny/voda-mineralna-prirodna-likuvalno-stolova-aqua-mirgorod/
  • 12. Kurort Berdiansk - mineralni vody ta likuvalni faktory. (n.d.). Pryazovia. Retrieved from https://pryazovia.com/berdyansk/
  • 13. Informatsiia pro mineralnu vodu «Berdianska» ta yii likuvalnyi vplyv. (n.d.). Dorogovkaz. Retrieved from https://ua.dorogovkaz.com/stati_kurort_berdyansk.php
  • 14. Solotvyno Lakes - soliani ozera ta likuvalni vlastyvosti vod. (n.d.). Otdyhaem. Retrieved from https://otdyhaem.com.ua/en/zakarpatskaja/solotvino/ozero-kunigunda/
  • 15. Mineral and thermal waters of Solotvyno (Thermal Star complex). (n.d.). Termal Star. Retrieved from https://termal-star.com/en/medicine/harakterystyka-vody/
  • 16. Derenivska Kupil - likuvalni dzherela ta mineralni vody Karpat. (n.d.). Go-to.rest. Retrieved from https://go-to.rest/en/location/transcarpathia/nyzhnie-solotvyno/derenivska-kupil/
  • 17. Kuyalnyk - pryrodna mineralna voda kurortu Kuialnyk. (n.d.). Retrieved from https://kuyalnyk.com.ua/ua/
  • 18. Mineral water «Kuyalnik» product overview. (n.d.). Ukrainian Food. Retrieved from https://ukrainian-food.com.ua/en/products/product/drinking-medicinal-natural-mineral-water-kuyalnik
  • 19. Mineralna voda «Shaianska» - pryrodna likuvalno stolova voda Zakarpattia. (n.d.). Retrieved from https://shayanska.com/about-us
  • 20. Sanatorii ta mineralni dzherela Shaian. (n.d.). Retrieved from https://vse-ukr.com/regions/zakarpatska/shayan

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.