Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Менеджмент
УДК:338.24:005
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.167
Мова статті:Українська
Сторінки:167-176
Заголовок:Інтеграція системи ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємства
Автор:Русанов А. С., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є системний, процесний та ризик-орієнтований підходи до управління підприємством. У роботі використано методи теоретичного узагальнення та наукової абстракції – для уточнення сутності інтеграції ризик-ме-неджменту та економічної безпеки; системного аналізу – для дослідження взаємозв’язків між складовими системи управління ризиками та економічною безпекою; порівняльного аналізу – для оцінювання існуючих підходів до управління ризиками; моделювання – для розроблення інтегрованої системи ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємства. Результати. У результаті дослідження обґрунтовано необхідність інтеграції системи ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємства в умовах високої невизначеності зовнішнього середовища. Визначено сутність та ключові принципи інтегрованого підходу до управління ризиками і забезпечення економічної безпеки. Проаналізовано взаємозв’язок між процесами ризик-менеджменту та функціональними складовими економічної безпеки підприємства. Розроблено авторську модель інтегрованої системи, яка поєднує моніторинг середовища, ідентифікацію та оцінювання ризиків, інформаційно-аналітичну підтримку, прийняття управлінських рішень, ризик-контролінг та оцінювання результативності заходів безпеки. Новизна. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні концептуальної моделі інтегрованої системи ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємства, яка забезпечує узгод-ження процесів управління ризиками з функціональними складовими економічної безпеки. Удос-коналено теоретичні положення щодо змісту та механізму інтеграції ризик-менеджменту й економічної безпеки на основі комплексного врахування сучасних економічних, цифрових та безпекових викликів. Практична значущість. Практична значущість отриманих результатів полягає у можли-вості використання запропонованої інтегрованої системи суб’єктами господарювання для підвищення ефективності управління ризиками, своєчасного виявлення та нейтралізації загроз, зміцнення економічної безпеки, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого роз-витку підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Результати дослідження можуть бути використані також у наукових розробках та освітньому процесі з питань ризик-менеджменту та економічної безпеки підприємств. 
Ключові слова:Ризик-менеджмент, Економічна безпека підприємства, Інтеграція систем управління, Управління ризиками, Ризик-контролінг, Адаптивне управління, Цифровізація, Конкурентоспроможність, Сталий розвиток
Файл статті:EV20262_167-176.pdf
Література:
  • 1. Kalyniuk, V.Ye. (2022). Suchasni naukovi pidkhody do vyznachennia sutnosti poniattia «ekonomichna bezpeka pidpryiemstva». Biznes Inform, (12), 221-228. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-12-221-228
  • 2. Panchenko, V.A. (2023). Systemni kharakterystyky, faktory ta zahrozy ekonomichnii bezpetsi pidpryiemstv. Biznes Inform, (9), 162-167. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-162-167
  • 3. Shkreben, R.P., Kvashyna, Yu.A., & Polozkov, Ya.Ye. (2022). Teoretychne pidgruntia upravlinnia finansovo-ekonomichnoiu bezpekoiu biznesprotsesiv pidpryiemstva. Biznes Inform, (9), 114-120. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-9-114-120
  • 4. Hrytsenko, L.L., Kozhushko, I.O., Chepurko, V.O., & Perepelitsyn, H.B. (2023). Ryzyk-oriientovane upravlinnia v systemi ekonomichnoi bezpeky korporatyvnoho pidpryiemstva. Biznes Inform, (8), 281-288. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-8-281-288
  • 5. Zakharova, N.Yu. (2023). Upravlinnia ryzykamy na pidpryiemstvi: sutnist, pidkhody ta metody. Biznes Inform, (1), 203-209. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-1-203-209
  • 6. Dudnieva, Yu.Ye., & Artemiev, O.O. (2025). Ryzyk-menedzhment yak systemoutvoriuiuchyi element upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstva. Ekonomika ta suspilstvo, (82). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-82-50
  • 7. Fetisov, O., Kuzmych, A., & Vodkevych, V. (2024). Intehratsiia upravlinnia ryzykamy v stratehii ekonomichnoi bezpeky: osnova pidvyshchennia stiikosti orhanizatsii. Ekonomika ta suspilstvo, (68). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-157
  • 8. Shtanhret, A., Karaim, M., & Karaim, O. (2024). Bezpekovi aspekty zastosuvannia ryzyk-oriientovanoho upravlinnia pidpryyemstvom v umovakh voiennoho stanu. Ekonomika ta suspilstvo, (60). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-8
  • 9. Kivshyk, O.P. (2022). Krytychnyi analiz metodychnykh pidkhodiv do otsiniuvannia ekonomichnoi bezpeky pidpryyemstv stratehichnoho znachennia. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky, T.7, (4), 159-166. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2022-4-23
  • 10. Milka, A., Artyukh-Pasiuta, O., & Kononenko, Z. (2023). Methodological approaches to assessing the level of economic security of the enterprise. Economics, Finance and Management Review, (4), 20-30. DOI: https://doi.org/10.36690/2674-5208-2023-4-20-30
  • 11. Koptieva, H.M. (2020). Osoblyvosti formuvannia metodychnoho zabezpechennia otsiniuvannia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva. Ekonomichnyi prostir, (159), 66-71. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/159-13
  • 12. Vasyleha, V.Ye. (2024). Kontrolinh v systemi zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva v protsesi adaptatsii do umov tsyklichnoi ekonomiky. Ekonomika ta suspilstvo, (66). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-66-17

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.