Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.1:008(479.22)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.028
Мова статті:Англійська
Сторінки:28-37
Заголовок:Перспективи розвитку культурної економіки в Грузії
Автор:Коберідзе М. Ж., Горійський державний університет
Анотація:Методи. Дослідження наукової статті базується на діалектичному методі, який розглядає всі економічні явища як взаємопов'язані та взаємозалежні. Для визначення закономірностей розвитку культурної економіки було використано методи систематичного та статистичного аналізу. За допомогою критичного аналізу та порівняльних методів було розглянуто наукову літературу та емпіричні джерела, що оточують роботу. Виходячи з поточної ситуації, було проведено кабінетне дослідження та оброблено первинні та вторинні джерела на основі даних Національної статистичної служби. Результати. Дослідження виявило перспективи та виклики культурної економіки. Креативні індустрії: створення кіно, медіа, дизайну та мистецтва, створення економічної цінності та робочих місць. Культурна спадщина: музеї, історичні пам'ятки та туризм збільшують місцеві доходи. У Грузії культурний сектор є валовим внутрішнім продуктом економіки, який безпосередньо сприяє економічному зростанню країни. Зайнятість створює професії в креативному та туристичному секторах. Регіональний розвиток відроджує місцевий бізнес та приваблює відвідувачів, стратегія розвитку туризму базується на всесвітньо визнаних принципах сталого розвитку туризму. Аналіз розвитку культурного туризму у 2025 році показав, що кількість відвідувачів музеїв зросла на 4,5 відсотка порівняно з попереднім роком і склала 2,0 мільйона осіб. В середньому до одного музею приходить 7,7 тисячі відвідувачів. Новизна. Новизна полягає у визначенні перспектив та викликів розвитку культурної економіки на прикладі Грузії, на основі яких розроблено рекомендації щодо подолання викликів. Висновки та рекомендації, отримані в результаті дослідження, дозволять підвищити ефективність розвитку культурної економіки та покращити соціальне становище населення. Практична значущість. Практична значущість роботи полягає в тому, що висновки та рекомендації, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані в структурному аналізі або моделюванні культурної економіки Грузії, у виборі стратегії управління та у підвищенні ефективності фінансового менеджменту. Робота буде корисною для тих, хто цікавиться дослідженням питань культурної економіки для наукової роботи. 
Ключові слова:Грузія, Культурна економіка, Культурний туризм, Перспективи, Виклики, Міжнародні принципи, Управління, Ефективність, Зайнятість, Глобалізація
Файл статті:EV20263_028-037.pdf
Література:
  • 1. Alabarces, P. (2017). Mass Culture and Mass Society. The Blackwell Encyclopedia of Sociology. 1-4.
  • 2. Beridze, T. Palavandishvili, N. Turmanidze, T. (2023). Business Tourism: Modern Challenges and Development Prospects. Economics and Finance. 1. 122-128.
  • 3. Buitrago Restrepo, F., & Duque Marquez, I. (2013). The orange economy: An Infinite Opportunity. Washington, DC: Inter-American Development Bank.
  • 4. Crociata, A. (2019). Measuring creative economies: Existing models & the DISCE Approach. DISCE Publications. https://disce.eu/wp-content/uploads/2019/12/DISCE-Report-D2.1.pdf.
  • 5. Cunningham, S. (2002). From Cultural to Creative Industries: Theory, Industry and Policy Implications. Media International Australia Incorporating Culture and Policy, 102(1), 54-65.
  • 6. Culture Statistics. (2025). National Statistical Office of Georgia. https:/www.geostat.ge/ka/single-news/3778/kulturis-statistika-2025-tseli
  • 7. Davituliani, D. (2009). The Economics of Culture. Tbilisi: Kentavri.
  • 8. Devidze, E. (2012). Cultural Heritage and Problems of Economic Development of Imereti. Tbilisi.
  • 9. Dolikashvili, L. Arabuli, K. (2021). Fundamentals of Tourism. Tbilisi.
  • 10. Dragičević, M. Stojković, B (2007). Culture, Management, Animation, Marketing. Tbilisi.
  • 11. Georgian Tourism Strategy. (2025). https://www.economy.ge/uploads/ecopolitic/turizmi-/sakartvelos%20turizmis%20strategia%202025.pdf
  • 12. Chechelashvili, M. (2010). The structure of the economy of Kvemo Kartli and its transformation under market relations. Tbilisi.
  • 13. Horkheimer, M. &. Adorno, T. W. (2002). Dialectic of Enlightenment: Philosophical Fragments.Stanford,California:Stanford, University Press. https://monoskop.org/images/2/27/Horkheimer_Max_Adorno_Theodor_W_Dialectic_of_Enlightenment_Philosophical_Fragments.pdf.
  • 14. Karaia, L. (2011). Perspectives for the Development of Cultural Tourism in Georgian Museums. Caucasus Journal of Social Sciences, 4 (1). Tbilisi.
  • 15. Kvaratskhelia, D. (2008). Priorities for the Development of the Georgian Economy. Tbilisi: Universal Publishing House.
  • 16. Malashkhia, M. (2002). Georgian Economy. Outlines of the Panorama of the Century. Tbilisi.
  • 17. National Statistical Office of Georgia. (2025). International Tourism Statistics. Geostat. https://www.geostat.ge/ka/modules/categories/100/turiz mi
  • 18. Samadalashvili, U. (2002). Fundamentals of Business. Tbilisi.
  • 19. Statistical Overview of Georgian Tourism. (2023). https://api.gnta.ge/storage/files/doc/geo.pdf
  • 20. Toidze, E. (2021). Development of the Cultural Economic Dimension from Cultural Industry to Creative Industry. Politics. 5 (2). 3-4.
  • 21. Tylor, E.B. (1871). Primitive Culture: Researches into the Development of Mythology, Philosophy. Religion, Language, Art, and Custom. London: John Murray.
  • 22. UNESCO. (2018). Culture for Development Indicators: Georgia Suite of Indicators. UNESCO. https://en.unesco.org/creativity/cdis
  • 23. Vanishvili, M. (2006). Fundamentals of Economics. Tbilisi: Technical University Publishing House. 69.
  • 24. Veshapidze, Sh. (2015). Fundamentals of Economics. Tbilisi.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.