Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Міжнародні відносини
УДК:339.5:339.9:327.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.060
Мова статті:Українська
Сторінки:60-73
Заголовок:Геополітичний ризик як фактор трансформації ланцюгів постачання: аналіз країн Центральної та Східної Європи
Автори:Михайлишин Л. І., Карпатський національний університет імені Василя Стефаника,
Гринчуцький В. І., Карпатський національний університет імені Василя Стефаника,
Захарова О. В., Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
Анотація:Методологія дослідження. Сформовано панель даних по 12 країнах Центральної та Східної Європи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Хорватія, Словенія, Литва, Латвія, Естонія, Україна) за 2015–2024 рр. Використано: індекс геополітичного ризику GPR [1], індекс глобального тиску на ланцюги постачання GSCPI [2], дані UN Comtrade щодо імпорту в розрізі країн-партнерів та критичних товарних груп (HS 27, 31, 72, 84, 85), макроекономічні показники Світового банку. Розраховано індекс концентрації Герфіндаля– Гіршмана (ІГГ), частку критичного імпорту, кореляційні коефіцієнти Пірсона та Спірмена, проведено порівняльний аналіз «до/після» лютого 2022 р. Результати. Середнє значення ІГГ імпорту по регіону становить 731 (діапазон 439– 1051), що відповідає зоні низької концентрації. Десять із дванадцяти країн за досліджуваний період знизили концентрацію імпорту. Кореляція ІГГ з GPR на річних агрегатах становить – 0,366, з GSCPI – –0,488: зростання ризику супроводжується не концентрацією, а диверсифікацією. Група країн із високою часткою критичного імпорту (понад 40 %) знизила ІГГ на 8,6 % після шоку 2022 р., тоді як менш вразлива група – лише на 0,9 %. Панельна регресія з фіксованими ефектами країн підтвердила значущість впливу логістичного тиску на диверсифікацію імпорту (β = –7,600; p = 0,084). Виявлено два типи реакцій: великі економіки регіону (Польща, Чехія, Угорщина) активно диверсифікуються, тоді як малі відкриті економіки (Словенія, Латвія) — концентруються. Новизна. Уперше для 12 країн ЦСЄ синхронно зіставлено геополітичний та логістичний джерела ризику із показниками географічної концентрації імпорту. Виявлено ефект «реактивної диверсифікації»: на відміну від очікуваної концентрації, країни розширюють коло партнерів, причому найактивніше — ті, що мають найвищу вразливість до критичного імпорту. Практична значущість. Висновки дають змогу калібрувати стратегії диверсифікації постачання з акцентом на критичних товарних групах та обґрунтовують необхідність розроблення галузевих індикаторів вразливості. 
Ключові слова:Геополітичний ризик, Ланцюги постачання, Концентрація імпорту, Індекс Герфіндаля–Гіршмана, Центральна та Східна Європа, Критичний імпорт, Диверсифікація, Торговельний шок, Стійкість, Війна в Україні, Управління ризиками постачання
Файл статті:EV20262_060-073.pdf
Література:
  • 1. Caldara, D., & Iacoviello, M. (2022). Measuring geopolitical risk. American Economic Review, 112(4), 1194-1225. https://doi.org/10.1257/aer.20191823
  • 2. Benigno, G., di Giovanni, J., Groen, J. J. J., & Noble, A. I. (2022). A new barometer of global supply chain pressures. Liberty Street Economics. Federal Reserve Bank of New York.
  • 3. Christopher, M., & Peck, H. (2004). Building the resilient supply chain. The International Journal of Logistics Management, 15(2), 1-14. https://doi.org/10.1108/09574090410700275
  • 4. Sheffi, Y. (2005). The Resilient Enterprise: Overcoming Vulnerability for Competitive Advantage. Cambridge, MA: MIT Press.
  • 5. Ivanov, D. (2020). Viable supply chain model: Integrating agility, resilience and sustainability perspectives. Annals of Operations Research, 319, 1411-1431. https://doi.org/10.1007/s10479-020-03640-6
  • 6. Caldara, D., Conlisk, S., Iacoviello, M., & Penn, M. (2022). The effect of the war in Ukraine on global activity and inflation. FEDS Notes, May 27, 2022. https://doi.org/10.17016/2380-7172.3141
  • 7. Browning, T., Kumar, M., Sanders, N. et al. (2023). From supply chain risk to system-wide disruptions. International Journal of Operations and Production Management, 43(12), 1841-1858. https://doi.org/10.1108/IJOPM-09-2022-0573
  • 8. Bondarenko, Y., Lewis, V., Rottner, M., & Schüler, Y. (2024). Geopolitical risk perceptions. Journal of International Economics, 152, 104005. https://doi.org/10.1016/j.jinteco.2024.104005
  • 9. Aiyar, S. et al. (2023). Geoeconomic fragmentation and the future of multilateralism. IMF Staff Discussion Note, SDN/2023/001
  • 10. Gita Gopinath, Pierre-Olivier Gourinchas, Andrea F Presbitero, and Petia Topalova. (2024). «Changing Global Linkages: A New Cold War?». IMF Working Papers, 076 (2024). https://doi.org/10.5089/9798400272745.001
  • 11. Javorcik, Beata & Kitzmüller, Lucas & Schweiger, Helena & Yıldırım, Muhammed. (2024). Economic costs of friendshoring. The World Economy, 47. 2871-2908. 10.1111/twec.13555.
  • 12. Kryveshchenko, V., Khmurkovskiy, H., & Liadenko, T. (2024). Optymizatsiia lohistychnykh lantsiuhiv postachannia v umovakh hlobalnykh kryz. Ekonomika ta suspilstvo, (63). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-110
  • 13. Remzina, N. A. (2023). Osoblyvosti upravlinnia lantsiuhamy postachannia v umovakh kryzovykh yavyshch. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti: Zb. nauk. prats, 1(82), 110-124. DOI 10.31375/2226-1915-2023-1-110-124
  • 14. Myskiv, H., & Kladko, A. -I. (2025). Mizhnarodna lohistyka Ukrainy v umovakh viyskovoi ahresii. Ekonomika ta suspilstvo, (79). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-79-107
  • 15. Sheffi, Y. (2015). The power of resilience: How the best companies manage the unexpected. MIT Press.
  • 16. Banaszyk, P. (2023). Reshoring and friendshoring as factors in changing the geography of international supply chains. Engineering Management in Production and Services, 15(4), 25-33. https://doi.org/10.2478/emj-2023-0026
  • 17. European Commission. (2023). Critical Raw Materials Act.
  • 18. Federal Reserve Bank of New York. Global Supply Chain Pressure Index. Retrieved from https://www.newyorkfed.org/research/policy/gscpi
  • 19. UN Comtrade Database. Retrieved from https://comtradeplus.un.org
  • 20. Caldara D., Iacoviello M. Geopolitical Risk (GPR) Index. Retrieved from: https://www.matteoiacoviello.com/gpr.htm.
  • 21. Ivanov, D., & Dolgui, A. (2020). Viability of intertwined supply networks: Extending the supply chain resilience angles towards survivability. International Journal of Production Research, 58(10), 2904-2915. https://doi.org/10.1080/00207543.2020.1750727
  • 22. Farrell, H., & Newman, A.L. (2019). Weaponized interdependence: How global economic networks shape state coercion. International Security, 44(1), 42-79. https://doi.org/10.1162/isec_a_00351
  • 23. Manuj, I., & Mentzer, J. T. (2008). Global supply chain risk management strategies. International Journal of Physical Distribution & Logistics Management, 38(3), 192-223. https://doi.org/10.1108/09600030810866986
  • 24. Kipchuk, L.I., & Todoshchuk, A.V. (2024). Adaptyvna systema upravlinnia lohistychnymy ryzykamy Ekonomika ta suspilstvo, 79. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-79 [in Ukrainian].
  • 25. Dubovyk, T. V. (2023). Upravlinnia lantsiuhamy postachannia: teoriia ta praktyka Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, 2, 78-86.
  • 26. Mykhailyshyn, L. (2026). Replication Data for: "Geopolitical Risk as a Factor in Supply Chain Transformation: An Analysis of Central and Eastern European Countries" [Data set]. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.20133699

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.