Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.6:658.5:614.2
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.116
Мова статті:Українська
Сторінки:116-126
Заголовок:Якість медичних послуг як предмет управлінської діяльності в організації
Автори:Бардась А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Ханов В. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. При проведенні дослідження застосовано методи аналізу та синтезу (вивчення змісту категорії «якість» на підставі її вимірів, атрибутів та критеріїв), порівняльного аналізу (співставлення різних підходів до визначення якості з позицій дослідників та стейкхолдерів), узагальнення, класифікації та систематизації наукових підходів, а також системного (розгляд якості як результату взаємодії інтересів стейкхолдерів, ресурсів, процесів та результатів), процесного підходів (дослідження сутності процесу надання медичної послуги) і концептуального моделювання (графічного узагальнення) при обґрунтуванні чинників, що впливають на якість медичних послуг, та формуванні рекомендацій щодо удосконалення систем управління якістю в медичних організаціях. Результати. У статті узагальнено підходи до визначення якості як такої та якості медичних послуг з позицій основних стейкхолдерів (пацієнтів, медичного персоналу, медичних організацій, системи соціального забезпечення та держави) та показано, що оцінювання якості в медичних організаціях має багатовимірний характер, поєднуючи клінічні, організаційні та управлінські складові. Систематизовано наявні в літературі визначення категорії «якість медичних послуг» і виокремлено характеристику якості як результату взаємодії ресурсів, процесу надання послуги та досягнутих результатів. Узагальнено причини запровадження систем менеджменту якості в медичних організаціях і очікувану результативність від їх упровадження. Структуровано фактори, що впливають на якість медичної допомоги, із групуванням за рівнями/джерелами впливу. Новизна. В процесі дослідження систематизовано підходи до визначення якості медичних послуг в організації з позицій різних стейкхолдерів і запропоновано її розгляд як результату взаємодії ресурсів, процесів і результатів надання послуг. Структуровано систему факторів впливу на якість медичних послуг та представлено концептуальну модель їх взаємозв’язку Практична значущість. Практична цінність полягає у формуванні рекомендацій щодо удосконалення систем управління якістю в медичних організаціях, зокрема через впровадження процесного та системного підходів і орієнтацію на інтереси стейкхолдерів. Отримані результати можуть бути використані керівниками для підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності керованих ними медичних організацій. 
Ключові слова:Організація, Системи управління якістю, Конкурентоспроможність, Менеджмент якості, Менеджмент
Файл статті:EV20262_116-126.pdf
Література:
  • 1. Feigenbaum, A. (1961). Total quality control: Engineering and management. McGraw-Hill.
  • 2. Dean, J. W., & Bowen, D. E. (1994). Management theory and total quality: Improving research and practice through theory development. Academy of Management Review, 19(3), 392-418.
  • 3. Feigenbaum, A.V. (1951). Quality control: Principles, practice, and administration. McGraw-Hill.
  • 4. Peters, T., & Waterman, R. (1982). In search of excellence: Lessons from America’s best-run companies. Harper & Row.
  • 5. Gilmore, H. L. (1974). Product conformance. Quality Progress, 7, 16-19.
  • 6. Crosby, P. (1992). Quality is free. McGraw-Hill.
  • 7. Juran, J. (1988). Quality control handbook (4th ed.). McGraw-Hill.
  • 8. Parasuraman, A., Zeithaml, V. A., & Berry, L. L. (1985). A conceptual model of service quality and its implications for future research. Journal of Marketing, (49), 41-50.
  • 9. Mosadeghrad, A. M. (2013). Healthcare service quality: Towards a broad definition. International Journal of Health Care Quality Assurance, 26, 203-219. https://doi.org/10.1108/09526861311311409
  • 10. Shkilniak, M. M., & Kryvokulska, N. M. (2020). Rozvytok kontseptualnykh pidkhodiv do upravlinnia yakistiu medychnykh posluh zakladiv okhorony zdorovia. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy, (2(84)), 22-30. DOI 10.11603/1681-2786.2020.2.11406
  • 11. Dmytruk, O.V., & Svintsytska, O.M. (2018). Upravlinnia adaptatsiieiu personalu zakladiv okhorony zdorovia v novykh umovakh hospodariuvannia. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk, 5(10), 182-186.
  • 12. Dziak, H., Lekhan, V.M., & Bereznytskyi, Ya.S. (2010). Pidkhody do upravlinnia yakistiu medychnoho obsluhovuvannia v Ukraini. Zdorovia Ukrainy, (8), 237.
  • 13. Mushtai, V.A., & Ovodenko, V.V. (2019). Stratehichni napriamky zabezpechennia yakosti pervynnoi medychnoi dopomohy. Proceedings from MIIM ’19: VIII Mizhnarodna naukovo-praktychna inter- net-konferentsiia «Ekonomika i upravlinnia v umovakh hlobalizatsii» (pp. 325-329). Kryvyi Rih
  • 14. Semeniv, I.P., Kotuza, A.S., & Strokan, A.M. (2012). Alhorytm vprovadzhennia systemy menedzhmentu yakosti v medychnykh orhanizatsiiakh na osnovi mizhnarodnykh standartiv ISO serii 9000. Ukraina. Zdorovia natsii, (2-3), 196-200.
  • 15. Tkachenko, V.I. (2022). Yevropeiskyi dosvid upravlinnia yakistiu medychnykh posluh ta yoho efektyvnist u pervynnyi medychnyi dopomozi. Investytsii: praktyka ta dosvid, (19-20), 132-140. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2022.19-20.132
  • 16. Olkhovska, A.B. (2024). Korporatyvna kultura zakladu okhorony zdorovia yak skladova upravlinnia yakistiu medychnoho obsluhovuvannia. Proceedings from MIIM ’24 II Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsia «Menedzhment ta marketynh yak faktory rozvytku biznesu» (Vol. 2, pp. 47-49). Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
  • 17. Moroz, A. (2025). Upravlinnia biznesprotsesamy v medychnykh orhanizatsiiakh: Transformatsii ta protsesnyi pidkhid. Development Service Industry Management, (3), 176-184 https://doi.org/10.31891/dsim-2025-11(27)
  • 18. Mintzberg, H. (1983). Structure in fives: Designing effective organizations. Prentice-Hall.
  • 19. McLaughlin, C.P., & Kaluzny, A.D. (2003). Continuous quality improvement in health care (3rd ed.). Jones & Bartlett.
  • 20. Mosadeghrad, A.M. (2012). A conceptual framework for quality of care. Materia Socio-Medica, (24), 251-261. https://doi.org/10.5455/msm.2012.24.251-261
  • 21. Mosadeghrad, A.M. (2012). Towards a theory of quality management: An integration of strategic management, quality management and project management. International Journal of Modelling in Operations Management, (2), 89-118. https://doi.org/10.1504/IJMOM.2012.043962
  • 22. Ladhari, R. (2009). A review of twenty years of SERVQUAL research. International Journal of Quality and Service Sciences, (1), 172-198. https://doi.org/10.1108/17566690910971445
  • 23. Øvretveit, J. (2009). Does improving quality save money? A review of evidence of which improvements to quality reduce costs to health service providers. The Health Foundation.
  • 24. Schuster, M.A., McGlynn, E.A., & Brook, R.H. (1998). How good is the quality of health care in the United States? The Milbank Quarterly, 76(4), 517-563. https://doi.org/10.1111/1468-0009.00105
  • 25. Lohr, K. (1991). Medicare: A strategy for quality assurance (Vol. 1). National Academy Press.
  • 26. European Economic and Social Committee. (2005). Opinion of the European Economic and Social Committee on patient safety. Official Journal of the European Union, C120, 47-53.
  • 27. Donabedian, A. (1980). Explorations in quality assessment and monitoring (Vol. 1: The definition of quality and approaches to its assessment). Health Administration Press.
  • 28. American Medical Association. (1984). Qual- ity assurance of health care. Chicago: American Medical Association.
  • 29. Institute of Medicine. (1990). Medicare: A strategy for quality assurance (Vol. 1). Washington, DC: National Academies Press.
  • 30. Institute of Medicine. (2001). Crossing the quality chasm: A new health system for the 21st century. National Academies Press. https://doi.org/10.17226/10027
  • 31. Mosadeghrad, A.M. (2014). Factors influencing healthcare service quality. International Journal of Health Policy and Management, 3(2), 77-89. https://doi.org/10.15171/ijhpm.2014.65

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.