Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №2 (94)
Рубрика:Туризм та рекреація
УДК:338.48
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/94.222
Мова статті:Українська
Сторінки:222-231
Заголовок:Туристична привабливість промислової та геологічної спадщини України в контексті інтеграції до мережі European Route of Industrial Heritage
Автори:Бєлобородова М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Макурін А. А., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Бодряго Є. А., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Для виявлення просторової та функціональної логіки мережі ERIH застосовано елементи контент-аналізу та інтерпретаційного аналізу офіційних критеріїв відбору, рекомендацій щодо формування регіональних маршрутів і статистики відвідуваності. Оцінювання вибраних об’єктів індустріальної та геологічної спадщини України здійснювалося на основі авторської багатокритеріальної 100-бальної шкали, до структури якої включено сім блоків: історико-промислова або геоіндустріальна цінність, відповідність тематичній логіці ERIH, автентичність і ступінь збереженості, якість інтерпретації, доступність і туристична інфраструктура, інституційна готовність, а також кластерний і маршрутний потенціал. Для інтерпретації результатів використано порогові діапазони, які дали змогу розмежувати об’єкти з високою, достатньою та обмеженою перспективністю включення до мережі. Результати. Обґрунтовано доцільність розгляду промислової та геологічної спадщини України як ресурсу туристичного розвитку й інтеграції до мережі ERIH. Запропоновано багатокритеріальний підхід до оцінки туристичної привабливості об’єктів, який поєднує історичну цінність, автентичність, інтерпретаційний потенціал, інфраструктурну готовність та маршрутну пов’язаність. На основі авторської шкали здійснено оцінювання відібраних об’єктів і визначено рівень їх перспективності для включення до ERIH. Встановлено, що найбільш реалістичною для України є поетапна модель інтеграції з подальшим формуванням регіональних маршрутів. Доведено, що саме маршрутний підхід забезпечує найкращі умови для поєднання промислових, геологічних і культурних компонентів спадщини в цілісний туристичний продукт. Новизна. Обґрунтовано підхід до оцінки туристичної привабливості об’єктів промислової та геологічної спадщини України в контексті їх потенційної інтеграції до мережі ERIH, що дає змогу поєднати історичний, туристичний і маршрутний виміри аналізу. Запропоновано авторську 100-бальну експертну шкалу, яка операціоналізує критерії ERIH і дозволяє ранжувати об’єкти за ступенем готовності до включення в різних статусах. До єдиної аналітичної рамки запропоновано включати як індустріальні, так і геологічні об’єкти, що розширює можливості формування комплексних індустріально-геологічних маршрутів. Практична значущість. Запропоновані підходи можуть бути використані органами місцевого самоврядування, музеями, туристичними організаціями та агенціями регіонального розвитку для відбору пріоритетних об’єктів, планування музеєфікації та обґрунтування регіональних маршрутів. Результати дослідження можуть бути застосовані при розробленні стратегій туристичного розвитку територіальних громад, програм ревіталізації промислових територій. 
Ключові слова:Промислова спадщина, Геологічна спадщина, Туристична привабливість, Регіональний маршрут, ЕRІН, Місцева громада
Файл статті:EV20262_222-231.pdf
Література:
  • 1. Polyvach, K. (2021). Pryrodna ta kulturna spadshchyna Ukrainy: Dosvid tematychnoho vyvchennia ta atlasnoho elektronnoho kartohrafuvannia. Ekonomichna ta sotsialna heohrafiia, Issue 86, 53-66. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.86.53-66
  • 2. Patsiuk, V., & Kazakov, V. (2025). Industrialna spadshchyna yak resurs staloho rozvytku industrialnykh rehioniv: Keis Kryvorizhzhia. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Heohrafiia, (1/2)(92/93), 22-28. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2025.92-93.3
  • 3. Dychkovskyi, S. (2021). Industrialna spadshchyna v suchasnykh paradyhmakh informatsiinoho suspilstva. Ukrainska kultura: Mynule, suchasne, shliakhy rozvytku, Issue 35, 180-190. https://doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.382
  • 4. Dubiv, V. (2024). Systematyzatsiia ta kharakterystyka heoturystychnykh obiektiv Serednoho Prydnisteria (Ternopilska oblast). Visnyk Lvivskoho universytetu, Ser. heolohichna, Issue 38, 178-195. https://doi.org/10.30970/vgl.38.16
  • 5. Borysova, O.V., & Hryniuk, T.A. (2025). Mozhlyvosti vykorystannia vtrachenykh obiektiv istoryko-kulturnoi spadshchyny v turystychno- rekreatsiinii ta kraieznavcho-ekskursiinii praktytsi. Prychornomorski ekonomichni studii, 94, 202-208. https://doi.org/10.32782/bses.94-32
  • 6. European Route of Industrial Heritage. (2024). ERIH industrial heritage barometer 2022/23: Survey of European industrial heritage sites. Retrieved from https://www.erih.de/projekte/erih-industriekultur-barometer
  • 7. European Route of Industrial Heritage. The milestones of European industrial heritage: Anchor points. Selection criteria and procedure. Retrieved from https://www.erih.net/about-erih/route-system/anchor-points-selection-criteria-and-procedure
  • 8. Ramírez-Guerrero, G., García-Onetti, J., Arcila-Garrido, M., & Chica-Ruiz, J.A. (2021). A tourism potential index for cultural heritage management through the ecosystem services approach. Sustainability, Vol. 13, (11), Article 6415. https://doi.org/10.3390/su13116415
  • 9. Ivanović, M., Lukić, T., Milentijević, N., Bojović, V., & Valjarević, A. (2023). Assessment of geosites as a basis for geotourism development: A case study of the Toplica District, Serbia. Open Geosciences, Vol. 15, (1), Article 20220589. https://doi.org/10.1515/geo-2022-0589
  • 10. Brilha, J. (2016). Inventory and quantitative assessment of geosites and geodiversity sites: A review. Geoheritage, (8), 119-134. https://doi.org/10.1007/s12371-014-0139-3
  • 11. Drohobytska solevarnia. Retrieved from https://drohobych-saltworks.com/
  • 12. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. (2014). Korostyshivskyi hranitnyi karier. Retrieved from https://esu.com.ua/article-5186
  • 13. Sukhomlyn, O. «Tsehliiana» istoriia Dnipra. Retrieved from https://www.dnipro.libr.dp.ua/tsehla,%20kleyma,%20dekor%20budynkiv,%20Katerynoslav
  • 14. Sydorenko, Ye. Karier u Starykh Kodakakh. Retrieved from https://dnpr.com.ua/ua/post/karyer-u-starih-kodakah-ce-misce-pid-dniprom-vrazhaye-svoyeyu-energetikoyu-foto
  • 15. Kamianska miska rada. Narodnyi muzei PAT «Dniprovskyi metalurhiinyi kombinat». Retrieved from https://kam.gov.ua/ua/share-news/pg/160817553565471_p18/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.