Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:334.722:004.738.5:338.246.025.2(477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.084
Мова статті:Українська
Сторінки:84-101
Заголовок:Деструктивне цифрове підприємництво у формуванні системної вразливості економіки України: виклики для резильєнтності та безпеки розвитку
Автор:Кіндзерський Ю. В., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Анотація:Методологія дослідження. Застосовано інституційний, системний і порівняльний підходи, причинно-наслідковий аналіз та метод аналітичної типологізації. Деструктивність цифрової бізнес-моделі оцінено за структурою приватного стимулу, способом екстерналізації суспільної шкоди та здатністю створювати системну незамінність; резильєнтність – за спроможністю економіки, суспільства і держави зберігати критичні функції, адаптуватися та відновлюватися після шоку. Результати. Уточнено зміст деструктивного цифрового підприємництва та відмежовано його від технологічного ризику, цифрового розриву, кримінальної діяльності й зовнішньої залежності. Систематизовано механізми ринкової влади, інформаційної асиметрії, поведінкової експлуатації, екстерналізації ризику, регуляторного арбітражу і технологічного замикання. Розкрито їх вплив на економічну, технологічну, соціальну та інформаційну резильєнтність. Порівняно підходи ЄС і США та визначено критичні для України цифрові ризики воєнного часу і повоєнної відбудови. Показано, що висока приватна ефективність цифрової моделі не гарантує суспільної стійкості, якщо разом зі зниженням поточних витрат звужуються альтернативи, резерви, компетентності й канали відновлення. Визначено межу між керованою взаємозалежністю та рентною незамінністю постачальника. Новизна. Запропоновано наскрізну конструкцію переходу від приватного стимулу через бізнес-практику і негативний зовнішній ефект до системної вразливості та зниження резильєнтності економіки. Обґрунтовано, що цифрову автономію України доцільно розуміти не як автаркію, а як керованість критичних залежностей і збереження свободи критичного рішення. Практична значущість. Сформовано орієнтири для конкурентної, закупівельної, інноваційної, соціальної, інформаційної та безпекової політики. Запропоновано діагностичний тест для регулятора й державного замовника, побудований на оцінюванні незамінності постачальника, переносимості даних, можливості оскарження, розподілу вартості помилки, резервування та безперервності критичної функції. 
Ключові слова:Деструктивне підприємництво, Цифрові бізнес-моделі, Резильєнтність, Системна вразливість, Національна безпека, Технологічна залежність, Цифрові платформи, Штучний інтелект, Державне регулювання, Повоєнна відбудова
Файл статті:EV20263_084-101.pdf
Література:
  • 1. Baumol, W.J. (1990). Entrepreneurship: Productive, unproductive, and destructive. Journal of Political Economy, 98(5), Part 1, 893-921. https://doi.org/10.1086/261712
  • 2. OECD. (2025). Economic security in a changing world (Chapter 6: Building stronger defences for a digital future). OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/en/publications/2025/09/economic-security-in-a-changing-world_78f3b129/full-report/building-stronger-defences-for-a-digital-future-the-role-of-cybersecurity_484bcb90.html
  • 3. Naudé, W. (2023). Destructive digital entrepreneurship. IZA Discussion Paper, 16483. https://docs.iza.org/dp16483.pdf
  • 4. Allcott, H., Gentzkow, M., & Song, L. (2022). Digital addiction. American Economic Review, 112(7), 2424-2463. https://doi.org/10.1257/aer.20210867
  • 5. Stiglitz, J. E., & Ventura-Bolet, M. (2025). The impact of AI and digital platforms on the information ecosystem. NBER Working Paper, 34318. https://doi.org/10.3386/w34318
  • 6. Orben, A., Meier, A., Dalgleish, T., & Blakemore, S. -J. (2024). Mechanisms linking social media use to adolescent mental health vulnerability. Nature Reviews Psychology, (3), 407-423. https://doi.org/10.1038/s44159-024-00307-y
  • 7. Brynjolfsson, E., Li, D., & Raymond, L. (2025). Generative AI at work. The Quarterly Journal of Economics, 140(2), 889-942. https://doi.org/10.1093/qje/qjae044
  • 8. Hyman, B. G., Lahey, B., Ni, K., & Pilossoph, L. (2025). How retrainable are AI-exposed workers? NBER Working Paper, 34174 (rev. May 2026). https://doi.org/10.3386/w34174
  • 9. OECD. (2026). Competition in the age of AI: Initial evidence from microdata. OECD Artificial Intelligence Papers, 64. https://doi.org/10.1787/6f88a1ea-en
  • 10. OECD. (2025). Competition in artificial intelligence infrastructure. OECD Roundtables on Competition Policy Papers, 330. https://doi.org/10.1787/623d1874-en
  • 11. Stanford Institute for Human-Centered Artificial Intelligence. (2026). AI Index Report 2026. Stanford University. Retrieved from https://hai.stanford.edu/assets/files/ai_index_report_2026 .pdf
  • 12. Kostenko, O. (2026, August 22). Yak shtuchnyi intelekt zminiuie uiavlennia pro nezalezhnist derzhav: shcho pokazav Stanford AI Index 2026. ZN.UA. Retrieved from https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/jak-shtuchnij-intelekt-zminjuje-ujavlennja-pro-nezalezhnist-derzhav-shcho-pokazav-stanford-ai-index-2026.html
  • 13. World Bank. (2026). World Development Report 2026: The promise of artificial intelligence. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2026
  • 14. European Commission. (2026, June 3). Communication on European tech sovereignty, accompanied by an EU Open Source Strategy (COM(2026) 503). Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/communication-european-tech-sovereignty-accompanied-eu-open-source-strategy
  • 15. European Parliament and Council of the European Union. (2022-2024). Digital Services Act (EU) 2022/2065; Digital Markets Act (EU) 2022/1925; Artificial Intelligence Act (EU) 2024/1689. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu
  • 16. The White House. (2025, July 23). Winning the AI race: America’s AI Action Plan. Retrieved from https://www.whitehouse.gov/releases/2025/07/white-house-unveils-americas-ai-action-plan/
  • 17. Verkhovna Rada of Ukraine. (2001). Pro zakhyst ekonomichnoi konkurentsii. (Law No. 2210-III) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14
  • 18. Antymonopolnyi komitet Ukrainy. (2026). AMKU dozvolyv PrAT «Kyivstar» nabuty kontrol nad TOV «HIHAKLAUD» za umovy vykonannia zoboviazan. Retrieved from https://amcu.gov.ua/news/amku-dozvolyv-prat-kyivstar-nabuty-kontrol-nad-tov-hihaklaud-za-umovy-vykonannia-zoboviazan
  • 19. Verkhovna Rada of Ukraine. (2026). Pro pub- lichni zakupivli [On public procurement] (Law No. 4888-IX). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4888-20
  • 20. Kostenko, O. (2026, August 6). Shchyt maie buty deshevshym za mech: yak viina zminiuie filosofiiu shtuchnoho. ZN.UA. Retrieved from https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/shchit-maje-buti-deshevshim-za-mech-jak-vijna-zminjuje-filosofiju-shtuchnoho-intelektu.html
  • 21. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2026). Deiaki pytannia realizatsii eksperymentalnoho proektu shchodo rozvytku tovariv viiskovoho pryznachennia u sferi tekhnolohii shtuchnoho intelektu. (Resolution No. 310). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-2026-%D0%BF
  • 22. Stanford Institute for Human-Centered Artificial Intelligence. (2026). AI Index Report 2026: Responsible AI. Stanford University. Retrieved from https://hai.stanford.edu/ai-index/2026-ai-index-report/responsible-ai
  • 23. World Bank. (2026, June 9). Trust by design: Securing digital development. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/results/2026/06/09/trust-by-design-securing-digital-development
  • 24. OECD. (2024). OECD Digital Economy Outlook 2024: Strengthening connectivity, innovation and trust (Vol. 2). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/3adf705b-en

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.